Дата документу 17.03.2025 Справа № 333/175/24

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний №333/175/24         Головуючий у 1-й інстанції:Тучков С.С. Провадження №22-ц/807/769/25        Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

У Х В А Л А

17 березня 2025 року                                                м. Запоріжжя        

Запорізький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Подліянової Г.С., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника, адвоката Михайлова Дмитра Олександровича на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» від 13 грудня 2020 року у розмірі 67 706, 74 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 352, 79 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду представник ОСОБА_1 - адвокат Михайлов Дмитро Олександрович подав апеляційну скаргу безпосередньо до Запорізького апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» 0 березня 2025 року, яка надійшла до апеляційного суду 03 березня 2025 року.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 04 березня 2025 року матеріали справи №333/175/24 витребувані з Комунарського районного суду м. Запоріжжя. Вищевитребувані матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, з огляду на таке.

Вимоги щодо форми, змісту апеляційної скарги та додатків до неї передбачено у статті 356 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме позовної заяви, позивачем у справі є Акціонерне товариство «Універсал Банк» (а.с.1-4).

Проте, в апеляційній скарзі не зазначено Акціонерне товариство «Універсал Банк», як учасника справи в якості позивача.

За таких обставин заявнику необхідно подати до апеляційного суду виправлену апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 356 ЦПК України, а саме надати Запорізькому апеляційному суду уточнену редакцію апеляційної скарги, в якій зазначити учасника процесу, а саме позивача по справі «Акціонерне товариство «Універсал Банк»», їх місцерозташування.

Крім того, апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені рішення або ухвала, що оскаржуються, а саме скаржником при зверненні до суду з апеляційною скаргою не сплачено судовий збір.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.

За вимогами п.п.1п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Із матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана юридичною особою до суду першої інстанції у 2024 році, яка містить одну вимогу майнового характеру з ціною позову 77 240, 62 грн.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у передбаченому законом розмірі 2 684 грн.

Апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд». З апеляційної скарги вбачається, що апелянт фактично оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог у сумі 67 706, 74 грн, судовий збір складає 2 352, 71 грн (67 706, 74*2 684:77 240, 62).

Отже, розмір необхідної до сплати скаржником суми судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 2 823, 24 грн (2 352,74*150%*0,8).

Проте заявником апеляційної скарги докази сплати нею судового збору за подання апеляційної скарги до апеляційного суду не надано.

Разом із тим, апеляційна скарга містить клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору. Як на підставу звільнення від сплати судового збору, заявник посилається на ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, зазначаючи, що сплата судового збору є значною та з урахуванням витрат на дітей та проживання є фактично неможливою. Через збройну агресію рф та бойові дії у апелянта не має змоги мешкати за місцем своєї реєстрації в м. Мелітополі, а тому на сьогоднішній день ОСОБА_1 вимушено перебуває за межами України разом зі своїми чотирма дітьми. Родина апелянта є багатодітною сім`єю, має дуже скрутне становище. До клопотання додала посвідчення Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради за № 047199 від 06 серпня 2013 року, відповідно до якого родина, яка складається з матері ОСОБА_1 , батька ОСОБА_1 , їхні 4 дітей, є багатодітною сім`єю, строк дії до 17 лютого 2024 року, продовжено до 01 листопада 2025 року.

Перевіривши матеріали справи вважаю, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно частини 3 статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Оскільки, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір»:

1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або;

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, встановлено, що підстав, передбачених ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про виконавчий збір», для розстрочки чи відстрочки, а також звільнення апеляційним судом від сплати судового збору за подачу вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі, із наявних у цій справі матеріалів не вбачається.

Скрутне матеріальне становище — це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).

На підтвердження доводів щодо майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати на момент подачі апеляційної скарги, тобто довідки з УПФУ, УСЗН, ДПА за останній рік, банківські документи про відсутність на рахунку коштів.

Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначений перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. Згідно матеріалів вищезазначеної справи, ОСОБА_1 до визначеної категорії осіб не відносяться.

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 55 рішення у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов`язків" (Рішення ЄСПЛ у справі "Гоффман проти Німеччини" ("Hoffmann v. Germany") від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі "Кудла проти Польщі" ("Cudla v. Poland") від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "JedamskiandJedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

В силу п. 29 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження скрутного матеріального стану докази, які б підтвердили наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 не надано.

Отже, наведені в обґрунтування заявленого клопотання доводи не можуть слугувати достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору або його розстрочення, оскільки не підтверджені належними доказами, а саме ОСОБА_1 не надано довідки з ДПС, ПФУ, УСЗН, за 2024, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, відомості про відсутність будь-якого майна, довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (про те, що особа не отримує пасивний дохід).

Таким чином, ОСОБА_1 відповідних доказів, які б свідчили про її незадовільний майновий стан матеріали апеляційної скарги не містять.

У зв`язку з чим, вважаю за необхідне залишити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги без задоволення.

Водночас, ОСОБА_1 роз`яснюється, що вона не позбавлена права звернутися до суду із заявою про звільнення її від сплати судового збору, про розстрочення, відстрочення сплати судового збору надавши відповідні докази, які б свідчили про наявність підстав для цього.

З огляду на наведене, заявнику апеляційної скарги за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 823, 24 грн та надати суду оригінал квитанції.

Реквізитами банківської установи з 01 січня 2025 року є:

22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України)

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;

Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Запорізький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Зазначені обставини перешкоджають вирішенню питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Згідно з ч. 2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Зважаючи на зазначені недоліки апеляційної скарги, на підставі ст.ст.185,357 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати строк п`ять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків, які зазначені в ухвалі, роз`яснивши, що у разі їх неусунення впродовж вказаного строку, апеляційна скарга буде визнана неподаною і повернута апелянту.

Керуючись ст.ст.354, 356, 357 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволені клопотання ОСОБА_1 , представника, адвоката Михайлова Дмитра Олександровича про звільнення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Михайлова Дмитра Олександровича на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2025 року залишити без руху та надати строк 5 днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме: надати суду уточнену редакцію апеляційної скарги, в якій зазначити учасника процесу, а саме позивача по справі - «Акціонерне товариство «Універсал Банк»; сплатити судовий збір у розмірі 2823,24 грн на зазначений розрахунковий рахунок.

Зазначені недоліки усунути у вказані вище терміни.

Оригінал документа про сплату судового збору надіслати на адресу Запорізького апеляційного суду.

У разі не усунення зазначених недоліків до вказаного строку, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                        Г.С. Подліянова