Справа № 183/12682/24

№ 3/183/760/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 року                                                                        м. Самар

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Краснокутський С.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА №120657 від 27 листопада 2024 року водій ОСОБА_1 27.11.204 о 18 год. 13 хв., на трасі М-29 439 км., Дніпропетровській області, керуючи автомобілем SSANG YONG ACTYON SPORTS номерний знак НОМЕР_1 , перед в`їздом на зустрічну смугу не переконався, що полоса зустрічної смуги вільна на достатньому для обгону відстані та скоїв зіткнення з авто BYD SONG PLUS номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 14.2в Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що правопорушення не визнає, він не порушував правила дорожнього руху, 27.11.2024 року, він керував автомобілем SSANG YONG ACTYON SPORTS на трасі М-29 439 км., його дзеркало бокового огляду зачепив автомобіль BYD, який рухався в зустрічному напрямку, на зустрічну смугу він не виїжджав, ширина дороги по якій їхав 12 метрів, отже два автомобілі мають можливість вільно роз`їхатися. Вважає, що в його діях відсутні склад правопорушення, тому просив закрити провадження у справі щодо нього.

Дослідивши матеріали провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є , серед іншого, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом ,  забезпечення доведеності вини,  змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положення статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам ст. 245 КУпАП.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 14.2 в Правил дорожнього руху, що перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.

Судом досліджені матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серія АБА № 120657 від 27.11.2024 року, схему місця ДТП від 27.11.2024 року.

Як встановлено судом, відповідно до пояснень ОСОБА_1 досліджених матеріалів справи про адміністративне правопорушення,  ОСОБА_1 27.11.204 о 18 год. 13 хв., на трасі М-29 439 км., Дніпропетровській області, керував автомобілем SSANG YONG ACTYON SPORTS номерний знак НОМЕР_1 , на зустрічну смугу не в`їжджав. Відповідно до пояснень ОСОБА_3 він 27.11.2024 р о 16.00 год. рухався в бік м. Дніпро по дорозі М29 і зустрічний автомобіль SSANG YONG збив дзеркало заднього виду при маневрі «обгін».

Суд вважає, що докази надані Департаментом патрульної поліції не є достатніми для встановлення вини ОСОБА_1 та містять суттєві суперечності, оскільки не доводять поза розумним сумнівом факт порушення останнім п.14.2 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

За таких обставин, суд вважає не доведеним, поза розумним сумнівом, наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.О. Краснокутський