Категорія №8.2.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2011 року Справа № 2а-8475/11/1270
< Текст >
< Текст >
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого – судді Горпенюк О.А.,
при секретарі: Марковій О.О.,
за участю сторін:
представника позивача: не з’явився,
представник відповідача: ОСОБА_1 (дов. від 27.05.2011 № 30),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного підприємства «Виробнича фірма «Агротех» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення – рішення № 0000272320/0 від 15 вересня 2011 року, -
В С Т А Н О В И В:
22 вересня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Виробнича фірма «Агротех» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення – рішення № 0000272320/0 від 15 вересня 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
15 вересня 2011 року Ленінською МДПІ у м. Луганську винесено податкове повідомлення – рішення № 0000272320/0 від 15 вересня 2011 року, яким приватному підприємству «Виробнича фірма «Агротех» визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 242617,50 грн., в тому числі податкові зобов’язання – 194094,00 грн., штрафні санкції – 48523,50 грн.
Зазначене податкове повідомлення рішення винесено на підставі акту перевірки Ленінської МДПІ у м. луганську від 19.08.2011 № 520/23/32538804.
Позивач вважає податкове повідомлення - рішення № 0000272320/0 від 15 вересня 2011 року недійсним та просить скасувати.
Позивач в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення, в якому зазначив наступне.
Фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську керівнику ПП «ВФ «Агротех» засобами поштового зв’язку надіслано запит від 17.06.2011 № 25057/7/23-223 про надання пояснень та засвідчених копій первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс», а також документи щодо подальшого використання (реалізацію) товарів (робіт та послуг), отриманих від ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» за квітень 2011 року.
ПП «ВФ «Агротех» до перевірки надано документів, перелік яких зазначено в загальних положень цього акту.
Договір № БС-03/011 від 03.01.2011 (м. Київ), укладений між ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» та ПП «ВФ «Агротех», згідно якого ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» покупає метало в асортименті та металовироби.
Інші документи, які б свідчили про перевезення товарів до перевірки не були надані.
Фахівцями ДПІ у Подольському районі м. Києва складено висновок від 08.07.2011 № 109/23-618/35017678 «Про проведення аналізу діяльності ТОВ «Бізнес сервіс А-Плюс». Проведеним аналізом вбачається відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків господарської операції за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 щодо придбання та продажу товарів ТОВ «Бізнес сервіс А-Плюс» у контрагентів, наявності виробничьо-складських приміщень та іншого майна, місцезнаходження майна.
В ході аналізу вбачається відсцтнісмть реальної можливості поставок товарів від ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс», що придбані у ТОВ «Сучасне будівництво та архітектура».
Станом на 04.10.2011 ПП «ВФ «Агротех» не є платником ПДВ, дата анулювання свідоцтва про державну реєстрацію – 02.06.2011, причина – до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнахолженням.
Відповідач вважає, що податкове повідомлення – рішення № 0000272320/0 від 15 вересня 2011 року є законним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Виробнича фірма «Агротех» зареєстрована виконавчим комітетом Луганської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 713954. (а.с. 11)
Згідно свідоцтва № 17313560 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03 липня 2003 року серії НБ № 113967 позивач є платником податку на додану вартість та має індивідуальний податковий номер 325388012363. (а.с. 15)
30.06.2011 Приватне підприємство «Виробнича фірма «Агротех» отримало запит Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 25057/7/23-223 від 17.06.2011 про надання пояснень та документів, щодо взаємовідносин з ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс». (а.с. 17) В запиті зазначено, що у разі відмови від надання пояснень та документів Ленінська МДПІ у м. Луганську на підставі ст. 78 ПП України податкова має право на проведення позапланової документальної перевірки фінансово – господарської діяльності ПП «ВФ «Агротех».
13 липня 2011 року позивач до Ленінської МДПІ надав відповідь на запит від 07.07.2011 № 93 з документами, які витребувались податковою, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції податкової (а.с. 18)
Ленінська МДПІ в м. Луганську надіслало на адресу позивача другий примірник акту від 19.08.2011 № 520/23/32538804 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВФ «Агротех», код за ЄДРПОУ 32538804, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс», код за ЄДРПОУ за період 35017678 за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 з супровідним листом від 19.08.2011 № 44495/23-223 (а.с. 21 - 26)
Згідно висновку акту від 19.08.2011 № 520/23/32538804 перевірку встановлено порушення:
- п. 198.2, п. 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 01.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого за період з 01.04. 2011 по 30.04.2011 завищено податковий кредит в сумі 194094,00 грн.;
- ПП «ВФ «Агротех» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 194094,00 грн., внаслідок укладення з ТОВ «Бізнес Сервіс А – Плюс» нікчемних правочинів, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 194094,00 у т.ч.: за квітень 2011 року заниження на суму 194094,00 грн.
На підставі акту перевірки від 19.08.2011 № 520/23/32538804 винесено податкове повідомлення – рішення від 15.09.2011 № 0000272320/0. (а.с. 19)
В повідомлені від 10.08.2011 на підставі п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст.. 20, п. 78.1 ст. 78, п. 79.1. ст. 79 Податкового Кодексу України та наказу № 1437 від 09.08.2011 Ленінська МДПІ у м. Луганську з 10 серпня 2011 провела документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «ВФ «Агротех», код за ЄДРПОУ 32538804 за адресою м. Луганськ, кв. Шевченко, 38, а, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Бізне Сервіс А – Плюс», код за ЄДРПОУ 35017678 за період з 01.04.2011 по 30.04.2011.
Наказ № 1437 від 09.08.2011 та повідомлення від 10.08.2011 Ленінська МДПІ в м. Луганську надіслала на адресу ПП «ВФ «Агротех», про що свідчить фіскальний чек (а.с. 133 зворотній бік). Докази отримання наказу № 1437 від 09.08.2011 та повідомлення від 10.08.2011 відповідачем в судовому засіданні не надано.
Відповідачем доказів отримання позивачем наказу № 1437 від 09.08.2011 та повідомлення від 10.08.2011 не надано. В порушення вимог Податкового Кодексу України відповідачем наказ та повідомлення направлено рекомендованим листом, почтового повідомлення в судовому засіданні не надано, що судом не приймається як доказ отримання позивачем наказу та повідомлення.
Статтею 79 (п.п. 79.3) Податкового кодексу України визначено, що присутність платників податків документальної невиїздної перевірки не обов’зкова.
Відповідно до ст.78 ПКУ документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
78.1.1 за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Ленінською МДПІ в м. Луганську згідно повідомлення від 10.08.2011 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «ВФ «Агротех» на підставі п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно п. 78.3. ст. 79 присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова.
Пунктом 78.1 ст. 78 зазначені підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а не документальну позапланову невиїзну перевірку, як це було зазначено в акті від 19.08.2011 № 520/23/32538804 та повідомленні від 10.08.2011.
До того ж посилання відповідача в судовому засіданні, що Ленінською МДПІ в м. Луганську проведено перевірку ПП «ВФ «Агротех», так як платник податків не надав пояснень та їх документальне підтвердження на обов’язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 днів з дня отримання, суд не приймається до уваги, так як позивачем в судовому засіданні надано докази отримання Ленінською МДПІ в м. Луганську усіх витребуваних документі від ПП «ВФ «Агротех» в 10-денний строк та в повному обсязі (а.с. 17 - 18).
Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Тому суд прийшов до висновку, що відповідачем порушено порядок та підстави проведення перевірки та порядок повідомлення платника податку про перевірку.
Згідно висновку акту від 19.08.2011 № 520/23/32538804 перевірку встановлено порушення:
- п. 198.2, п. 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 01.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого за період з 01.04. 2011 по 30.04.2011 завищено податковий кредит в сумі 194094,00 грн.;
- ПП «ВФ «Агротех» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 194094,00 грн., внаслідок укладення з ТОВ «Бізнес Сервіс А – Плюс» нікчемних правочинів, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 194094,00 у т.ч.: за квітень 2011 року заниження на суму 194094,00 грн.
Такий висновок відповідач зробив на підставі наступного.
Згідно договору № БС-03/011 від 03.01.2011 (м. Київ), укладений між ТОВ «Бізнес Сервіс – А Плюс»(Продавець), в особі директора Марченко О.С., що діє на підставі статуту, та ПП «ВФ «Агротех» (Покупець), в особі директора Косілова В.М., що діє на підставі статуту, Продавець продає, а Покупець покупає наступні товари: метал в асортименті металовироби. (а.с. 34 - 35)
Ленінська МДПІ в м. Луганську в акті перевірки зазначено, що документів, які б фактично підтверджували здійснення перевезення товарів (товаротранспортних накладних, прізвища водіїв, номери та марки машин, які здійснювали перевезення) до перевірки надані не були.
Відповідно до додатку № 5 «Розшифровка в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ за квітень 20211 року ПП «ВФ «Агротех» включно до податкового кредиту суму по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» у розмірі 194094,40 грн.
Фахівцями ДПІ у Подільському районі м. Києві складено висновок від 08.07.2011 № 109/23-618/35017678 «Про проведення аналізу діяльності ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс», код за ЄДРПОУ 35017678 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період 01.04.2011 по 30.04.2011. Проведеним аналізом вбачається відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 щодо придбання ТОВ «Бізнес сервіс А-Плюс» у контрагентів – постачальників товарів (робіт, послуг) та продажу ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» товарів (робіт, послуг) контрагентам – покупцям не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо – складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідно для здійснення господарських операцій.
Станом на дату написання висновку ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» не є платником податку на додану вартість. Дата анулювання свідоцтва – 02.06.2011, причина – до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження. (а.с. 126 – 131)
Згідно даних Системи обробки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, сума податкового кредиту за квітень 2011 року ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс», зазначена в розділі «Податковий кредит» додатку 5 до Декларації з ПДВ не задекларована ТОВ «Сучасне будівництво та архітектура» (код ЄДРПОУ 36011677) у розділі «Податкові зобов’язання», внаслідок чого виникли розбіжності на суму 1630144,89 грн., отже ТОВ «Сучасне будівництво та архітектура» (код ЄДРПОУ 36011677) є «податковою ямою».
Таким чином ґрунтуючись на даних Системи обробки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ДПА України, Ленінська МДПІ в м. Луганську прийшла до висновку про нікчемність угод, укладених ТОВ «Бізнес сервіс А-Плюс».
В акті перевірки податковий орган зазначив, що встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт та послуг) підприємству ТОВ «Бізнес сервіс А-Плюс» від вищезазначеного контрагента постачальника, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. У зв’язку з цим Ленінська МДПІ прийшла до висновку, що ПП «ВФ «Агротех» за період з 91.04.2011 по 30.04.2011 безпідставно задекларовано податковий кредит по операціям з придбання товарів, робіт та послуг на загальну суму 194094,00 грн. від ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс». (а.с. 26)
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» та ПП «ВФ «Агротех», укладений договір від 03.01.2011 № БС-03/011 на поставку металу в асортименті. (а.с. 34 - 35)
Підтвердженням товарності угоди є податкова накладна від 26.04.2011 № 26044 на суму 226944,00 грн. (а.с. 36), видаткова накладна № БС-26042 від 26 квітня 2011 на суму 226944,00 грн. (а.с. 37), податкова накладна від 12.04.2011 № 12041 на суму 937622,40 грн. (а.с. 38), видаткова накладна № БС-12041 від 12.04.2011 на суму 937622,40 грн. (а.с. 39).
Доказами оплати ПП «ВФ «Агротех» згідно договору від 03.01.2011 № БС-03/011 є виписка банку з рахунку ПП «ВФ «Агротех» (а.с. 54 – 58, 61 – 62).
Товар згідно договору від 03.01.2011 № БС-03/011 транспортувався водіями та на транспорті ПП «ВФ «Агротех», що підтверджується довіреністю № 198 від 26.04.2011, № 164 від 12.04.2011 (а.с. 40 - 41), витягом із реєстру довіреностей (а.с. 42 – 43), наказом від 11.04.2011 № 32-К (а.с. 44), наказом про відрядження від 21.04.2011 № 35-К (а.с. 45), подорожнім листом вантажного автомобіля № 000173 (а.с. 46 – 47), зворотно – сальдовою відомість за квітень 2011 року (а.с. 48 – 53, 64), штатним розкладом (а.с. 63), лімітна відомість МС – 4/2 (а.с. 71 – 80).
Підтвердженням наявності транспортного засобу є свідоцтва про реєстрацію ТЗ (а.с. 65, 66а - 69), та наявністю посвідчення водія на водіїв, зазначених в шт. ратному розкладі (а.с. 65 – 66).
Після надходження товару, металопрокат знаходився в складських приміщеннях, які ПП «ВФ «Агротех» орендував згідно договору оренди цеху по виробництву сільськогосподарської техніки від 10.01.2011 (а.с. 59 - 60)
Згідно із ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Факт надання та прийняття вищевказаної продукції підтверджується позивачем накладними, відомостями, податковими накладними, та іншими первинними документами.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки первинними документами.
При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.
Згідно ст. 208 ЦКУ - правочини, які належить вчиняти у письмовій формі: правочини між юридичними особами.
Згідно ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦКУ). За ст. 662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його належне та документи ( технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.658 ЦКУ право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених діючим законодавством, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Згідно ст. 664 ЦКУ моментом виконання обов'язку продавця, щодо передачі товару є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Суд вважає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового Кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.
Наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.
Також в судовому засіданні встановлено, що у сторін за угодою є первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, що є виконанням вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568.
При перевезення вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно - транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів а також видів перевезення. Товарно-транспортна накладна додається до шляхового листа. Товарно-транспортна накладна оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля та для кожного вантажоотримувача окремо.
Крім того, п.п. 11.1 п. 11 Правил перевезення визначено, що товарно-транспортні накладні і путні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Також Правилами перевезення визначається, яким чином, в скількох екземплярах оформляються товарно-транспортні накладні, ким вони підписуються і т.п.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті і у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Для водія такими документами є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, шляховий лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.
З урахуванням вказаного, у разі відсутності первинної транспортної документації, підтверджуючої отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, в даному випадку - товарно-транспортною накладною, платник податку не має підстав віднести такі витрати до складу валових витрат та податкового кредиту підприємства.
В матеріалах справи є вся первинна транспортна документація, що підтверджує факт отримання металу позивачем, згідно зазначених вище договорів. Відсутність даних у відповідача, щодо переходу власності на продукцію до ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» не є підставою для заниження суми бюджетного відшкодування.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» від 25.02.2009 р. № 207 (далі - постанова №207) затверджено вичерпний перелік документів, які повинні бути у водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця при здійсненні перевезення вантажу автомобільним транспортом.
Так, згідно з вимогами Постанови №207, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, такими документами є:
- фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка;
документи на вантаж;
- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;
- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому
- порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження
транспортним засобом;
- талон про проходження державного технічного огляду;
- поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності
власників наземних транспортних засобів.
При цьому водію юридичної особи необхідно мати також дорожній лист з відмітками про проведення перед рейсових медичного огляду та огляду технічного стану транспортного засобу.
Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.
Відсутність товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції. Відсутність належних первинних документів свідчить про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку. Позивачем під час перевірки та судового розгляду справи надані усі необхідні документи, що підтверджують факт отримання та транспортування продукції згідного вищезазначеного договору купівлі продажу № БС – 03/011 від 03 січня 2011 року.
Вирішуючи питання про правомірність винесення податковою податкового повідомленя-рішеня від 15.09.2011 № 0000272320/0 суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, визначена у податкових деклараціях позивача та сформована позивачем як від’ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що раніше встановлено судом.
Під час розгляду справи позивачем надано суду первинні документи, які підтверджують факт надходження металу та отримання його ПП «ВФ «Агротех» згідно договору купівлі – продажу від 03.01.2011 № БС – 03/-11.
Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій між ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» та ПП «ВФ «Агротех».
Доказів того, що отримані від контрагента податкові накладні, використанні для формування податкового кредиту позивачем в квітні 2011 року, оформлені неналежним чином, відповідачем не надано.
Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання недійсним та скасування податкового повідомлення – рішення № 0000272320/0 від 15.09.2011, яким приватному підприємству «ВФ «Агротех» визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 242617,50 грн., в тому числі 194094,00 грн. – податок та 48523,50 грн. – штрафні санкції.
Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку, що до обґрунтованості позову.
Відповідно до частини третьої статті 159 КАС обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 25 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови буде складено та підписано 31 жовтня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Питання щодо судового збору вирішується відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Приватного підприємства «Виробнича фірма «Агротех» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення – рішення № 0000272320/0 від 15 вересня 2011 року задовольнити повністю.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення – рішення Ленінської міжрайонної податкової інспекції у м. Луганську № 0000272320/0 від 15 вересня 2011 року.
Стягнути судові витрати в сумі 3,40 (Три грн. 40 коп.) на користь Приватного підприємства «Виробнича фірма «Агротех» (ідент. код 32538804, 91011 Луганська обл., м. Луганськ, кв. Алексєєва, б. 16, кв. 38) з Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 31 жовтня 2011 року.
< Текст >
< Текст >
СуддяО.А. Горпенюк