Категорія №8
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2011 року Справа № 2а-9174/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 10.05.2011 № 01/4)
від відповідача – державний податковий інспектор юридичного відділу
ОСОБА_2 (довіреність від 27.07.2011 № 9844/9/10)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс»
до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську
про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-9174/11/1270 за адміністративним позовом приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську щодо не визнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та довідки (Д6) приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» за серпень 2011 року;
- зобов’язати відповідача визнати як податкову звітність та занести до електронних баз податкової звітності податкову декларацію з податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та довідку (Д6) приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» за серпень 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Податкового кодексу України до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську особисто платником податку приватним підприємством «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» була здана податкова декларація з податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та довідка (Д6) за серпень 2011 року, про що свідчать відтиски печаток про отримання відповідачем на даних документах. Всі документи були заповнені відповідно до положень пункту 46.5 статті 46 та пунктів 48.1, 48.2, 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України та підписані директором Шепєтко В.Г. Листом від 23 вересня 2011 року № 16895/10/28-10 державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську повідомила приватне підприємство «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс», що документи, які були здані позивачем особисто за серпень 2011 року, з незрозумілих причин відповідачем не були визнані як податкова декларація і не були занесені до електронних баз податкової звітності. Такі дії відповідача, на думку позивача, є грубим порушенням діючого законодавства, оскільки приватним підприємством «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» були виконані всі умови при заповненні та здачі податкової звітності за серпень 2011 року згідно статті 48 та статті 49 Податкового кодексу України, іншого законодавством не передбачено. Тому, зазначає у позовній заяві позивач, податкова звітність приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» за серпень 2011 року, яка була здана позивачем особисто, має бути визнана як податкова декларація та занесена до електронних баз податкової звітності. Позивач вважає, що посадовими особами державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську грубо порушені вимоги статті 48 та статті 49 Податкового кодексу України і такі дії відповідача є протиправними, порушують права, інтереси та обов’язки приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» як платника податків.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 25 жовтня 2011 року № 18204/9/10 (арк. справи 22-23). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав.
22 вересня 2011 року на адресу державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську надійшов лист від головного відділу податкової міліції спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську за № 857917126-0131 про встановлення фактичного місцезнаходження підприємства: приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс». В вищезазначеному листі було вказано, що місцезнаходження приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» не встановлено. 22 вересня 2011 року відділ реєстрації та обліку платників податків державної податкової інспекції згідно пункту 5.2.4 Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженого Державною податковою адміністрацією України 28 лютого 2007 року № 110, на підставі довідок про встановлення фактичного місцезнаходження, отриманих від головного відділу податкової міліції спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, надає пропозиції щодо зміни стану приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» на стан № 23 - фактичне місцезнаходження не встановлено. 22 вересня 2011 року від приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську надійшла податкова декларація з податку на додану вартість № 43394, в якій невірно зазначено податкову адресу платника податку, так як відповідно до листа головного відділу податкової міліції спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську № 857917126-0131 місцезнаходження позивача не встановлено, що є суттєвим порушенням пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України. 23 вересня 2011 року державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську надіслала на адресу позивача лист № 16895/10/28-10 про невизнання податкової звітності, в якому повідомила, що податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року не визнані інспекцією як податкова звітність у зв’язку з тим, що податкові декларації заповнено всупереч правилам, які зазначені в пункті 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, та запропонувала надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином. Проте, на порушення підпункту 49.12.1 пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України приватне підприємство «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» до теперішнього часу не надало до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, оформлені належним чином. Таким чином, зазначив у запереченнях відповідач, інспекція на виконання вимог чинного законодавства повідомила позивача про недоліки податкової звітності, на підставі чого вищезазначену податкову звітність було введено до бази даних та їй було надано статус «Не визнано як податкову звітність» та запропоновано надати нову податкову звітність, оформлену належним чином.
У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов від 25 жовтня 2011 року № 18204/9/10.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, приватне підприємство «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» (ідентифікаційний код 30339451) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 07 квітня 1999 року (номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 382 120 0000 005120), про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 486690 (арк. справи 5).
На податковому обліку приватне підприємство «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» перебуває у державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 16 квітня 2009 року за № 1650 (арк. справи 8).
У відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) приватне підприємство «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 303394512337, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16 червня 2011 року № 100340998 (арк. справи 9).
На виконання вимог пункту 49.18 статті 49, пункту 54.1 статті 54, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935, приватне підприємство «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» особисто подало до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року з додатком 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та додатком 6 «Довідка (Д6)» (арк. справи 10-12, 13, 14).
Подана приватним підприємством «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2011 року була прийнята відповідачем, але рішенням, зміст якого викладений в листі державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 23 вересня 2011 року № 16895/10/28-10, не визнана як податкова звітність (арк. справи 15).
Згідно листа державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 23 вересня 2011 року № 16895/10/28-10 у поданій приватним підприємством «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року зазначено невірну податкову адресу.
З 01 січня 2011 року набрав законної сили Податковий кодекс України, який в статті 48 визначив, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити (обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків): тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період. Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.
У відповідності із пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.
Згідно з пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (підпункт 49.11.1 пункту 49.11); у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання (підпункт 49.11.2 пункту 49.11).
У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання (підпункт 49.12.1 пункту 49.12); оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу (підпункт 49.12.2 пункту 49.12).
Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв’язку та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, у відповідності із пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України вважається неподаною.
У судовому засіданні судом була оглянута подана приватним підприємством «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2011 року, що знаходиться у відповідача, та встановлено, що позивачем при поданні зазначеної податкової декларації були додержані всі вимоги як до форми податкової декларації, так і до порядку її заповнення, а тому підстави для її невизнання відповідачем як податкова звітність відсутні.
Під час судового розгляду справи судом не встановлено жодних обставин, за яких подана приватним підприємством «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2011 року могла би бути визнана як неподаткова звітність.
Твердження відповідача, що у поданій приватним підприємством «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року зазначена неправильна податкова адреса визнаються судом безпідставними та необґрунтованими з огляду на нижчевикладене.
У відповідності із пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 486690 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Луганській області 13 квітня 2009 року серії АА № 286340, місцезнаходженням приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» є м. Луганськ, вул. Руднєва, буд. 60 (арк. справи 5, 6-7).
В податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року в графі «податкова адреса» приватним підприємством «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» зазначено «м. Луганськ, вул. Руднєва, 60» (арк. справи 10-12).
Тобто, приватним підприємством «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року зазначена правильна податкова адреса платника податків - місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Позовні вимоги про визнання протиправними дій державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську щодо не визнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» за серпень 2011 року залишаються судом без задоволення з таких підстав.
Вчинення дій суб’єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії – рішення про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року як податкової звітності. Саме воно має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної (юридичної) особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об’єкту порушеного права.
Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Правову позицію щодо можливості обрання самим судом іншого способу захисту порушеного права позивача, у разі, якщо позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав, підтримано Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України і у постанові від 20 квітня 2010 року за результатами перегляду за винятковими обставинами справи за позовом спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», приватної фірми «Орнатус» про зобов’язання вчинити певні дії. Зокрема, в зазначеній постанові Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України вказала, що суд, пославшись на обрання позивачем неправильного способу захисту публічних інтересів держави, не врахував, що правила частини 3 статті 105 КАС України, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом. Зміст принципу офіційного з’ясування всіх обставин у справі зобов’язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що податкова декларація з податку на додану вартість приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» за серпень 2011 року безпідставно не визнана рішенням відповідача як податкова звітність, суд вважає за необхідне для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про невизнання податкової декларації приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» з податку на додану вартість за серпень 2011 року як податкової звітності, зміст якого викладений в листі державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 23 вересня 2011 року № 16895/10/28-10.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги про зобов’язання державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську занести вказані приватним підприємством «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року дані (показники) до електронних баз податкової звітності визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» за серпень 2011 року, суд зазначає, що визнання протиправним рішення відповідача про невизнання зазначеної податкової декларації як податкової звітності автоматично робить зазначену податкову декларацію податковою звітністю, а тому додаткового підтвердження та встановлення судовим рішенням не потребує.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 25 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 31 жовтня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про невизнання податкової декларації приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» (ідентифікаційний код 30339451) з податку на додану вартість за серпень 2011 року як податкової звітності, зміст якого викладений в листі державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 23 вересня 2011 року № 16895/10/28-10.
Зобов’язати державну податкову інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську занести вказані приватним підприємством «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» (ідентифікаційний код 30339451) у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року дані (показники) до електронних баз податкової звітності.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Виробниче-комерційна фірма «Гермесімпекс» (ідентифікаційний код 30339451, місцезнаходження: 91020, м. Луганськ, вул. Руднєва, буд. 60) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 31 жовтня 2011 року.
СуддяТ.І. Чернявська