Судове рішення #18988008


Категорія №11.5


ПОСТАНОВА

Іменем України


26 жовтня 2011 року Справа № 2а-9263/11/1270


           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:                                                    Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання:   Чуванову А.С.,

за участю

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 22.09.11 №3214),

представника відповідача: не з’явився,

представника третьої особи: не з’явився,

                 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Свердловську Луганської області до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції в Луганській області, третя особа державне підприємство «Свердловантрацит» відокремлений підрозділ «Автобаза» про визнання дій неправомірними та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 18.03.2011 № ВП 25010265,-

ВСТАНОВИВ

          13 жовтня 2011 року до Луганського окружного адміністративного  суду надійшов адміністративний позов Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Свердловську Луганської області до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції в Луганській області, третя особа державне підприємство «Свердловантрацит» відокремлений підрозділ «Автобаза» про визнання дій неправомірними та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від від 18.03.2011 № ВП 25010265.    

         В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив наступне.

         Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Свердловську Луганської області на виконання до ВДВС Свердловського МУЮ був скерованний виконавчий лист № 2а-1079/10/1270, виданий 12.08.10 року Луганським окружним адміністративним судом, про стягнення з ДП «Свердловантрацит»  відокремлений підрозділ «Автобаза» на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Свердловську Луганської області заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 37676,10 грн. За вказаним виконавчим листом відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 25010265 від 11.03.2011 року та постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 25010265 від 18.03.2011 року. Виконавче провадження відповідачем було зупинено на підставі п.15 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв’язку з тим, що боржник внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005 № 2711-IV. ВВДФССНВВПЗУ в м. Свердловську не погоджується з вказаною постановою ВДВС Свердловського МУЮ про зупинення виконавчого провадження,  з огляду на те, що дія Закону України від 23.06.2005 № 2711 “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб’єкти господарської діяльності, перераховані в п.1.3. ст.1 наведеного Закону щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії. Позивач не відноситься до учасників зазначених розрахунків, борг ДП «Свердловантрацит» відокремлений підрозділ «Автобаза» не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу. Спірний борг виник внаслідок несплати обов’язкових страхових внесків, на які не поширюється податкове законодавство та Закон України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.  На підставі викладеного, позивач просив визнати дії посадових осіб ВДВС Свердловського міського управління юстиції по винесенню постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 25010265 від 18.03.2011 року неправомірними та скасувати постанову відповідача про зупинення виконавчого провадження ВП № 25010265 від 18.03.2011 року.

         У судовому засіданні представник позивача пояснив, що постановою Луганського окружного адміністративного суду  від 31  березня 2010 року  № 2а-1079/10/1270 було  задоволено  позовні вимоги  ФССНВВПЗУ в м. Свердловську  про стягнення  заборгованості  по страховим внескам  з ДП «Свердловантрацит»  відокремлений підрозділ «Автобаза» в розмірі  37676,10 грн., 12.08.2010р. було отримано виконавчий лист № 2а-1079/10/1270 про стягнення  заборгованості  по страховим внескам  з ДП «Свердловантрацит»  в особі відокремлений підрозділ «Автобаза» в розмірі  37676,10 грн. на користь відділення фонду  і відправлено  виконавчий лист  до  ВДВС Свердловського МУЮ,  для примусового виконання. 11.03.2011 року  державним виконавцем ВДВС  Бурлак В.В. було  винесено постанову  про відкриття  виконавчого провадження  по примусовому виконанню вищевказаного виконавчого листа. Але  18.03.2011 року  державним виконавцем  було винесено постанову  про зупинення  виконавчого  провадження  по примусовому виконанню виконавчого листа  від 31 березня 2010 року  № 2а-1079/10/1270 про стягнення  заборгованості  по страховим внескам з ДП «Свердловантрацит» відокремлений підрозділ «Автобаза» в розмірі  37676,10 грн., на користь відділення фонду на підставі  п. 15 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження»,  у зв’язку  із  внесенням  боржника до Реєстру  підприємств паливно-енергетичного комплексу,  які беруть участь у процедурі  погашення  заборгованості  відповідно  до ЗУ « Про заходи, спрямовані на забезпечення  сталого  функціонування  підприємства  паливно-енергетичного  комплексу» від  2.06.2005 року № 2711. Відділення фонду  не погоджується  з постановою  державного виконавця  про зупинення виконавчого провадження  по  примусовому  виконанню даного  виконавчого листа  з наступних підстав. Страхові  внески  є  цільовим загальнообов’язковим платежем, який  справляється на всій території України в порядку встановленому  ЗУ №1105-ХІУ. Страхові внески  не включаються  до складу  податків, інших обов’язкових платежів, становлять систему  оподаткування. На страхові внески  не  поширюється податкове законодавство. Таким чином,  вважаємо постанову  відповідача про зупинення  виконавчого провадження   незаконною та такою, що  підлягає скасуванню.

На підставі  викладеного просив суд  визнати  дії  державного  виконавця  відділу державної виконавчої служби  Свердловського  МУЮ  в Луганській області  по зупиненню виконавчого  провадження  по примусовому  виконанню виконавчого листа від 31 березня  2010 року  №2а-1079/10/1270 про стягнення  заборгованості  по страховим  внескам з ДП «Свердловантрацит» відокремлений підрозділ «Автобаза» в розмірі  37676,10 грн. на користь Фонду  соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області - незаконними. Скасувати  постанову  від 18.03.11 року ВДВС Свердловського МУЮ  Луганської області по зупиненню  виконавчого  провадження  по примусовому виконанню  виконавчого листа  від 31.03.2010 р. № 2а-1079/10/1270 про  стягнення  заборгованості  по страховим  внескам з ДП «Свердловантрацит»  відокремлений підрозділ «Автобаза» в розмірі  37676,10 грн. на користь Фонду соціального страхування  від нещасних  випадків  на виробництві  та професійних  захворювань  України в м. Свердловську Луганської області.

         Представник відповідача в судове засідання не з’явився надислав факсом через канцелярію суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 18-19), зазначив, що підприємство включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", тому з урахуванням п.15 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” у відповідача були підстави для зупинення провадження по виконавчому провадженню ВП № 25010265 від 18.03.2011 року. Відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовове засідання не з’явився про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином причини неявки суду не відомі.

          Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

        Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

       У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

         Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

         Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

        Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

        В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

        Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

        Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

        Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 року № 606-ХІV “Про виконавче провадження”.

       Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

       Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України “Про виконавче провадження”, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України “Про виконавче провадження”).

        Згідно із ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

      Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначено права та обов’язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст. 7 Закону України “Про виконавче провадження” встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

        У судовому засіданні встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року по справі № 2а-1079/10/1270 задоволено позовні вимоги та стягнуто з  ДП «Сверловантрацит» відокремлений підрозділ «Автобаза» заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 37676,10 грн., про що видано відповідний виконавчий лист (а.с. 8-9).  

        11 березня 2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої  служби Свердловського міського управління юстиції  винесено постанову ВП № 25010265 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вищезазначеного виконавчого листа (а.с. 11).

        18 березня 2011 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої  служби Свердловського міського управління юстиції винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 25010265 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-1079/10/1270, виданого 12 серпня 2010 року Луганським окружним адміністративним судом, про стягнення з ДП «Сверловантрацит» відокремлений підрозділ «Автобаза» недоїмку зі сплати страхових внесків у сумі 37676,10 грн. на підставі ст.ст.34, 36 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв’язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного        комплексу” (а.с. 12).

        Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

        Відповідно до п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

        Статтею 2 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” визначено, що цей закон регулює відносини, пов’язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

        До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб’єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”).

         Згідно з п.1.4 ст.1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:

       1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

        2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

        3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;

      4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб’єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

      5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження”  щодо обов’язкового зупинення виконавчого провадження.

          Відповідно до положень Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб’єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Свердловську Луганської області не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а борг ДП «Сверловантрацит» в особі ВП «Автобаза»  не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату ДП «Сверловантрацит» в особі ВП «Автобаза» обов’язкових страхових внесків, на які не поширюються норми Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а тому віднесення ДП «Сверловантрацит» в особі ВП «Автобаза» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.

        Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що приписи п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” визначають дві обов’язкові умови, які зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб’єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, об’єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.

         Недоведеність віднесення заборгованості ДП «Сверловантрацит» ВП «Автобаза» перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” унеможливлює застосування приписів п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” до спірних правовідносин.

         Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо скасування постанови від 18 березня 2011 року ВП №25010265 про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-1079/10/1270, виданого 12.08.10 року Луганським окружним адміністративним судом, про стягнення на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Свердловську Луганської області з ДП «Сверловантрацит» ВП «Автобаза» заборгованості зі сплати недоїмки зі сплати страхових внесків в сумі 37676,10 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

       Позовна вимога щодо визнання неправомірними дій посадових осіб відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції по зупиненню виконавчого провадження по примусовому виконанню вказаного виконавчого листа виданого Луганським окружним адміністративним судом, про стягнення на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Свердловську Луганської області з ДП «Сверловантрацит» ВП «Автобаза» недоїмки зі сплати страхових внесків в сумі 37676,10 грн., залишається судом без задоволення з огляду на таке.

        Вчинення дій суб’єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії –постанови про зупинення виконавчого провадження. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

        Під час судового засідання було встановлено, що відповідач діяв у межах своїх повноважень, передбачених Законом України “Про виконавче провадження”.

       Статтею 34 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що до компетенції державного виконавця віднесено зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених діючих законодавством.

        Таким чином, суд не вбачає порушень в діях відповідача під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом України “Про виконавче провадження”, а саме, прийняття оскаржуваної в даній справі постанови про зупинення виконавчого провадження від 18.03.11 року  ВП № 25010265, а тому вимоги позивача  щодо визнання дій відповідача неправомірними є безпідставними.

           Зважаючи на обставини справи, враховуючи положення статті 124 Конституції України щодо обов’язковості до виконання на всій території України судових рішень, ухвалених судами іменем України, суд вважає за необхідне скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції від від 18.03.11 року  ВП № 25010265 про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-1079/10/1270, виданого 12.08.10 року Луганським окружним адміністративним судом, про стягнення на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Свердловську Луганської області з ДП «Сверловантрацит» ВП «Автобаза» заборгованості зі сплати недоїмки зі сплати страхових внесків в сумі 37676,10 грн., оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об’єкту порушеного права і, на думку суду, у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.

          Скасування у судовому порядку постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично обумовлює обов’язок відповідача за Законом України “Про виконавче провадження” відновити виконавче провадження по виконанню в примусовому порядку виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.

          Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно з п.34  ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений.

Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

          Керуючись ст. ст. 11,71,94,159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                             ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Свердловську Луганської області до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції в Луганській області, третя особа державне підприємство «Свердловантрацит» ВП «Автобаза» задовольнити частково.       

    

  < Текст >  

            Скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження відділу Державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції від 18.03.11 року  ВП № 25010265 про стягнення з ДП «Сверловантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Автобаза» заборгованості зі сплати недоїмки в сумі 37676,10 грн.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.       

   

            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.         

   

  < Текст > 


           СуддяК.В. Агевич


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація