Судове рішення #18987875


Категорія №10.3.4


ПОСТАНОВА

Іменем України


10 жовтня 2011 року Справа № 2а-7220/11/1270


          

  

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:          Захарової О.В.,

при секретарі:                    Білоконі Д.І.,

за участю:

представників позивача:    ОСОБА_1 (довіреність №3258/24-017-625 від  07.10.2011),

          ОСОБА_2 (довіреність від 29.08.2011 №2815/24-017-539)

представник відповідача:   не прибув,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Первомайське шахтобудівельне управління» про стягнення коштів з рахунків платника податків в рахунок погашення податкового боргу, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Первомайське шахтобудівельне управління» про стягнення коштів з рахунків платника податків в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 26270,76 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Відкрите акціонерне товариство «Первомайське шахтобудівельне управління» зареєстроване виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 21.12.2001 №04051968Ю0010124.

ВАТ «Первомайське шахтобудівельне управління» взято на облік в Державній податковій інспекції у м.Первомайську Луганської області 01.12.1996 за №14, та перереєстровано 22.01.2002.

За відповідачем обліковується податковий борг з податку на землю у розмірі 26 270,76 грн., який виник за період з 31.01.2007 по 31.01.2009.

Зазначена недоїмка виникла внаслідок несплати у встановлений строк суми податкових зобов’язань, самостійно обчислених платником податку в податкових розрахунках земельного податку.

Відповідач  добровільно податковий борг з податку на землю не сплатило, у зв’язку з чим позивач просить стягнути кошти Відкритого акціонерного товариства «Первомайське шахтобудівельне управління» у банках, які його обслуговують, на суму податкового боргу з земельного податку в розмірі 26270,76 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні, викладеним в позові, просили задовольнити позов у повному обсязі.      

Представник відповідача у судове засідання не прибув, суду надав письмову заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі, просив справу розглядати без участі уповноваженого представника.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.  

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у зв’язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податку виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закону України «Про систему оподаткування», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509–ХІІ органи державної податкової служби  наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” (чинному на час виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів зобов’язані сплачувати відповідну суму податків та зборів у встановленому законом строки.

Розміри та порядок плати за використання  земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю,  відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного  податку, а також, пільги з земельного податку визначені Законом України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року №2535-ХІІ (чинному на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року №2535-ХІІ «Про плату за землю» передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 14 Закону України від 03 липня 1992 року №2535-XII «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон №2181), податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У судовому засіданні встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Первомайське шахтобудівельне управління» зареєстроване виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 21.12.2001 №04051968Ю0010124 (а.с. 5).

ВАТ «Первомайське шахтобудівельне управління» взято на облік в Державній податковій інспекції у м.Первомайську Луганської області 01.12.1996 за №14, та перереєстровано 22.01.2002.

Згідно матеріалів справи, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на землю у розмірі 26 270,76 грн., який виник за період з 31.01.2007 по 31.01.2009.

          Податкові зобов’язання з податку на землю визначені самостійно відповідачем у податковому розрахунку земельного податку від 31.01.2007 №917 на суму 3530,30 грн. (залишок несплаченої суми) (а.с. 10-11) та у податковому розрахунку земельного податку від 31.01.2008 №318 на суму 22740,46 грн. (а.с. 12-13).  

У добровільному порядку, в строк, передбачений законом, узгоджені суми податкових зобов’язань з податку на землю відповідачем не сплачені.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) Державною податковою інспекцією в м.Первомайську Луганської області уповноваженому представнику відповідача 23 листопада 2001 року була вручена перша податкова вимога №1/66 від 23.11.2001 та 29 грудня 2001 року була вручена друга податкова вимога №2/109 від 29.12.2001 (а.с. 9).  

В установленому законом порядку перша і друга податкові вимоги відповідачем не оскаржені.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, що набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ податковим боргом вважається сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на землю не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення коштів у сумі 26 270,76 грн. за податковим боргом з податку на землю з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому визнання відповідачем адміністративного позову в сумі 26 270,76 грн. приймається судом.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 136, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                             ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Первомайське шахтобудівельне управління» про стягнення коштів з рахунків платника податків в рахунок погашення податкового боргу, - задовольнити повністю.   

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Первомайське шахтобудівельне управління» (і.к. 00181131) податковий борг в розмірі 26 270,76 грн. (двадцять шість тисяч двісті сімдесят гривень 76 коп.) на користь держави в особі Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.  

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 14 жовтня 2011 року.

   


           СуддяО.В. Захарова


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація