Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 жовтня 2011 року Справа № 2а-8967/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Широкої К.Ю.,
при секретарі судового засідання: Бондар Ю.М.,
за участю
представника позивача:Ємельяненко А.В.,
представника відповідача: не з’явився,
представника третьої особи: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Віділення державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Управління по забезпеченню та збуту продукції» про визнання незаконною постанови про зупинення виконавчого провадження,-
ВСТАНОВИВ
05 жовтня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відділення державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Управління по забезпеченню та збуту продукції» про визнання незаконною постанови про зупинення виконавчого провадження.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив наступне.
09 липня 2007 року Постановою Господарського суду Луганської обасті були задоволені позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Управління по забезпеченню та збуту продукції» адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання 4% нормативу з працевлаштування інвалідів у 2006 році у загальній сумі 26 746,89 грн по справі № 7/346ад. 03.10.2007 року відділення Фонду отримало виконавчий лист від 24.07.2007 року по справі № 7/346ад, яким суд зобов’язував стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 26746,89грн. 04.10.2011 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інварів отримало копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.10.2007 року ВП № 7048329) та постанови про зупинення виконавчого провадження від 12.04.2008 року. У постанові про зупинення виконавчого провадження зазначено, що виконавче провадження було зупинено у зв’язку з тим, що боржником було надано виписку з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у погашенні заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» . Копія постанови про зупинення виконавчого провадження надійшла на адресу відділення Фонду 03.10.2011 року, що підтверджується штампом вихідної кореспонденції на супроводжувальному листі Відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції від 27.09.2011 року № 23404. На підставі вищевикладеного, позивач просив суд скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції від 12.04.2008 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 7048329.
У судовому засіданні представник позивача позивні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у адмінітравиному позові.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився надав через канцелярію суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 19-21), зазначив, що підприємство включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", тому з урахуванням п.15 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” у відповідача були підстави для зупинення провадження по виконавчому провадженню ВП № 7048329 від 12.04.2011 року. Відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позову.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 року № 606-ХІV “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України “Про виконавче провадження”, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України “Про виконавче провадження”).
Згідно із ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначено права та обов’язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст. 7 Закону України “Про виконавче провадження” встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
26 жовтня 2007 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 7048329 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вищезазначеного виконавчого листа (а.с. 10).
12 квітня 2008 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 7048329 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-7/346ад, виданого 28 лютого 2007 року Господарським судом Луганської області, про стягнення на користь Луганського обласного віддлення Фонду соціального захисту інвалідів з Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління по забезпеченню та збуту продукції» адмінстравтивно-господарвські санкції на суму 26746,89грн на підставі ст.ст.34, 36 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв’язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” (а.с. 9).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Статтею 2 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” визначено, що цей закон регулює відносини, пов’язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб’єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”).
Згідно з п.1.4 ст.1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб’єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” щодо обов’язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб’єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а борг відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля в особі відокремленого підрозділу «Управління по забезпечення та збуту продукції є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату відкритого акціонерного товариства «Лисичансьвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління по забезпеченню та збуту продукції» обов’язкових страхових внесків, на які не поширюються норми Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а тому віднесення відкрите акціонерне товариство «Лисичансьвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління по забезпеченню та збуту продукції» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що приписи п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” визначають дві обов’язкові умови, які зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб’єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, об’єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.
Недоведеність віднесення заборгованості відкритого акціонерного товариства «Лисичансьвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління по забезпеченню та збуту продукції» перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” унеможливлює застосування приписів п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” до спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо скасування постанови від 12 квітня 2008 року ВП №7048329 про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 7/346ад, виданого 28 вересня 2007 року Господарським судом Луганської області, про стягнення на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з відкритого акціонерного товариства «Лисичансьвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління адміністративно-господарській санкції у сумі 26746,89 грн. підлягає скасуванню.
Луганським обласним відділення Фонду соціального захисту інвалідів 03 жовтня 2011 року вхідний № 7307 було отримано копію постанови про, що зупинення виконавчого провадження, про свідчіть супровідний ВДВС Лисичанського МУЮ (а.с. 8), тому суд вважає, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду.
Скасування у судовому порядку постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично обумовлює обов’язок відповідача за Законом України “Про виконавче провадження” відновити виконавче провадження по виконанню в примусовому порядку виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно з п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
Керуючись ст. ст. 11,71,94,159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відділення державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Управління по забезпеченню та збуту продукції» про визнання незаконною постанови про зупинення виконавчого провадження задовольнити.
Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції від 12.04.2008 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 7048329.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова складена у повному обсязі та підписана протягом п’яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
СуддяК.Ю. Широка