Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 жовтня 2011 року Справа № 2а-8238/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лагутіна А. А.,
при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 268/09-07 від 10.01.2011 року)
представника відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Фащівська» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1,
ВСТАНОВИВ:
19 вересня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області (далі - Позивач) до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Фащівська» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року в сумі 382449,70 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах. При цьому зберігається порядок покриття витрат на доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058. На підставі Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду обов'язкові платежі у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту „а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Станом на 01.09.2011 року заборгованість відповідача перед ПФУ по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року склала 382449,70 грн.
Статтею 1 Закону № 1058 визначено термін «страхові внески» - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Згідно ч.5 ст. 106 Закону № 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Відповідач добровільно не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з цим позивач для захисту своїх інтересів та стягнення заборгованості змушений звернутися до суду.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав через канцелярію суду клопотання, в якому просив суд розглянути справу без його участі, правом надання письмових заперечень не скористався.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Згідно частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств платників фіксованого сільськогосподарського податку» від 31.05.2005 року №2613, який набрав чинності з 01.01.2006 року, внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Абзац 5 п.п. 1 п.2 Прикінцевих положень викладено в такій редакції: підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплат, і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що управлінням Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області нараховано та виплачено пенсію особам, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», тобто за списком № 1, за з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року склала 382449,70 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №1. (аркуші справи 22-69).
Оскільки згідно абзацу 5 пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2005 року виплата пенсій вказаним особам здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, суд вважає, що позивачем в порушення п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нарахована відповідачу плата, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за списком №1, оскільки працівники відповідача займали посади (професії), необхідні для призначення пільгової пенсії за списком №1.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Фащівська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року в сумі 382449,70 грн. є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Що стосується питання про розподіл судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити, що ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Фащівська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року в сумі 382449,70 грн. відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 24 жовтня 2011 року.
Суддя А.А. Лагутін