Справа № 2-674/11                                                                      

Р І Ш Е Н Н Я

                                                         І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

11 листопада 2011  року                                                                                місто Кіровське          

Кіровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого –судді                                   Карабан І.І.

при секретарі                                             Ясинській О.О.

за участю   представника позивача         ОСОБА_1

                  представника відповідача     ОСОБА_2

розглянувши    у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровське цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до Публічного  акціонерного товариства  «ДТЕК ОСОБА_4 Донбасу»про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2011 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною  заявою до  ПАТ  «ДТЕК ОСОБА_4 Донбасу»(далі ОСОБА_4) про  стягнення з відповідача  у відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням і його наслідками,  50000 гривень, мотивуючи свій позов тим, що  в період з   08 лютого 1986 року по 14 лютого 2011 року перебував в трудових відносинах з відповідачем, працював на підземних роботах електрослюсарем 4 та 5 розрядів, підземний стаж роботи у відповідача склав більше 25 років. Висновком   МСЕК    від 28 квітня 2011 року йому  вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності  у розмірі  50%   в зв'язку  з  професійною  хворобою -   пневмоконіоз: антрокосілікатоз, вузелкова форма 1/1, p/t, хронічне  обструктивне легенів другої стадії помірний перебіг,    легенева недостатність другого ступеню,   встановлена 3 група інвалідності.  В зв’язку з професійним захворюванням у вигляді хвороби легенів вимушений періодично проходити курси лікування.    В зв'язку з професійними захворюваннями   відчуває фізичні і моральні страждання, оскільки змінився його звичайний склад життя, можливості  обмежені, для організації свого життя потрібні додаткові  зусилля, не може займатися роботою  по господарству,   звертається за допомогою до інших осіб, обмежено спілкування  з родичами та друзями,  постійно відчуває болі,  систематично проходить лікування та вимушений постійно приймати ліки.  Просив також поновити пропущений строк, оскільки після МСЕК постійно хворіє, в нього погане самопочуття.

Позивач  ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, зазначивши в заяві, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник позивача адвокат ОСОБА_1, яка діє на підставі договору,  в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі, просила задовольнити,  пояснила, що  внаслідок професійного захворювання –захворювання легенів, позивача постійно непокоїть кашель,   він задихається, відчуває біль в грудях, проходить курси лікування, приймає знеболюючи ліки, його пригнічує такий стан здоров’я, не може займатися фізичною працею,   відчуває себе неповноцінним,   майже не спілкується з друзями,  оскільки  відчуває себе дискомфортно із-за  приступів кашлю, відчуває себе відірваним від життя, все це викликає моральні страждання та переживання.

Представник відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, позов не визнала   та пояснила, що позивач при прийомі на роботу  був повідомлений про тяжкі умови праці.   Позивачем не надано доказів того, що йому завдано моральну шкоду. Крім того, вважає, що в теперішній час не має норми права, яка регулює ці правовідносини,   позивач застрахований, і на нього не може розповсюджуватися ст.237-1 КЗпП України, з 01 січня 2008 року  чинним законодавством не встановлена відповідальність за відшкодування моральної шкоди застрахованим особам.    Позивачем  також пропущено строк звернення до суду.

Заслухавши  пояснення  представника позивача, представника відповідача, дослідивши  докази по справі, суд вважає,  що позов позивача обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню з   наступних підстав.

Судом встановлено, що з 08 лютого 1986 року по  14 лютого 2011 року позивач перебував у трудових відносинах з позивачем, працював   електрослюсарем  підземним 4 та 5 розрядів  з повним робочим днем під землею. (а.с.7-8)   

Висновком № 239 від 11 лютого 2011  року  лікарсько-експертної комісії Донецької обласної клінічної лікарні професійних захворювань  у позивача  вперше встановлено  пневмоконіоз: антрокосілікатоз, вузелкова форма 1/1, p/t, хронічне  обструктивне легенів другої стадії помірний перебіг,    легенева недостатність другого ступеню . Відповідальною  професією  електрослюсар підземний (л.д.12).

24 березня 2011 року  актом розслідування хронічного професійного захворювання встановлено у позивача професійне захворювання   - пневмоконіоз: антрако-сілікатоз, вузелкова форма 1/1, p/t, хронічне  обструктивне легенів другої стадії помірний перебіг,    легенева недостатність другого ступеню, яке виникло внаслідок  недосконалості технологічних процесів видобутку вугілля,  тривалої роботи в умовах дії  шкідливих факторів виробництва, причинами професійного захворювання є запиленість повітря на робочому місці електрослюсаря підземного  23,4 мг/м3, при ПДК –10 мг/м3,  протягом 91,7% зміни, пил віглепородний, категорія праці 3 кл. 2 ст. За пилом,   дія фиброгенна. (а.с.13-14)  

Донецькою обласною МСЕК № 3 28 квітня 2011  року позивачу вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 50 %  у зв’язку з професійним   захворюванням   –пневмоконіоз,    встановлена 3 група інвалідності  з причин професійного захворювання. (а.с. 9, 10)

Під наглядом Кіровської ЦГБ  знаходиться з 1998 року,   після встановлення професійного захворювання, з загостренням хвороби звертався 14 червня 2011 року, 21 липня 2011 року, 16 вересня 2011 року, отримував лікування.    (а.с. 18).

Відповідно до  ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст.158 КЗпП України  власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вживати  заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.

Частиною 1 ст.237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели  до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»роз’яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав  працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання  робіт к небезпечних для життя і здоров’я умовах, яке призвело  до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок по відшкодуванню моральної (немайнової)   шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

          Факт заподіяння моральної шкоди позивачу, який полягає в моральних стражданнях у зв’язку з фізичними стражданнями, яких позивач  зазнає в зв'язку з  пошкодженням здоров’я, в порушенні нормальних життєвих зв’язків внаслідок неможливості продовження активного суспільного життя, зміні умов    та звичайного ритму його життя, не можливості займатися звичними для нього заняттями, порушенні відносин з оточуючими людьми, доказано   дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, актом розслідування професійного захворювання, довідками МСЕК, витягами з історії хвороби, амбулаторної карти. Ушкодження  здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає більшої моральної шкоди. Тому втрата позивачем працездатності,  що встановлено  висновком МСЕК, вже саме по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров’я потерпілого погіршено.

Задовольняючи позов частково, суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача в частині   відсутності норми права, яка регулює спірні правовідносини та обов'язок  відшкодовувати моральну шкоду Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в порядку ст.9 Закону України «Про охорону праці», оскільки   Фонд соціального страхування  від нещасних випадків  на виробництві та професійних  захворювань  України на час виникнення спірних правовідносин, в зв'язку  із зміною спеціального  закону, не відповідає за завдану моральну шкоду, і тому  у разі  отримання працівником  професійного захворювання в цей період він набуває права на відшкодування моральної  шкоди на загальних підставах, встановлених законом.   

 Згідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового  спору безпосередньо  до суду  в тримісячний строк з дня, коли він дізнався  або повинен був дізнатися про порушення свого права .

Оскільки позивачу моральна шкода спричинена в наслідок пошкодження здоров’я, стан  здоров’я його погіршується, він продовжує хворіти і в теперішній час, то суд вважає, що позивачем строк звернення до суду не пропущено, а тому клопотання позивача про поновлення строку   заявлено надмірно.

При визначенні розміру заподіяної позивачу моральної шкоди, суд  враховує характер та об’єм фізичних та душевних страждань, які зазнав  та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя і вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди на суму      20000 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України підлягає стягненню  з відповідача у  дохід держави судовий збір у розмірі  94 гривні  10 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.153, 158, 237-1, 233 КЗпП України, ст. ст. 15, 88, 213, 215 ЦПК України,  суд, -                                                                      

ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_3  задовольнити частково.

Стягнути з Публічного  акціонерного товариства  «ДТЕК ОСОБА_4 Донбасу»на користь ОСОБА_3  в відшкодування моральної шкоди 20000 (двадцять  тисяч) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог  відмовити.

Стягнути з   Публічного  акціонерного товариства  «ДТЕК ОСОБА_4 Донбасу»судовий збір у розмірі 94 (дев’яносто чотири)  гривні  10 копійок  в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається  до  Апеляційного суду  Донецької області   через Кіровський міський суд  Донецької області протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                        Суддя                                                   І.І.Карабан