03.10.2011

  Справа № 2-2633/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді –Щербакова С.О.,

при секретарі     –Стрекоченковій І.Л.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом Прокурора Нахімовського району м.Севастополя в інтересах ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, 3-ті особи: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження органу приватизації

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Нахімовського району м.Севастополя звернувся до суду із позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, в якому просить визнати недійсним розпорядження органу приватизації №3536/45 від 16.05.2007 року про передачу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у спільну часткову власність квартири АДРЕСА_1, визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 16.05.2007 року на вказану квартиру та зобов’язати КП «БТІ і ДРОНМ»в м.Севатсополі скасувати запис про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне розпорядження та свідоцтво про право власності були видані всупереч вимогам Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», оскільки під час приватизації не були враховані інтереси неповнолітньої ОСОБА_1, яка на час приватизації постійно проживала у АДРЕСА_1

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та прийняти рішення на розсуд суду.  

Третя особа –ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Третя особа –ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи - Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини нез’явлення у судове засідання не повідомив.

Вислухавши прокурора, пояснення третіх осіб та представника третьої особи –ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження органу приватизації  Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради №356/45 від 16.05.2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (після укладення шлюбу –ОСОБА_2) було надано у спільну часткову власність квартиру АДРЕСА_1 та видано свідоцтво про право власності на житло від 16.05.2007 року.

Вказане розпорядження було видане на підставі заяви наймача ОСОБА_4, в якій остання вказала в якості члена сім’ї –ОСОБА_5

Згідно довідки про склад сім’ї та прописку КП «РЕП №2»СМР, яка була покладена в основу спірного розпорядження, у квартирі АДРЕСА_1 станом на квітень 2007 року проживали ОСОБА_4 та ОСОБА_5

19.07.2007 року КП «БТІ і ДРОНМ»СМР зареєструвало право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по Ѕ частці за кожною.

На підставі свідоцтва про спадкування за законом №2-1860 від 07.05.2010 року Ѕ частка вищевказаної квартири ОСОБА_4 була успадкована у рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Таким чином, необхідною умовою для отримання квартири у власність в порядку, передбаченому ч.2 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»є постійне проживання у цій квартирі наймача та члена його  сім’ї.

На підтвердження постійного проживання у квартирі АДРЕСА_1 неповнолітньої ОСОБА_1 на момент проведення приватизації прокурором надано копію поквартирної картки на вказану квартиру, в якій вказана ОСОБА_1 Проте, на думку суду, один лише запис в поквартирній картці не може свідчити про те, що неповнолітня ОСОБА_1 постійно проживала у квартирі АДРЕСА_1. Інших доказів постійного проживання ОСОБА_1 у вказаній квартирі суду надано не було.  

Отже, враховуючи, що сама наймач ОСОБА_4 та мати неповнолітньої ОСОБА_5 не вказали неповнолітню ОСОБА_1 у заяві на ім’я керівника органу приватизації, а також те що прокурором не було надано інших належних та допустимих доказів постійного проживання неповнолітньої ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 у суду немає законних та обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 10,60,61,79,88,159,212-215, ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Прокурора Нахімовського району м.Севастополя в інтересах ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, 3-ті особи: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження органу приватизації –відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги в Нахімовський районний суд м.Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя                                                   /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                             С.О. Щербаков