14.09.2011

Справа № 2-а-2261/2011

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 вересня 2011 року                                                                                                                     м. Слов’янськ

Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Геєнко М.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області, про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -            

В С Т А Н О В И В:

             ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахування підвищення до пенсії з 01 березня 2011  року по 22 липня 2011 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що згідно ст. 1 Закону України №2195-IV від 18.11.04. «Про соціальний захист дітей війни»вона має статус «дитина війни». У зв`язку з цим згідно цього Закону їй повинні з 1 січня 2006 року виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, ця доплата до пенсії не проводилася. Просить суд визнати бездіяльність відповідача неправомірною, та зобов’язати його перерахувати та виплатити їй підвищення до пенсії як «дитині війни»відповідно до діючого законодавства України.

Відповідач не надав суду письмових заперечень в десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали суду про відкриття скороченого провадження по справі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, набуваю висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

         Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1  перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Слов’янську Донецької області, отримує пенсію за віком, тому на неї, у відповідності із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», розповсюджується правовий статус «дитини війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ст. 71 Закону України  «Про державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В такій редакції наведена норма закону перейшла як діюча і на 2010 рік.

З наведених підстав, а також за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов до висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не постанова КМУ №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

          Разом з тим, відповідно п. 4 прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет на 2011 рік», встановлено, що у 2011 році норми і положення статей  39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи" статті 6 Закону України  "Про соціальний захист  дітей  війни"  статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з  військової  служби,  та деяких інших осіб"  застосовуються  у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом  Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2011 рік". Тобто разом з введенням в дію зазначеного закону, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги “дітям війни” підлягає застосуванню пункт 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

          Оскільки зазначений закон набув чинності 19.06.2011 року, позивачка має право на здійснення перерахунку підвищення пенсії “дитини війни” з 01.03.2011 року і по 18.06.2011 року, включно.

Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування, зазначаю, що предмет спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень( відповідача у справі), внаслідок чого у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 11, 14, 94, 159, 183-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

           Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області по не нарахуванню підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, за період з 01 березня 2011  року по 18 червня 2011 року, виходячи із розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області здійснити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахування та виплатити їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 01 березня 2011  року по 18 червня 2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.

           В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана в Донецький апеляційний  адміністративний суд через Слов’янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,  яка її подає, до суду апеляційної інстанції.   

Суддя                                                                      Геєнко М.Г.