Справа № 2-747/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

08 листопада 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

у складі:

судді Трофимової Н.А.

при секретарі Зубачевській О.А.

розглянувши  в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Банк Фінанси та Кредит” в особі філії „Дніпропетровське регіональне управління” ПАТ „Банк Фінанси та Кредит” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.04.2007р. між “Банк «Фінанси та Кредит” ТОВ, реорганізованого у Публічне акціонерне товариство  “Банк «Фінанси та Кредит” та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № Е 0007/07-ФЛ/02, відповідно до умов якого, банк зобов’язався надати відповідачу кредит у сумі 756000 гривень з оплатою за процентною ставкою 15% річних, зазначеною у п. 4.1 кредитного договору строком до 03.04.2014 р, В якості забезпечення по кредитному договору між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 007/07/02/02 від 04.04.2007р. Також в якості забезпечення по кредитному договору між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 007/07/03/02 від 04.04.2007р. Згідно зазначених договорів поруки відповідачі поручилися відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань по кредитному договору ( п.1.1 Договорів поруки). В разі невиконання зобов’язань по кредитному договору відповідачі відповідають перед банком як солідарні боржники (п.2.1 Договорів поруки). Поручитель відповідає в тому ж об’ємі, що і ОСОБА_2 ( п.2.2 Договору поруки). Відповідач ОСОБА_2. зобов’язався щомісяця в строк до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах відповідно до графіку, а також сплачувати проценти за користування кредитом, нараховані за попередній календарний місяць. За прострочку повернення кредитних коштів або сплати процентів, комісійної винагороди відповідач 1 виплачує банку пеню із розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення (п. 6.1 кредитного договору). Відповідач 1 систематично не виконувались взяті на себе зобов’язання за кредитним договором. Зобов’язання за  кредитним договором не виконані і станом на 03.06.2011р. (за період з 27.02.2010р. по 03.06.2011р. борг по кредитному договору складає: заборгованість по відсоткам –7768,53 грн.; заборгованість по сплаті щомісячної комісії за користування кредитом –1360,80 грн., заборгованість по сплаті пені –67255,52 грн. Всього борг складає: 76384,85 грн., на підставі чого просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 76384,85 гривень та судові витрати.  

В судове засідання представник позивача з’явився позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав вказаних в позовній заяві.

Відповідач-1 - ОСОБА_2, 17.10.2011 року в судове засідання з’явився, позов не визнав в повному обсязі. Надалі Відповідач-1 в судове засідання не з’явився про час, день та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач-2 - ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася про час, день та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідач-3 -  ОСОБА_4, 17.10.2011 року в судове засідання з’явилася позов не визнала в повному обсязі. Надалі Відповідач-3 в судове засідання не з’явилася про час, день та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідача-1, який діє на підставі довіреності від 27.09.2011 року (а.с. 87), в судове засідання з’явився, позов не визнав в повному обсязі. Вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки відповідач-1 уклав кредитний договір № Е 0007/07-ФЛ/02 з іншою особою, а саме з товариством з обмеженою відповідальністю Банк „Фінанси та Кредит”, а не з позивачем. Вказує, що позов поданий особою, яка не є юридичною особою.   

Представник відповідача-2, в судове засідання з’явився, позовні вимоги не визнав в повному обсязі. Суду пояснив, що  кредитний договір № Е 0007/07-ФЛ/02 припинив свою дію, оскільки сума заборгованості за кредитом, відсотки за користування кредитом та пеня були стягнути з відповідачів на підставі Рішення Верхньодніпровського районного суду  від 15 листопада 2010 року та це рішення було виконане 19 січня 2011 року.

Заслухавши представників позивача, відповідача-1, відповідача-2, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Судом встановлено, що 04 квітня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю Банк „Фінанси та Кредит” та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № Е 0007/07-ФЛ/02 (надалі за текстом Кредитний договір) за умовами якого Банк надав відповідачу-1 кредитні ресурси в сумі 75600,00 грн. з оплатою по процентній ставці 15 (п’ятнадцять) процентів річних (п.2.1 Кредитного договору). Відповідно до п.п. 4.1, 4.3, 4.7 Кредитного договору, позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитними ресурсами у валюті кредиту, за процентною ставкою 15 (п’ятнадцять) процентів річних, сплата процентів здійснюється щомісяця, в термін з „1” по „10” числа кожного місяця, а також позичальник щомісячно, в строк з „1” по „10” число кожного місяця, сплачує щомісячну комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі  113,40 грн. Позичальник сплачує комісійну винагороду, за останній звітний період не пізніше строку повернення Кредитних ресурсів, зазначеного в п. 3.2 цього Договору.   Згідно з пунктом 6.1 Кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п.3.2, 3.3, 3.5, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8 договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених договором (а.с. 16-19).

04 квітня 2007 року між Банком та ОСОБА_4 (поручитель) був укладений Договір поруки №007/07/03/02, відповідно до умов якого. Вона зобов’язалася перед банком відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання  Відповідачем-1 зобов’язань за Кредитним договором №007/07-ФЛ/02 від 04 квітня 2007 року. Відповідно до п. 2.2 Договору поруки,  поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й Боржник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків. У випадку невиконання Боржником зобов’язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, відповідно до п. 2.1 Договору поруки. (а.с. 20).

Крім того, 04 квітня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 (поручитель) був укладений Договір поруки №007/07/02/02, відповідно до умов якого, вона зобов’язалася перед банком відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання  Відповідачем-1 зобов’язань за Кредитним договором №007/07-ФЛ/02 від 04 квітня 2007 року. Відповідно до п. 2.2 Договору поруки,  поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й Боржник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків. У випадку невиконання Боржником зобов’язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, відповідно до п. 2.1 Договору поруки. (а.с. 21).

Рішенням Верхньодніпровського районного суду від 15 листопада 2010 року по справі 32-496/2010 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Публічного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” заборгованість за кредитним договором в сумі 71113 грн. 13 коп. та судові витрати в розмірі 830 грн. 13 коп. (а.с. 75-76). Як убачається зі змісту вказаного рішення стягнуто заборгованість за кредитним договором № 0007/07-ФЛ/02, станом на 26 лютого 2010 року, яка склалася з заборгованості за кредитом у розмірі 58367,31 грн.; 4342,25 грн. –заборгованості по сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом, 680, 40 грн.- заборгованість по сплаті щомісячної комісії за користування кредитом, 7723,17 грн. –пеня за несвоєчасне погашення кредиту. Рішення набрало законної сили та виконане 19 січня 2011 року, що підтверджується копією квитанції (а.с. 90) та не заперечується представником позивача.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, Рішенням Верхньодніпровського районного суду від 15 листопада 2010 року по справі 32-496/2010, встановлені зобов’язання відповідачів перед позивачем, які випливають з  Кредитного договору №007/07-ФЛ/02 від 04 квітня 2007 року, а саме по сплаті заборгованості за кредитом у розмірі 58367,31 грн., тому суд відхиляє доводи представника відповідача-1 щодо відсутності договірних зобов’язань відповідача-1 перед позивачем.

В силу ст. ст. 11, 509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема із договорів та інших правочинів.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями глави 50 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов’язання припиняються,  зокрема виконанням, проведеним належним чином;  за згодою сторін внаслідок передання відступного;  зарахуванням зустрічних однорідних вимог, за домовленістю сторін; прощенням боргу; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю виконання зобов’язання; смертю фізичної особи; ліквідацією юридичної особи.

Відповідно до п. 7.2 Кредитного договору, цей Договір набирає чинності з моменту першої видачі Кредитних ресурсів (їхньої першої частини) та діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

Як убачається з матеріалів справи відповідач користувався Кредитними ресурсами в заявлений позивачем період, а саме з 27.02.2010 року (наступна дата після періоду, що ввійшов в Рішення суду від 15.11.2010р.) по 18.01.2011р.  За цей період, станом на 03.06.2011 р.,

- сума відсотків за користування кредитом складає:

7820, 40 грн. = 58367,31 грн. * (15%/365дн.) * 326 дн.

          де: 58367,31 грн. –сума заборгованості станом на 26.02.2010 року. згідно Рішенню суду від 15.11.2010р.

               15% - річна процентна ставка згідно умов Кредитного договору

               365 дн. –кількість днів в році

               326 дн. –кількість днів в періоді з 27.02.2010 р. по 18.01.2011р.

- заборгованість по сплаті щомісячної комісії за користування кредитом складає:

1360,80 грн = (113,40 грн. *12міс.)

де: 113,40 грн. –щомісячна ставка, згідно з п. 4.7 Кредитного договору №007/07-ФЛ/02

     12 місяців - період з 27.02.2010 р. по 18.01.2011р.

Проте позивачем заявлена вимога про стягнення відсотків в сумі 7768,53грн, тому суд, враховуючи положення ст. 11 ЦПК України, задовольняє заявлену позивачем суму відсотків за період 27.02.2010р. по 18.01.2011 р. у розмірі 7768,53грн, та заборгованість по сплаті щомісячної комісії у розмірі 1360,80 грн.

Суд відхиляє доводи представника відповідача-2 про припинення дії договору в зв’язку з ухваленням Рішення Верхньодніпровським районним судом від 15 листопада 2010 року по справі 32-496/2010, оскільки, а ні зміст рішення суду, а ні положення Цивільного кодексу України не пов’язують ухвалення рішення про стягнення з відповідачів суми заборгованості з припиненням дії договору.  

Відповідно до статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За положеннями ст. ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів в солідарному  порядку заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі  7768, 53 грн. та заборгованості по сплаті щомісячної комісії за користування кредитом у розмірі 1360,80 грн. підлягають задоволенню.

Крім того підлягають частковому задоволенню позовні вимоги позивача щодо стягнення пені, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 6.1 Кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п.3.2, 3.3, 3.5, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8 договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених договором.

Як встановлено Рішенням Верхньодніпровського районного суду від 15 листопада 2010 року по справі 32-496/2010,  заборгованість позивача за кредитом станом на 26.02.2010 року, складає 58367,31 грн., вказану заборгованість, відповідач-1 сплатив тільки 19.01.2011 року, відповідно сума пені складає:

190277,43грн. = (58367,31 грн. *1%)*326дн.,

де:  326 дн. –кількість днів за період з 27.02.2010р. по 18.01.2011 р.

Проте враховуючи, положення ст. 11 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд задовольняє заявлену позивачем суму пені за період 27.02.2010р. по 18.01.2011 р. у розмірі 55578,12 грн.

При цьому суд не погоджується з розрахунками пені за період з 19.01.11р.по 03.06.11 року, оскільки як убачається з матеріалів справи, позивач нарахував пеню у тому числі на суму заборгованості по комісії за користування кредитом, що не відповідає умовам Кредитного договору.

Так, згідно з п. 6.1 Кредитного договору пеня сплачується за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів.

Розділом 1 Кредитного договору визначене поняття  „Кредитних ресурсів”, як грошові кошти Банку, що підлягають видачі Позичальнику в розмірі, що не перевищує суму, зазначену в п. 2.1 цього Договору та на умовах, обумовлених у цьому Договорі.

Оскільки  комісія за користування кредитом не є коштами, які Банк видає Позичальнику, то пеня не нараховується на заборгованість по комісії.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне виключити із суми на яку нарахована пеня, суму заборгованості по комісії, за період з 19.01.11р.по 03.06.11 року, відповідно пеня за вказаний період складає 6981,04 грн.

Таким чином загальна сума пеня за заявлений період з 27.02.2010р по 03.06.11 року складає 62559 грн. 16 коп. (55578,12 грн. +6981,04 грн.)

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в сумі 71 688 грн.  49 коп. (62559 грн. 16 коп. –пені + 7768,53грн –заборгованість за відсотками + 1360,80 грн.- заборгованість по сплаті щомісячної комісії).

Суд не бере до уваги ствердження представника відповідача-1 про відсутність процесуальної правоздатності та дієздатності у позивача, оскільки таке ствердження справдовується матеріалами справи та відповідає нормам чинного законодавства.

Так позивач, на час розгляду справи в суді, є юридичною особою та зареєстроване у встановленому законом порядку, що підтверджується копією Статуту Публічного  акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” (а.с. 39-62).

Відповідно до ст. 28, ч. 1 ст. 29 ЦПК України, цивільну процесуальну правоздатність та цивільну процесуальну дієздатність, мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Таким чином, позивач - Публічного акціонерного товариства „Банк Фінанси та Кредит” має цивільну процесуальну правоздатність та цивільну процесуальну дієздатність.

Згідно з ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, враховуючи принцип пропорційності відшкодування понесених судових витрат при  частковому задоволенні позову, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню: 716 (сімсот шістнадцять) гривень 89 копійок - судового збору та 112 (сто дванадцять) гривень 89 копійок - витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу, а всього 829 гривень 51 коп.

Керуючись ст. ст. 16, 256, 258, 261, 267, 526, 530, 533, 543, 611, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 214-215,217-218  ЦПК України, суд,  

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства „Банк Фінанси та Кредит” в особі філії „Дніпропетровське регіональне управління” ПАТ „Банк Фінанси та Кредит” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, - задовольнити частково.

Стягнути з в солідарному порядку з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: м. АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2)  та ОСОБА_4 (зареєстрована за адресою: м. АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства „Банк Фінанси та Кредит” в особі філії „Дніпропетровське регіональне управління” ПАТ „Банк Фінанси та Кредит” ( місцезнаходження: 49070, м. Дніпропетровськ. Вул.. Плеханова, 9; код ЄДРПОУ 26460727, МФО 307231, р/р 290970003) 71 688 (сімдесят одна тисяча гривен шістсот вісімдесят вісім)  гривень  49 коп.  заборгованості за кредитним договором та судові витрати в розмірі 829,51 (вісімдесят двадцять дев’ять) грн. 51 коп.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до  апеляційного суду Дніпропетровської  області   через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                Н.А. Трофимова