Справа № 2-919/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

23 листопада 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

у складі:

судді Трофимової Н.А.

при секретарі Зубачевській О.А.

розглянувши  в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання права власності на спадщину за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

12.07.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2  про визнання права власності на спадщину за заповітом. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати позивача та відповідача –ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя ОСОБА_3 слала заповіт на користь позивача та заповідала йому земельну ділянку (пай), розташовану на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. В встановлений законом строк позивачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Також до нотаріальної контори звернувся відповідач з заявою про прийняття спадщини в межах обов’язкової частки. Постановою державного нотаріуса Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 30 березня 2011 року позивачу відмовлено в видачі Свідоцтва про право на спадщину в зв’язку з наявністю спору між спадкоємцями. Просить суд визнати за нею –ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку (пай), розташовану на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом.

Позивач в судове засідання з’явився, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, вказаних в позивній заяві.  

Відповідач в судове засідання не  з’явився, про час, день та місце судового засідання повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву, в якої вказував, що з  позовними вимогами згодна та просить  розглянути справу за його відсутністю  (а.с. 61).

Відповідно до ст. 174 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмовій заяваі, ця заява приєднується до справи. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки визнання позову відповідачем по цієї справі не суперечить закону та порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, то суд приймає визнання відповідачем позову та задовольняє позов в повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належала на праві приватної власності земельна ділянка, площею 6,260 га, що розташована в с. Пушкарівка, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ДП №036371, виданого 25 грудня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010311901376 (а.с. 29).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого вона заповідала  належну її  земельну ділянку, площею 6,260га, гр. ОСОБА_1. Заповіт складено  10 червня 2006 року, посвідчено приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №1055.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 яке видане 20.08.2010 року Дніпровським відділом  реєстрації актів цивільного стану  Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 6).

На день смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, що складається з  земельна ділянка, площею 6,260 га, що розташована в с. Пушкарівка, Верхньодніпровського району.

13 листопада 2010 року позивач –ОСОБА_1 звернулася в Третю Дніпродзержинську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 (а.с.44).

Відповідач –ОСОБА_2 також звернулася в Третю Дніпродзержинську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, в тому числі на обов’язкову частку (а.с. 48).. Вказана заява поступила до нотаріальної конторі 08.02.2011 року  та до цієї заяви була надана копія довідки до Акту огляду МСЕК серії НОМЕР_4, відповідно до якої ОСОБА_2 встановлена третя група інвалідності (друга сторінка а.с. 49).

Постановою від 23.03.2011 року державний нотаріус Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на обов’язкову частку у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3. Постанова мотивована тим, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_2 не була непрацездатною особою тому не має право на обов’язкову частку у спадщині (л.д.57).

Разом з цим  Постановою від 30.03.2011 року державний нотаріус Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 в зв’язку з виникненням спору між спадкоємцями (а.с. 59).

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.ст. 1217, 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтями 1268, 1269 ЦК України, передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.  Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

          Як встановлено судом, ОСОБА_3 заповідала  належну її  земельну ділянку, площею 6,260га, гр. ОСОБА_1, згідно заповіту від  10 червня 2006 року.

З огляду на викладене, враховуючи, що заповіт не скасовано, не змінено та не визнано недійсним у встановленому законом порядку; позивачка прийняла спадщину в розумінні ст. ст. 1268, 1269 ЦК України, а відповідачка визнала позов,  то суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88  ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивачів судові витрати, а саме: судовій збір у розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення процесу в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1223 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 214-215,217-218 ЦПК України, суд,  

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, 1927 року народження, на земельну ділянку, площею 6,260 га, що розташована в с. Пушкарівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовій збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення процесу в сумі 120 (сто двадцять) грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до  апеляційного суду Дніпропетровської  області   через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                Н.А. Трофимова