Справа № 2-а-1199/11

ПОСТАНОВА

іменем України

20 липня 2011 року                                                                                                                  

                                                                                                Верхньодніпровський районний суд

                                                                                               Дніпропетровської області

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Трофимова Н.А. розглянувши в порядку скороченого провадження, відповідно до ст. 183-2 КАС України,  адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, про зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, посилаючись на те,  що він є «дитиною війни» у розумінні  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та має право на отримання  щомісячної грошової допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Але відповідач не виплачує вищевказану допомогу у розмірі, встановленому Законом. Просив суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області щодо відмови у проведенні виплати позивачеві щомісячної соціальної допомоги, як „дитині війни” в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області перерахувати та виплатити позивачеві соціальну допомогу, як „дитині війни” в розмірі передбаченому ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”, а саме: в період з 10.11.2010 року по 10.05.2011 року в сумі 1354 грн.; зобов’язати в подальшому, починаючи з 01.06.2011 року Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області нараховувати позивачеві пенсію, як дитині війни, з урахуванням надбавки в  розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб яки втратили працездатність.

Ухвалою від 24 червня 2011року відкрито скорочене провадження по справі щодо вимог за період з 01.12.2010 року по 10 травня 2011 року та запропоновано відповідачу, в десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження, подати до суду  письмові заперечення проти позову та необхідні документи, зокрема відомості про розмір фактично виплачених сум державної соціальної допомоги позивачеві. Відповідач заперечення проти позову або заяву про визнання позову суду не надав, але надав відомості про розмір фактично сплачених позивачеві сум.

          Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін та дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

          Судом встановлено, що позивач є «дитиною війни» у розумінні  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується відповідною відміткою в Пенсійному посвідченні НОМЕР_2 (а.с.7) та не заперечується відповідачем.  

           Згідно з відомостями відповідача він сплачував позивачу, як «дитині війни», допомогу в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», тобто у розмірі –49 грн. 80 коп. щомісячно, за період з 01.12.2010 року по 10.05.2011 року (а.с.12).

          Згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів". Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи статтю 152 Конституції України, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції цього  Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-IV поновили свою дію з 22 травня 2008 року.

Одночасно з цим, згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.   

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530.

          Таким чином, відповідач повинен був нарахувати та сплатити позивачу, як «дитині війни», надбавку у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону  України "Про соціальний захист дітей війни", тобто 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії «дітям війни»виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

          Провадження по справі за позовом позивача відкрито щодо вимог за період з 01.12.2010 року по 10.05.2011 року. За цей період відповідач виплатив позивачу надбавку до пенсії як «дитині війни»у розмірі –49 грн. 80 коп. щомісячно  (а.с. 16).

          Відповідно до ст. 2  Закону України «Про встановлення  прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 р., прожитковий мінімум на особу, яка втратила працездатність встановлений: з 01 грудня 2010 року –734 грн. Згідно з ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»,   прожитковий мінімум на особу, яка втратила працездатність встановлений: з 01 січня 2011 року у розмірі 750 грн.; з 01 квітня 2011 року –764 грн.

Таким чином, надбавка до пенсії, як «дитині війни», повинна була виплачена позивачу у наступних розмірах:  в грудні 2010р - 220 грн. 20 коп., в січні 2011 р.- 225 грн. 00 коп. ; в лютому 2011 р.- 225 грн. 00 коп.; в березні 2011 р.- 225 грн. 00 коп.; в квітні 2011р.- 229 грн. 20 коп., в травні 2011р.- 229,20 грн., а всього, за заявлений позивачем період, -  1362 грн. 60 коп., відповідачем виплачено тільки 298 грн. 80 коп., відповідно, недоплата складає 1054 грн. 80 коп.  (1362,60 грн. –298,80 грн.).

За таких обставин, позовні вимоги позивача про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області щодо відмови у проведенні виплати позивачеві щомісячної соціальної допомоги, як „дитині війни” в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.12.2010 року по 10.05.2011 р та про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області перерахувати та виплатити позивачеві соціальну допомогу, як „дитині війни” в розмірі передбаченому ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”, а саме: в період з 01.12.2010 року по 10.05.2011 р.- підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача про зобов’язання в подальшому, починаючи з 01.06.2011 року Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області нараховувати позивачеві пенсію, як дитині війни, з урахуванням надбавки в  розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб яки втратили працездатність., оскільки, відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто судових захист не може застосуватися до прав які не були порушені на момент звернення до суду, тому вимоги позивача в цієї частині є передчасними.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати, здійсненні позивачем, стягуються на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  ст. ст. 6, 17-19, 94, 99-100,  105, 158, 161- 163, 183-2, 256  Кодексу адміністративного судочинства України , суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, про зобов’язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області щодо відмови у проведенні виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги, як „дитині війни” в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.12.2010 року по 10.05.2011 р.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області (місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, пл. Щербицького, 2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (зареєстрований за адресою: м Верхівцеве, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) соціальну допомогу, як „дитині війни” в розмірі передбаченому ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”, за період з 01.12.2010 року по 10.05.2011 р., із урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (зареєстрований за адресою: м Верхівцеве, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 3 (три) гривні 40 коп.   

Постанову щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 соціальну допомогу, як „дитині війни” в розмірі передбаченому ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”,, у межах суми за один місяць,  допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з  дня  отримання  копії  постанови.   Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя                                                                                          Н.А. Трофимова