Справа № 22-Ц-4606 2006 р. Категорія: право власності
Головуючий
1 інстанції - Плетньов В.В.
Доповідач - Кірсанова Л.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"6" вересня 2006 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Карімової Л.В.
Суддів - Кірсанової Л.І.
Зазулинської Т.П.
при секретарі - Зелінській І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від " 19 " липня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6, Державна нотаріальна контора № 8 м. Харкова про визнання заповіту недійсним та про визнання права власності на частку домоволодіння, -
встановила:
В травні 2005 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В позовній заяві, посилаючись на ст. 57 ЦК України в редакції 1963 року просив визнати недійсним заповіт на імя ОСОБА_2 на 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1. Зазначив, що спадкодавець ОСОБА_1. була введена в оману ОСОБА_2, в наслідок чого й був складений оскаржуваний заповіт.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 липня 2006 року провадження по даній справі закрито так як аналогічний позов було вже розглянуто судом і судове рішення набрало чинності.
На цю ухвалу позивач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті. Зазначає, що раніше він звертався з позовом про визнання заповіту недійсним, посилаючись на недієздатність померлої.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції в зв*зку з порушенням процесуального закону.
Відповідно до п.2 ст .205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З позовної заяви від 30.05.2005 року вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на 1\10 частину домоволодіння, посилаючись на ст. 57 ЦК України в редакції 1963 року. Зазначав, що спадкодавець ОСОБА_1. була введена в оману ОСОБА_2, в наслідок чого й був складений оскаржуваний заповіт.( а.с. 3,4)
З матеріалів справи та прояснень всіх учасників процесу в суді апеляційної інстанції вбачається, що раніше позивач звертався до суду з позовом про визнання цього заповіту недійсним, посилаючись на недієздатність померлої ОСОБА_1 Але помилково посилався на ст. 48 ЦК України в редакції 1963 року. За цим позовом постановлено рішення 14 січня 2005 року та в позові йому відмовлено. Рішення набрало чинності (а.с. 22- 26).
Наведене свідчить про те, що позивач на цей час звернувся до суду до того ж відповідача про той же предмет ,але з інших підстав. Крім цього, склад учасників процесу за новим позовом інший ніж за попереднім. Тому висновок суду про тотожність спору є помилковим.
Оскільки суд при вирішенні цього питання порушив процесуальний закон , ухвала суду підлягає скасуванню, а справа поверненню до того ж суду для продовження розгляду по суті відповідно до вимог ст. 312 п. 2 ЦПК України.
Керуючись ст. 303, 304, п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 19 липня 2006 скасувати. Передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.