П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/34377/24

Категорія:112010200          Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

          Місце ухвалення: м. Одеса

          Дата складання повного тексту:09.01.2025 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого           – Бітова А.І.

суддів                     – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

у зв`язку з неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута за правилами п.2 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі – ГУПФ) України у Волинській області, ГУПФ України в Херсонській області про:

-          визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України у Волинській області №965040119837 від 10 вересня 2024 року щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії зміна виду розрахунку згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 02 квітня 2024 року;

-          визнання протиправною бездіяльності ГУПФ України в Херсонській області щодо неврахування при обчисленні розміру призначеної з 02 квітня 2024 року ОСОБА_1 пенсії за віком за Законом №1058-ІV середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки;

-          зобов`язання ГУПФ України в Херсонській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 40 Закону №1058-ІV з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки починаючи з 02 квітня 2024 року з урахуванням фактично сплачених сум.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що по 01 квітня 2024 року їй була призначена та виплачувалась пенсія за вислугу років як працівнику освіти відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 02 квітня 2024 року позивача переведено на пенсію за віком згідно ч.3 ст. 45 Закону №1058-ІV. Тобто, фактично з 02 квітня 2024 року позивачу призначено пенсію за віком згідно іншого Закону, а саме відповідно до ч.3 ст. 45 Закону №1058-ІV. Тобто, при обрахунку пенсії за віком відповідно до вимог ст. 40 Закону №1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення.

Відповідач – ГУПФ України в Херсонській області позов не визнав, вказуючи, що первинно пенсію позивачеві призначено за вислугу років як працівнику освіти, відповідно до Прикінцевих положень Закону №1058-ІV. З 02 квітня 2024 згідно поданої заяви ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії – перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Враховуючи норми чинного законодавства України, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, збільшений на коефіцієнти підвищення, визначені постановами Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124, від 01 квітня 2020 року №251, від 22 лютого 2021 року №127, від 16 лютого 2022 року №118, від 24 лютого 2023 року №168 та від 23 лютого 2024 року №185 – 7 994,47 грн (3 764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197х 1,0796). Позивач отримувала пенсію за вислугу років, пенсію по інвалідності не отримував, тому підстав для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за переведенням на пенсію за віком, під час переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно чинного пенсійного законодавства немає.

Відповідач – ГУПФ України у Волинській області позов не визнав, вказуючи, що ОСОБА_1 з 02 грудня 2014 року до 01 квітня 2024 року отримувала пенсію за вислугу років відповідно до п."е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі – Закон №1788-ХІІ). На підставі заяви позивача, її переведено на пенсію за віком за нормами Закону №1058-ІV, з 02 квітня 2024 року. Розмір пенсії розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за 2014 - 2016 роки. З аналізу норм законодавства вбачається, що ч.3 ст. 45 Закону №1058-ІV встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. Враховуючи те, що пенсія позивачу вже була первинно призначена в 2014 році, а у 2024 році відбулося переведення з одного виду пенсії на інший, відповідачем правомірно було застосовано формули, які використовуються при переході з одного виду пенсії призначеного за цим законом, на інший.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Херсонській області, ГУПФ України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ України у Волинській області №965040119837 від 10 вересня 2024 року.

Зобов`язано ГУПФ України у Волинській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 02 квітня 2024 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч.2 ст. 40 Закону №1058-ІV, а саме за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ГУПФ України у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

В апеляційній скарзі ГУПФ України у Волинській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги:

-          ч.3 ст. 45 Закону №1058-ІV, встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Крім цього, п.4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058-ІV, передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. З урахуванням наведеного, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. А отже, застосовувати ч.2 ст. 40 Закону №1058-ІV в апелянта не було законних підстав, оскільки вона стосується первинного призначення пенсії, а не переведення, що має місце в даній справі. Відповідно, дії ГУПФ України у Волинській області не є протиправними, призначення та розрахунок пенсії проводився згідно норм чинного законодавства.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року іншими учасниками справи не оскаржено.

Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України у Волинській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України в Херсонській області з 02 грудня 2014 року як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до п."е" ст. 55 Закону №1788-ХІІ.

02 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до ГУПФ України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

ГУПФ України прийнято рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 02 квітня 2024 року із розрахунку заробітку для обчислення пенсії з урахуванням середнього заробітку за 3 попередні роки (2017) – за 2014-2016 роки (а.с.62-67).

08 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до ГУПФ України в Херсонській області із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 02 квітня 2024 року, на яку листом від 29 серпня 2024 року надано відповідь та повідомлено, що ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону з 02 квітня 2024 року. Враховуючи норми чинного законодавства України, при переведенні з пенсії за вислу років з пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески – 7 994,47 грн. застосувати при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2021-2023 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, підстав немає.

03 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до ГУПФ України в Херсонській області із заявою про зміну виду розрахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.

10 вересня 2024 року ГУПФ у Волинській області, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення № 965040119837, яким відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що в межах спірних правовідносин має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду на інший, а тому має застосовуватись норми ч.3 ст. 45 Закону №1058-ІV, та враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії – пенсії за віком.

Суд першої інстанції зазначив, що Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що у випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом, виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із ч.3 ст. 45 Закону №1058-ІV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії – пенсії за віком згідно Закону №1058-ІV.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано використано механізм переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а тому при обчисленні пенсії необхідно було застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст.ст. 51, 52, ч.1 ст. 53, п."е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ч.1 ст. 27, п.1 ч.1, ч.3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон №1058-ІV, ч.1 ст. 9 якого було передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому, згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 17 листопада 2005 року №3108-IV, який набрав чинності 13 грудня 2005 року, п.15 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнено абзацами другим і третім такого змісту: "Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років".

Вказані вимоги Прикінцевих положень Закону №1058-ІV є чинними (змінено порядковий номер пункту (п.16)).

В свою чергу, відповідно до вимог ст.ст. 51, 52, ч.1 ст. 53, п."е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (в редакції на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років, далі - Закон №1788-XII) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до п."е" ст. 55.

Статтею 6 Закону №1788-XII передбачено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку.

Умови призначення пенсії за віком передбачені ст. 26 Закону №1058-ІV.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 27 Закону №1058-ІV (в редакції на момент призначення позивачу пенсії за віком) розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = ЗпКс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно ч.2 ст. 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За змістом ч.3 ст. 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст. 45 Закону №1058-ІV в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно обставин даної справи, позивачу у жовтні 2018 року призначено пенсію за вислугу років згідно Закону №1788-XII, що підтверджується протоколом/розпорядженням про призначення пенсії.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-XII.

У зв`язку із досягненням ОСОБА_1 пенсійного віку за її заявою позивачу призначено пенсію за віком в 2024 році на підставі Закону №1058-IV.

Позивач вважала, що при призначенні їй пенсії за віком пенсійним органом має бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески у 2021, 2022, 2023 роках, тобто, за три роки, що передують року призначення пенсії за віком.

В свою чергу, апелянти посилаються на те, що позивач вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1058-IV, підстави для повторного призначення пенсії згідно Закону №1058-ІV та визначення її розміру з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, - відсутні.

Апелянт вказує на те, що переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не є призначенням пенсії, а фактично є перерахунком пенсії, а тому, величина середньої заробітної плати (доходу) підлягає врахуванню у визначеному при призначенні пенсії (перерахунку) розмірі.

Надаючи оцінку доводам сторін та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує, що питання щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в частині визначення показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, при призначенні пенсії згідно Закону №1058-ІV, у разі коли особа попередньо отримувала пенсію за вислугу років згідно Закону №1788-XII, вже було неодноразово предметом розгляду Верховного Суду України та Верховного Суду.

Так, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а визначила, що ч.3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Водночас, ВСУ вказав на те, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше.

Питання щодо наявності підстав для відступу від наведеної позиції Верховного Суду України було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №876/5312/17.

В постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ч.3 ст.45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто, таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що позивачу було призначено пенсію за вислугу відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а для призначення пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше.

З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Велика Палата Верховного Суду визнано, що Верховний Суд України в постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст. 45 Закону №1058-IV.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а.

В постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст. 45 Закону 1058-IV, а тому позиція суду касаційної інстанції, що пенсія за вислугу років призначається Законом №1058-IV, є необґрунтованою.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 29 березня 2023 року у справі №240/4170/19 та від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23.

З урахуванням наведених наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано використано механізм переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а тому при обчисленні пенсії необхідно було застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, відповідно до ч.2 ст. 40 Закону №1058-IV.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 14 березня 2025 року.

Головуючий:                                                                                                     Бітов А.І.

Суддя:                                                                                                     Лук`янчук О.В.

Суддя:                                                                                                     Ступакова І.Г.