ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 411
РІШЕННЯ
Іменем України
|
28.08.2006 |
Справа №2-31/12015-2006 |
28.08.2006р. м. Сімферополь Справа №2-31/12015-2006
За позовом Прокурора Центрального району м.Сімферополя, м.Сімферополь в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя в Автономної Республіки Крим, м.Сімферополь.
До відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Сімферополь.
Про стягнення 170,00грн.
Суддя А.В.Привалова
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача - Никулина О.Ю. гол. спец. Юрисконсульт юридичного відділу дор. №4123/01-5 від 17.10.05р. у справі.
Від відповідача - не з'явився.
Прокурор - Домнікова Я.І., посв. №05364
Сутність спору: Прокурор Центрального району м.Сімферополя звернувся до господарського суду АРК з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим до СПД ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 170,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій на суму 170,00грн, відповідач повинен був cплатити вказану суму фінансових санкцій в установлені законом строки, але таку сплату не здійснив.
Прокурор та представник позивача позов підтримали у повному обсязі.
Відповідач у судові засідання 01.08.06р. та 15.08.06р. не забезпечив, відзив на позов не з'явився, доказів сплати боргу не надав.
Відповідно до ст.75 ГПК України, беручи до уваги неявку відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду справи, без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст.77 ГПК України справа слуханням відкладалась.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,прокурора дослідивши представлені докази, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа Виконкомом Центральної районної ради м.Сімферополя 17.04.2001року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстраціюНОМЕР_2 (а.с.10).
СПДОСОБА_1 зареєстрован як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного Фонду Центрального району м. Сімферополя АР Крим, реєстраційний номер - 15-11-6559.
Станом на 17.05.06р. за відповідачем склалась заборгованість у сумі 170,00грн. по штрафним санкціям за ненадання розрахунків.
Сума заборгованості підтверджена рішенням НОМЕР_3. про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2004 рік в строки, передбачені законодавством, яке винесено позивачем відповідно до вимог ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як свідчать матеріали справи зазначене рішення відповідачем отримано, не оскаржено у встановленому законом порядку, але й добровільно сума штрафу не сплачена.
Суд вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку та розміру встановленому законом.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом №1058-14 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Частиною першою статті 5 Закону №1058-14 встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону №1058 виключно цім Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону №1058-14 страхувальник - платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування незалежно від фінансового стану платника внесків (частина 12 статті 20 Закону №1058-14).
Безпосередньо порядок обчислення і сплати страхових внесків до пенсійного Фонду України, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Фонду від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрована у Мін'юсті України 16.01.04р. за №64/8663.
Згідно п.4 ч.2 ст. 17 Закону №1058 - страхувальник зобов'язаний представляти звітність територіальним органам Пенсіонного фонду в терміни, в порядку і формою, встановленого Пенсійним фондом.
Пунктом 11 вказаної Інструкції встановлено порядок обліку та звітності платників внесків до Фонду. Згідно з п.11.11 Інструкції платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за встановленою формою і подають до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Розрахунок подається платником незалежно від стану його фінансового-господарської діяльності (п.11.11 Інструкції)
Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням і поступленням страхових внесків, інших платежів здійснюють органи Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з підпунктом 5 пункту 9 статті 106 вказаного Закону за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фону накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, яки були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 13 статті 106 Закону №1058-14 посадови особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення про накладення штрафів, яки протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику. Суми штрафів, передбачені цим Законом підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.
Таке рішення (а.с.8) було направлено відповідачу і отримано ним, що підтверджується матеріалами справи. Однак, станом на день розгляду справи заборгованість у сумі 170,00грн. відповідач не сплатив, рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, узгодив борг.
Пунктом 14 ст.106 Закону №1058 встановлено, що рішення органу ПФУ про накладення штрафу є виконавчим документом і в разі його не оскарження страхувальником передається до виконання державної виконавчої службі. Суми фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку , що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Статтею 106 Закону №1058-14 передбачено право територіального управління ПФУ на звернення до господарського суду з позовом про стягнення суми заборгованості. При цьому строк давності по стягненню недоїмки, пені та штрафів не застосовується (п.15 ст.106 Закону №1058).
У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Станом на день розгляду справи заборгованість у сумі 170,00грн. відповідач не сплатив, рішення про застосування штрафних санкцій не оскаржив, суму боргу узгодив.
При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Рішення оформлено та підписано 31.08.2006р.
На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Ідентифікаційний код НОМЕР_4) в дохід Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АРК (рахунок №25607010048701 в КРУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300458) 680,00грн. штрафних санкцій.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Ідентифікаційний код НОМЕР_4) дохід Держбюджету України (рахунок №31118095600002 в банку одержувача - Управління держказначейства в АРК, МФО 824026, одержувач - Держбюджет, м.Сімферополь, ОКПО 22301854) держмито в сумі 102,00грн.
4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Ідентифікаційний код НОМЕР_4) на користь ДП «Судовий інформаційний центр» (рахунок №26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.