П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

28 листопада 2011 року                                                                                           м. Рівне

             Колегія суддів  судової палати з розгляду  цивільних справ апеляційного суду Рівненської області  в складі:

                                           Боймиструка С.В., Мельника Ю.М., Рожина Ю.М.,          

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації на постанову Рівненського районного суду від 25 березня  2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку,

                                                             ВСТАНОВИЛА:

          Позивач ОСОБА_4 25 грудня 2009 року звернулася до суду із позовом, в якому просила поновити  їй строк звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати нарахувати і виплатити  недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за двома дітьми до  досягнення  ними трирічного віку з 14 березня 2008 року по 30 листопада 2009 року та зобов’язати відповідача з 01 грудня проводити розрахунки та нарахування вказаної допомоги до досягнення дітьми трирічного віку в розмірі законодавчо встановленого прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років включно до 18 грудня 2010 року.  

Постановою Рівненського районного суду від 25 березня 2010 року визнано дії відповідача неправомірними та зобов’язано нарахувати і виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15  ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 58 ЗУ „Про Державний бюджет на 2008 рік” за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

          Не погодившись із  постановою суду, відповідач  в апеляційній скарзі просить її скасувати та залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі, оскільки вона прийнята з порушенням норм процесуального права. Зазначена допомога позивачці виплачувалась відповідно до вимог законодавства, в обсягах  видатків з бюджету, а тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов. Вважає, що УПСЗН Рівненської райдержадміністрації не може бути відповідачем у даній справі, оскільки не наділене повноваженнями щодо перерахунку вказаної допомоги та її виплати поза межами відповідного бюджетного року. Наполягає на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

          Місцевим судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила двох дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( а.с.9-10).

          Із матеріалів справи вбачається, що позивачка є непрацюючою (незастрахованою) особою, здійснює догляд за дітьми до досягнення ними трирічного віку і допомога їй була призначена згідно Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”( а.с.7-8).

В 2007 році, на час народження позивачкою дітей, статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.      

          Пунктом 23 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до статей 13,15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»були внесені зміни, які вступили в силу з 1 січня 2008 року,  згідно яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008  від 22 травня 2008 року положення пункту 23 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»неконституційними не визнавались.

Позивачці, як незастрахованій особі, щомісяця виплачувалася  допомога по догляду за дітьми до досягнення ними 3-х річного віку в розмірі не менше 130 грн. (а.с.7-8) що відповідає розміру, встановленому новою редакцією ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а тому місцевий суд  прийшов до помилкового висновку щодо неправомірності дій  відповідача в цей проміжок часу та  безпідставно поклав на нього зобов’язання, щодо перерахунку та виплати позивачці допомоги на дітей в більшому розмірі, зокрема, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 22-а-2763/11                                                                         Головуючий в суді 1 інст.:  Сидоренко С.М.   

                                                                                             Суддя-доповідач: Боймиструк С.В.

Редакція ч. ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», щодо розміру допомоги не змінювалось, а тому заявлені позовні вимоги позивачки за період з 14 березня 2008 року по 1 грудня 2009 року є безпідставними по суті.

Не підлягають до задоволення і вимоги про зобов’язання відповідача з 01 грудня 2009 року проводити розрахунки та нарахування вказаної допомоги до досягнення дітьми трирічного віку в розмірі законодавчо встановленого прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років включно до 18 грудня 2010 року, оскільки відповідно до ст.2 КАС України, захисту підлягало порушене право, а не можливість його порушення в майбутньому. Крім того, на час перегляду даної справи колегією суддів строки заявлені в позовних вимогах минули.

Зазначені обставини, всі заявлені позовні вимоги та норми матеріального права не були враховані судом першої інстанції під час вирішення спору в цій справі.

          Оскільки  постанова місцевого суду була ухвалена з порушенням  норм матеріального права , що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана постанова не може залишатися чинною, а тому підлягає скасуванню із ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

          Керуючись  п.3 ч.1 ст. 198 ,  п.4 ч.1 ст. 202 , ст. 207 КАС України , колегія суддів

                                                            ПОСТАНОВИЛА :

          Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації задовольнити частково.

          Постанову  Рівненського районного  суду від  25 березня  2010 року - скасувати.

          Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову  до Управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання  нарахувати і виплатити державну допомогу по догляду за двома дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 14 березня 2008 року по 30 листопада 2009 року та з 1 грудня 2009 року проводити розрахунки та нарахування допомоги в розмірі законодавчо встановленого прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років включно до 18 грудня 2010 року - за безпідставністю позовних вимог.

Постанова  суду апеляційної інстанції  набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання  нею законної сили .

Судді: