№ 2-о-58/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.08.2007р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Литвинової Р.А., при секретарі Довбань СМ. , з участю заявниці ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту нещасного випадку на виробництві,
ВСТАНОВИВ:
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, в якій зазначає, що 23.07.1989р. в період її роботи на Вільногірському заводі електровакуумного скла з нею стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого їй була завдана травма тазобедренного суглоба.
По вказаному нещасному випадку складався акт за формою Н-1 від 24.07.1989р.
01.03.2007р. фахівцями Дніпропетровської обласної МСЕК їй була встановлена втрата професійної працездатності - 40% безстроково, починаючи з 12.02.2007р. (довідка МСЕК №012433). Також з 12.02.2007р. згідно з довідкою Дніпропетровської обласної МСЕК від 01.03.2007р. №550983 їй встановлена третя група інвалідності безстроково, в зв'язку з трудовим каліцтвом.
У березні 2007р. вона звернулась до зацікавленої особи по даній справі з письмовою заявою про призначення їй щомісячної страхової виплати, але оскільки у неї не було оригіналу акту про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, їй було рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту нещасного випадку.
В Вільногірському державному міському архіві їй повідомили, що в архіві не збереглось оригіналу акту про нещасний випадок за формою Н-1 від 24.07.1989р.
Заявниця зазначає, що їй необхідно в судовому порядку встановлення факту нещасного випадку на виробництві для того, щоб в подальшому вона могла звернутись до зацікавленої особи з заявою про встановлення їй щомісячних виплат. Вона просить задовольнити її заяву.
Представник зацікавленої особи - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області -проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує.
В судовому засіданні заявниця підтримала свою заяву, пояснила, що змін та доповнень до неї вона не має, просить її задовольнити, оскільки судове рішення про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, що стався з нею в період роботи на Вільногірському заводі електровакуумного скла 23.07.1989р., надасть їй змогу звернутися до зацікавленої особи для вирішення питання про отримання щомісячних страхових виплат.
Представник зацікавленої особи суду пояснив, що раніше виплати щомісячних страхових виплат проводили безпосередньо підприємства, на яких люди отримали травми, а в даний час ці виплати проводить Фонд. Але для вирішення цього питання необхідно надати оригінал акту про нещасний випадок на виробництві або нотаріально засвідчену копію. Цих документів у заявниці не виявилось, тому ним було їй рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту нещасного випадку на виробництві. Він не заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що вона працювала разом з ОСОБА_1 на Вільногірському заводі електровакуумного скла і була свідком того, що в 1989р. з заявницею стався нещасний випадок на виробництві, а саме вона впала з другого поверху будівлі і отримала травму. Цей випадок розслідувався комісійно, всі очевидці писали пояснення.
Аналогічні показання надала суду свідок ОСОБА_3Матеріалами справи встановлено наступне.
Як видно з копії акту за формою Н-1, наданою заявницею ОСОБА_1, 23.07.1989 року в період її роботи на Вільногірському заводі електровакуумного скла з нею стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого вона отримала закритий перелом дна вертлужної впадини справа (а.с. 6, 7).
З копії наказу №313 від 12.07.1991р. вбачається, що ОСОБА_1 Вільногірським заводом електровакуумного скла проводились щомісячні виплати у відшкодування шкоди в розмірі 20% середньомісячного заробітку в зв'язку з отриманою на виробництві травмою (а.с. 8).
З витягу з трудової книжки ОСОБА_1 видно, що вона дійсно працювала на Вільногірському заводі електровакуумного скла по 20.02.1994р. (а.с. 9).
В копії довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, виданої травматологічною МСЕК №1 01.03.2007р., зазначено, що з 12.02.2007р. ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності безстроково, причиною є трудове каліцтво (а.с. 10, 11).
Наявність факту отримання ОСОБА_1 травми на виробництві також підтверджується документами, наданими архівним відділом виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області.
Так, з витягу наказу №117-к від 26.02.1990р. по Вільногірському заводу електровакуумного скла вбачається, що в зв'язку з виробничою травмою ОСОБА_1 була переведена на легку працю з 20.02.1990р. до 19.02.1991р. з доплатою до середнього заробітку (а.с. 29).
Архівним відділом надано на запит суду інформацію про те, що в архівному фонді «Вільногірський завод електровакуумного скла» в особових рахунках із заробітної плати ОСОБА_1 за 1989-1990р.р. є дані про те, що вона знаходилась на лікарняному з серпня 1989р. до березня 1990р.
З архівного відділу також до суду надіслано наказ Вільногірського заводу електровакуумного скла №313 від 12.07.1991р., в якому зазначено, що 23.07.1989р. з ОСОБА_1 трапився нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Згідно з висновком Дніпропетровської міжрайонної спеціалізованої травматологічної ВТЕК від 19.04.1990р. їй встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 25% на строк з 18.04.1990р. до 01.05.1991р., а при переогляді у ВТЕК 01.05.1991р. їй встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 20% з наступним переоглядом 01.05.1992р., інвалідність не встановлювалась (а.с. 32).
Заслухавши пояснення заявниці, представника зацікавленої особи, показання допитаних в судовому засіданні свідків, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які заявниця посилалась як на підставу викладених в заяві вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1
Як показали в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вони в 1989р. працювали разом з ОСОБА_1 на одному підприємстві і були свідками того, що дійсно вона отримала виробничу травму.
Про отримання нею травми свідчать також всі досліджені в судовому засіданні матеріали справи.
Всі вищенаведені обставини, які були встановлені в суді і підтверджені в судовому засіданні наданими заявницею ОСОБА_1 доказами, дозволяють суду зробити обґрунтований висновок щодо того, що 23.07.1989р. з ОСОБА_1\ дійсно стався нещасний випадок на виробництві.
Як пояснила вона в судовому засіданні, встановлення факту нещасного випадку на виробництві має для неї юридичне значення, оскільки вона зможе звернутися до зацікавленої особи з питань надання їй щомісячних страхових виплат як особі, яка постраждала внаслідок виробничої травми.
Керуючись ст. ст. 234 ч.2 п.5, 235, 256, 259 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту нещасного випадку на виробництві задовольнити.
Встановити, що 23.07.1989 року під час перебування ОСОБА_1 в трудових правовідносинах з Вільногірським заводом електровакуумного скла з нею стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.