Справа № 2а-10 2007 р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 липня 2007 року . смт. Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Ліснецького І.В.
при секретарі Піско Л.В.
за участю сторін позивача - ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2, відповідач суб'єкт владних повноважень ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень головного державного інспектора управління державної ветеринарної медицини в Широківському районі Дніпропетровської області ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд -,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, уточнивши вимоги, вказуючи, що 12.04.2007 року представниками ветеринарної медицини в Широківському районі була проведена перевірка її магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо дотримання нею вимог законодавства про безпечність та якість харчових продуктів, за результатами якої відповідач ОСОБА_3 17.04.2007 року наклав на неї адміністративне стягнення у розмірі 51 грн. Вважає, що перевірка була проведена в порушення діючого законодавства, а також були порушені її права при складанні протоколу і постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності. Так, згідно ч. 2, 3 ст. 5 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 року ветеринарна служба здійснює державний контроль за виробництвом і готовою продукцією на м»ясопереробних, рибодобувних, рибпереробних, молокопереробних підприємствах, які використовують необроблекі харчові продукти тваринного походження як сировину, та підприємствах гуртового зберігання необроблених харчових продуктів тваринного походження, а до харчових продуктів, які підконтрольні ветеринарній службі та за якими остання здійснює державний нагляд відносяться лише необроблені харчові продукти тваринного походження на потужностях (об»єктах) з їх виробництва; усі рослинні продукти, сільськогосподарська продукція та необроблені харчові продукти тваринного походження, що продаються на агропромислових ринках; згідно п. 2 ст. 7 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 року ветеринарна служба проводить державний ветеринарно-санітариий контроль та нагляд на потужностях (об'єктах) для вирощування (виробництва) тварин, необроблених харчових продуктів тваринного походження та обігу сільськогосподарської продукції і видає відповідні ветеринарні документи, що засвідчують їх ветеринарно-санітарний стан, що стосується об'єктів, що здійснюють роздрібну торгівлю такою продовольчою продукцією, то на них за цим законом перелічені вище вимоги ветеринарного законодавства не розповсюджуються; за своїм змістом протокол про
адміністративне правопорушення та постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за своїм змістом не відповідають вимогам ст. 256 , ст. 279 і ст. 283 КпАП України; а також розмір накладеного адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 грн. не відповідає санкції ст. 107 КУпАП, так як відповідач безпідставно відніс її -фізичну особу-підприємця до юридичних осіб. В зв'язку з чим просить суд скасувати постанову головного державного інспектора управління державної ветеринарної медицини в Широківському районі Дніпропетровської області ОСОБА_3за № 21 від 17.04.2007 року за ст. 107 КпАП України, провадження по справі закрити, стягнути на її користь понесені нею судові витрати по сплаті судового збору 8 грн. 50 коп. , по сплаті ІТЗ 7 грн. 50 коп., послуги банку 6 грн. г витрати на правову допомогу 450 грн.
Відповідач суб'єкт владних повноважень головний державний інспектор управління державної ветеринарної медицини в Широківському районі Дніпропетровської області ОСОБА_3 позов не визнав і пояснив суду , що перевірка була проведена згідно чинного законодавства. Так, згідно п. 2 ст. 7 Закону України «Про безпечність га якість харчових продуктів» від 23.12.1997 року ветеринарна служба проводить державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на потужностях (об'єктах) для вирощування (виробництва) тварин, необроблених харчових продуктів тваринного походження та обігу сільськогосподарської продукції і видає відповідні ветеринарні документи, що засвідчують їх ветеринарно-санітарний стан. Згідно ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 року до сільськогосподарської продукції відносяться сільськогосподарські харчові продукти тваринного та рослинного походження, що призначенні для споживання людиною у сирому або переробленому стані як інгредієнти для їжі.
До повноважень ветеринарної служби, визначених Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 року відноситься впровадження та нагляд за виконанням санітарних заходів у частині дотримання вимог Закону України «Про ветеринарну медицину» та інших нормативно правових актів, які регулюють захист життя і здоров»я тварин, а також людей від захворювань спільних з тваринами, що застосовуються до об'єктів санітарних заходів, їй підконтрольних.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про ветеринарну медицину» державні інспектори ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, мають право одержувати інформацію, необхідну для встановлення ветеринарно-санітарного стану та забезпечення безпечності товарів, виявлення причин хвороби тварин, і метою визначення ветеринарно-санітарного статусу відповідної зони.
До компетенції Управління ветеринарної медицини в районі, відповідно до п.п. 2 п. 5
Положення про управління ветеринарної медицини в районах, затвердженого Наказом
Державного департаменту ветеринарної медицини 21 листопада 2002 року № 66, належить
державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за виробництвом та реалізацією
доброякісної у ветеринарно-санітарному відношенні продукції тваринного походження у
тому числі перевірка документації, що якимось чином пов'язана з якістю та безпекою
продукції тваринного і рослинного походження, здоров»ям тварин - та плану
інспекторської роботи інспекторів управління ветеринарної медицини в Широківському районі було призначено перевірку об'єкта позивача. Так, проведеною перевіркою було встановлено в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1, що є власністю ОСОБА_1. в реалізації знаходились фарш м»ясний, печінка ялова на які були пред'явленні копії свідоцтв та реалізація продукції тваринного походження з простроченим терміном реалізації, що і порушенням вище наведених нормативних актів.
Згідно листа Міністерства юстиції України № 22-31-48 від 04.05.2005 року у випадках, коли громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності виконує обов'язки по здійсненню керівництва трудовим колективом у правовідносинах з ним має вважатись
посадовою особою, тому ОСОБА_1. притягнуто до адміністративної відповідальності як посадову особу.
Судом допитані свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5. та ОСОБА_6. які підтвердили ті обставини, на які посилається відповідач.
А також судом досліджені письмові докази: свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1; постанова по справі про адміністративні правопорушення № 21; посвідчення про право перевірки від 12.04.2007 року № 53; Наказ про присвоєння рангів від 25.04.2005 року № 80; протокол про адміністративне правопорушення № 25 від 12 квітня 2007 року та інш.
Згідно ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: п.2 усі адміністративні справи з приводу рішень , дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності . Стаття 19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходження відповідача.
Згідно Положення про управління ветеринарної медицини в районах п.1 управління ветеринарної медицини в районах /далі - Управління/ є територіальними органами Державного департаменту ветеринарної медицини , утвореними відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" і підпорядкованими управлінням ветеринарної медицини в областях . Пункт 14 управління є юридичними особами .
Згідно Наказу від 25.01.2005 року за № 80 ОСОБА_3 затверджений і є начальник управління, головний державний інспектор ветеринарної медицини в Широківському районі.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 фізична особа-підприємець з 03.04.1997 року та займається підприємницькою діяльністю в сфері роздрібної торгівлі продовольчими товарами, має власний магазин ІНФОРМАЦІЯ_1, розташований в смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області по АДРЕСА_1 і с посадовою особою так як згідно Роз»яснень Міністерства юстиції України, коли громадянин- суб'єкт підприємницької діяльності здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо, то він, виконуючи обов'язки по здійсненню керівництва трудовим колективом підприємства, набуває організаційно-розпорядчих повноважень стосовно членів трудового колективу підприємства, а тому у правовідносинах з ними має вважатися посадовою особою.
Так, 12 квітня 2007 року, на підставі посвідчення про право перевірки № 53 виданого 12 квітня 2007 року головним державним інспектором ветеринарної медицини в Широківському районі ОСОБА_3 , державними ветеринарними інспекторами ОСОБА_6., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. була проведена перевірка магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Широке щодо дотримання позивачем вимог Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів».
За результатами проведеної перевірки було встановлено факт реалізації продукції тваринного походження: фарш м»ясний, печінка ялова без наявності ветеринарних свідоцтв форми № 2, реалізація продукції з простроченим терміном реалізації.
ст. 32 ч. 1 Закону України «Про ветеринарну медицину» № 2498-ХП від 25 червня 1992 року в редакції Закону № 361-V( 361-16 ) від 16.11.2006 року встановлює вичерпний перлік ветеринарних документів для супроводження об»єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, так об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду супроводжуються такими ветеринарними документами:
1) міжнародні ветеринарні сертифікати (для країн СНД- ветеринарні свідоцтва форми N 1, N 2 та N 3) - при переміщенні за межі України;
2) ветеринарні свідоцтва (для України - форми N 1 та N 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст;
3) ветеринарні довідки - при переміщенні в межах району.
Згідно Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов»язковому ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, затверджених Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини, Міністерства аграрної політики України № 32 від 19.04.2005 року п. 4, ( додатку 2 ветеринарним свідоцтвом форми № 2 супроводжується перевезення вантажів продукції тваринного походження, кормів і кормових добавок в тому числі м'ясо, отримане від домашніх, диких і морських тварин, птиці та сирі продукти його переробки.
Стаття 1 Закону № 2498-ХИ від 25 червня 1992 року в редакції Закону № 361 -V( 361-16 ) від 16.11.2006 року дає визначення терміну ветеринарного свідоцтва: ветеринарне свідоцтво - разовий документ, виданий державним інспектором ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження, включаючи обов'язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень.
Крім того, Правилами обов»язкової сертифікації харчових продуктів, затверджених Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 02 червня 1997 року № 322 визначено, що сертифікація здійснюється або відносно окремої партії продукції обо відносно системи якості в цілому. В обох випадках видається сертифікат відповідності: в першому випадку він видається виробнику або іншій особі, яка здійснює реалізацію або імпорт продукції, а в другому - тільки виробнику, тому позивачу по справі оригіналу Свідоцтва форми № 2 не могло бути надано, так як зазначене Свідоцтво було видано реалізатору вказаної продукції - оптова база м. Кривого Рогу, де позивачем була придбана перероблена тваринницька продукція та надані йому засвідчені копії цих свідоцтв, на які, в свою чергу, відповідач не звернув уваги при првоведені перевірки.
Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 року, в редакції Закону N 2809-IV від 06.09.2005 року в ст. 4 встановлено, що Державна служба ветеринарної медицини України входить до системи державних органів, які в межах їх компетенції забезпечують розробку, затвердження та впровадження санітарних заходів, а також державний контроль та нагляд за їх виконанням.
ст. 4 Закону України «Про ветеринарну медицину» № 2498-ХІІ від 25 червня 1992 року в редакції Закону № 361-V( 361-16 )від 16.11.2006 року встановлює, що державне управління в галузі ветеринарної медицини здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, Державний департамент ветеринарної медицини з державною інспекцією ветеринарної медицини, його територіальні органи.
Згідно п. 1 Положення про управління ветеринарної медицини в районах, затвердженого Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини 21 листопада 2002 року № 66 управління ветеринарної медицини в районах є територіальними органами Державного департаменту ветеринарної медицини, утвореними відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» і підпорядкованими управлінням ветеринарної медицини в областях та уповноважені на проведення державного ветеринарно-санітарного котролю та нагляду за виробництвом та реалізацією доброякісної у ветеринарно-санітарному відношенні продукції тваринного походження, у тому числі перевірка
документації, що якимось чином повязана з якістю та безпекою продукції тваринного і рослинного походження, здоров»ям тварин /п. 5 ч. 2 Положення від 21 листопада 2002 року № 66/.
Так, 12 квітня 2007 року, головним державним інспектором ветеринарної медицини в Широківському районі ОСОБА_3 було видано посвідчення про право перевірки від 12.04.2007 року № 53 державними ветеринарними інспекторами ОСОБА_6., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Широке щодо дотримання позивачем вимог Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», норми якого регулюють відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів і визначає правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються.
Згідно ч. 2, 3 ст. 5 Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 року, в редакції Закону N 2809-IV від 06.09.2005 року ветеринарна служба здійснює державний контроль та державний нагляд за такими харчовими продуктами: необроблені харчові продукти тваринного походження на потужностях (об'єктах) з їх виробництва та усі рослинні продукти, сільськогосподарська продукція та необроблені харчові продукти тваринного походження, що продаються на агропродовольчих ринках. Ветеринарна служба здійснює державний контроль за виробництвом і готовою продукцією на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних, молокопереробних підприємствах, які використовують необроблені харчові продукти тваринного походження як сировину, та підприємствах гуртового зберігання необроблених харчових продуктів тваринного походження.
Як вбачається з протоколу № 25 про адміністративне правопорушення від 12 квітня 2007 року та постанови № 21 по справі про адміністративні правопорушення від 17 квітня 2007 року перевірка була проведена в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Широке по АДРЕСА_1, який на праві власності належить позивачеві ОСОБА_1.
Так, відповідно до п. 5.4 Листа Міністерства зовнішніх економічних зв»язків і торгівлі України № 15-03/29-192 від 17.03.1998 року мазазин це пункт роздрібного продажу товарів; п. 4.4 Листа № 15-03/29-192 від 17.03.1998 року визначає роздрібну торгівлю як сферу підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг на підставі усного або письмового договору купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
Діяльність суб»єктів, які займаються підприємницькою діяльністю в сфері роздрібної торгівлі регулюються Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затвердженими Наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України № 185 від 11.07.2003 року які й визначають особливості продажу окремих груп товарів в тому числі й м»яса і м»ясопродуктів.
Відповідно до ст. 2 Законом України Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 року, в редакції Закону N 2809-IV від 06.09.2005 року законодавство про безпечність та якість харчових продуктів складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Тоді як санкція статті 107 КУпАП педедбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог, передбачених Законом України «Про ветеринарну медицину», іншими актами законодавста, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями.
За результатами перевірки в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення № 25 від 12 квітня 2007 року.
Згідно ч. 1 ст. 238 КпАП України органи державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107).
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, на підставі протоколу № 25, головним державним інспектором Управління ветеринарної медицини в Широківському районі Дніпропетровської області ОСОБА_3 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 21 від 17 квітня 2007 року про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн.
Так, відповідно до ст. 278 КпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Кодекс України про адміністративні правопорушення в ст. 283 встановлює зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої постанова повинна містить найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлеих при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Так, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення не було належним чином вирішено питання про правильність складення протоколу, так як вбачається з матеріалів справи протокол № 25 про адміністративне правопорушення від 12 квітня 2007 року суперечить вимогам ст. 256 КпАП України, а саме: не конкретизовано місце складення протоколу - не вказано ані район, ані область населеного пунтку, не зазначено адресу магазину ІНФОРМАЦІЯ_1; взагалі відсутні дані про місце та час скоєння адміністративного правопорушення, при цьому слід зазначити, що з пояснень відповідача та свідків вони ототожнюють поняття «дата, час та місце складення протоколу» та «дата, час та місце скоєння адміністративного правопорушення» і вважають що це одне й теж саме; не встановлено суті адміністративного правопорушення; не в повній мірі встановлені відомості про особу правопорушника, а саме: не зазначено з якого час} ОСОБА_1 фізична особа-підприємець, так як вказаний факт має значення для вирішення справи по суті, відсутня інформація про її доходи; не визначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Постанова № 21 по справі про адміністративне правопорушення від 17 квітня 2007 року винесена посадовою особою уповноваженою роглядати справи про адміністраивні правопорушення передбачене ст. 107 КУпАП з порушенням вимог ст. 283 КУпАП, а саме: з постанови не вбачається чи був правопорушник присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; чи роз»яснялися йому права передбачені ст. 268 КпАП України; не встановлені обставини, установлені при розгляді справи, а саме: не зазначено дату, час та місце скоєння адміністртивного правопорушення, не в повній мірі встановлені відомості про особу правопорушника, а саме: не зазначено з якого часу ОСОБА_1 фізична особа-підприємець; по суті виявленого порушення зазначено лише загальна норма закону і не конкретизовано обставин, установлених при розгляді справи; не зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Згідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за
виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожньою руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Тому, суд вважає, що дійсно мало місце порушення прав позивача при здійсненні ним підприємницької діяльності в сфері роздрібної торгівлі в ході проведення перевірки, що могло негативно вплинути на ділову репутацію фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення і винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ст. 107 КпАП України, прав передбачених ст. 268 КпАП України, а саме: давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною-допомогою адвоката тощо, тому підлягають судовому захисту, а її позовні вимоги задоволенню, скасувавши постанову головного державного інспектора управління державної ветеринарної медицини в Широківському районі Дніпропетровської області ОСОБА_3за № 21 від 17 квітня 2007 рок) по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 107 КпАП України і накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн., як таку, що не відповідає вимогам закону, провадження по справі закрити, так як відповідно до ч. 1 ст. 38 КпАП України адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення. Також відповідно ст. 90 . ст. 94 КАС України судові витрати позивача які складаються з судового збору в сумі 8 грн 50 коп , сплаті ІТЗ в сумі 7 грн. 50 коп. , послуги банку в сумі 6 грн. , витрати на правову допомогу 450 грн стягувати на користь позивачки з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 158-159 , 161 , 163 , 167 КАС України , суд -,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень головного державного інспектора управління державної ветеринарної медицини в Широківському районі Дніпропетровської області ОСОБА_3про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити .
Визнати незаконною та скасувати Постанову головного державного інспектора управління державної ветеринарної медицини в Широківському районі Дніпропетровської області ОСОБА_3за № 21 від 17 квітня 2007 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 107 КпАП України і накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. і провадження по справі закрити .
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1. понесені нею судові витрати по сплаті судового збору 8 грн. 50 коп. , по сплаті ІТЗ 7 грн. 50 коп. , послуги банку 6 грн., витрати на правову допомогу 450 грн. .
Сторони та інші особи , які беруть- участь у справі , а також особи , які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права , свободи , інтереси чи обов'язки . мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява протягом десяти днів з дня її проголошення , а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі . Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження . Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване судове рішення , а копія одночасно надсилається особою , яка її подає , жо суду апеляційної інстанції .