Справа № 2-476 2007р

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2007 р.                                                                                        смт . Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді                                                                                           Леонідової О.В.

при секретарі                                                                                                          Лагода Л.Б.

за участю сторін                                                                        позивача ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_1 розглянувши у попередньму судовому засіданні в смт.  Широке цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,  суд-,

ВСТАНОВИВ:

Відповідачка ОСОБА_1. позов визнає,  на розірвання шлюбу згодна. Спорів про місце проживання та виховання дитини та по майну не має,  надала суду письмову заяву про винесення рішення по справі у попередньому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу,  вказуючи,  що з відповідачкою він знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 27 липня 2002 року. Від шлюбу мають одну дитину,  сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. В судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги,  просить розірвати шлюб з відповідачкою так як вже тривалий час,  а саме,  майже рік не проживає з нею разом,  при цьому на сьогодні він втратив по відношенню до відповідачки почуття любові,  поваги,  порозуміння,  які є запорукою для збереження будь-якого шлюбу,  це все стало підставою для звернення до суду,  бо такі обставини унеможливлюють шлюбні відносини. Причиною розірвання шлюбу є протиріччя між характерами та темпераментами подружжя. Рішення щодо припинення даного шлюбу є виваженим,  остаточним і таким що відповідає їх з відповідачкою інтересам,  а також інтересам спільної дитини. Спорів про місце проживання та виховання дитини не має,  дитина буде проживати з відповідачкою. Таким чином,  на сьогодні відсутні будь-які перешкоди для розірвання данного шлюбу у судовому порядку. Позивач надав суду письмову заяву про винесення рішення по справі у попередньому судовому засіданні.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4  ст.  130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст.  174 цього ж кодексу. Згідно ч. 4  ст.  174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено,  що позивач перебуває з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі з 27 липня 2002 року,  згідно /копії/ свідоцтва про одруження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,  який

зареєстрований відділом реєстрації актів громадського стану Широківського районного управління юстиції Дніпропетровської області по актовому запису № 51. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  згідно /копії/ свідоцтва про народження від 22 листопада 2002 року.

Допитанний за власною заявою як свідок згідно статті 184 ЦПК України,  позивач показав,  що на час звернення до суду з відповідачкою не проживає разом з 1 вересня 2006 року,  протягом всього цього часу не веде з нею спільного господарства і не підтримує жодних сімейних стосунків. Причиною розірвання шлюбу є взаємне непорозуміння між характерами та темпераментами подружжя,  відповідачка майже рік проживає в м.  Кривий Ріг,  він в пгт. Широке,  подружжя домовилось,  що позов про розірвання шлюбу буде розглядатися в Широківському районному суді Дніпропетровської області. Шлюб у них перший. Вважає,  що його шлюб вже пройшов належне випробування часом,  і шлюб з відповідачкою відновити не можливо,  спільний їх син після розлучення буде проживати з відповідачкою,  майнових спорів між ними не має,  просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_1,  зареєстрований відділом реєстрації громадського стану Широківського районного управління юстиції Дніпропетровської області по актовому запису №51. Витрати покласти на нього.

Допитанна за власною заявою як свідок згідно статті 184 ЦПК України,  відповідачка показала,  що зараз з позивачем не проживає разом майже рік,  з вересня 2006 року,  протягом всього цього часу не веде з ним спільного господарства і не підтримує жодних сімейних стосунків,  дитина проживає і буде проживати після розлучення з нею,  спорів про майно не існує. Непорозуміння між характерами та темпераментами подружжя приводило до взаємних сварок,  що негативно впливало на дитину,  зараз вони з позивачем проживають в різних населених пунктах і спілкуються тільки з приводу виховання дитини. Шлюб у них перший.

Відповідно до ч.3  ст.  105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду,  відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Тому суд,  з"ясувавши фактичні взаємини подружжя,  причини позову,  наявність неповнолітньої дитини,  встановив,  що при таких стосунках між подружжям подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам,  що має істотне значення,  в зв"язку з чим позов слід задовольнити.

Відповідно до  ст.  ст.  79,  81,  88 ЦПК України судовий збір на користь держави у розмірі 8 грн. 50 коп.,  а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп. покласти на рахунок позивача.

Керуючись  ст.  ст.  10,  11, 130 ч.4, 213-215, 218 ЦПК України,  суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб,  зареєстрований 27.07.2002 року відділом реєстрації актів громадського стану Широківського районного управління юстиції Дніпропетровської області,  актовий запис за № 51,  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  які мають від шлюбу дитину сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  який буде проживати з матір'ю,  розірвати.

При видачі свідоцтва про розлучення стягнути судовий збір в рахунок держави з ОСОБА_2. у розмірі 17 грн.,  ОСОБА_1 - звільнити. 

Сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  а також особи,  які не брали участі у справі,  якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки,  мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції,  який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений статею 294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.