ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Справа 1-70 (2007 р.)

09 липня 2007 року              Бучацький районний суд,  Тернопільської області

одноособово суддею          Гордєєвим В.О.

при секретарі                       Гречинській С. В.

з участю прокурора             Лучки Г, Б.

підсудного                           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.  Бучача кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1народження,  уро­дженця та   жителя АДРЕСА_1  гр. України,  українця,  з  середньою освітою,  військовозобов'язаного,  одруженого,  на утриманні одна не­повнолітня дитина,  не працюючого,  не судимого,  за   ст. 296 ч. 1  КК України,  суд

ВСТАНОВИВ:

Підсудній ОСОБА_1  вчинив хуліганство,  тобто грубе порушення громадського по­рядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Так,  01.06.2007 року біля 16 години 20 хвилин підсудній ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  зайшов в приміщення магазину-бару що в АДРЕСА_1 де безпричинно почав обзивати нецензурними слова­ми продавця магазину ОСОБА_2 ,  образливо до неї чіплявся,  на зауваження ОСОБА_2  та відвідувачів магазину припинити хуліганські дії не реагував. Продовжуючи обзива­ти ОСОБА_2  нецензурними словами,  підсудній ОСОБА_1  зайшов за торгівельний прилавок та наніс останній удар рукою по обличчю,  чим спричинив їй фізичну біль. Через хуліганські дії підсудногоОСОБА_1було припинено роботу магазину-бару на протязі 1 години 30 хвилин.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_1  вину в скоєнні злочину визнав повністю,  а суду пояснив,  що дійсно порушив громадський порядок,  та безпричинно наніс удар рукою в обличчя продавцю магазину-бару ОСОБА_2

Оскільки підсудній в судовому засіданні повністю визнав вину в скоєнні злочину,  дав пояснення згідно змісту пред'явленого йому обвинувачення,  погодився зі всіма доказами по справі,  відмовившись від їх дослідження в судовому засіданні,  суд вважає,  що в силу   ст.  299 КПК України слід обмежити дослідження фактичних обставин справи допитом під­судного.

Оцінюючи в сукупності докази,  здобуті в судовому засіданні,  суд прийшов до переко­нання,  що вина підсудного в скоєнні злочину доведена повністю,  а його дії за   ст. 296 ч.1 КК України органом досудового слідства кваліфіковано вірно,  як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувалось особливою зухваліс­тю.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1,  суд враховує характер та ступінь сус­пільної небезпечності скоєного ним злочину,  обставини справи,    дані про його особу,  що

щиро розкаюється у вчиненому,  дав правдиві покази в судовому засіданні,  його молодий вік,  що на утриманні є неповнолітня дитина,  та прийшов до переконання,  що йому слід призна­чити покарання у вигляді обмеження волі,  що сприятиме його виправленню та перевихован­ню.

Керуючись   ст.    ст.  323,  324 КПК України,  суд

 ЗАСУДИВ:

Визнати виннимОСОБА_1у скоєнні злочину передбаченого   ст.  296 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

В силу   ст.  75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з ви­пробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

В силу п. 2,  3,  4   ст.  76 КК України зобов'язатиОСОБА_1не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та щоква­ртально з'являтися туди для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити по­передню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом 15 діб.