ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2011 р. Справа № 41/20пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Прокопанич Г.К.
суддівНовікової Р.Г. (доповідач по справі)
Попікової О.В.
за участю представників:
від прокуратури:Савицька О.В. –за посв. №231
від позивача:ОСОБА_1 –за дов. №09-18/2084 від 10.05.2011р.
від відповідача:не з'явились
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргуЗаступника прокурора Донецької області
на постановуДонецького апеляційного господарського суду
від31.08.2011р.
та на рішеннягосподарського суду Донецької області
від 13.04.2011р.
у справі№41/20пн
господарського судуДонецької області
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"
доМаріупольської міської ради
провизнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулося до Маріупольської міської ради з позовом про визнання права власності на об'єкти нерухомості –будівлі та споруди наповнювальної неоново-гелієвої станції, які розташовані по вул. Лепорського, 1 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.04.2011р. (суддя Гончаров С.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. (головуючий суддя Склярук О.І., судді Алєєва І.В., Малашкевич С.А.), позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Заступник прокурора Донецької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, справу направити на новий розгляд.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду
Ухвала Вищого господарського суду України про прийняття касаційної скарги до провадження направлена учасниками провадження у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
У судове засідання 16.11.2011р. представники відповідача не з'явились.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги, наведені в касаційній скарзі. Представник позивача заперечив проти вимог скаржника з підстав, наведених у відзиві.
Ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. На момент розгляду справи у судовому засіданні 16.11.2011р. клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило. Скарга розглядається за наявними матеріалами справи, а повний текст постанови Вищого господарського суду України направляється учасникам судового процесу поштою в установленому законом порядку.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Маріупольської міської ради №855 від 28.12.2000р. позивачу надано для експлуатації та обслуговування комплексу промислових адміністративно-господарських будівель та споруд, складських приміщень, гаражів, мережі залізничних та автомобільних доріг по вул. Лепорського, 1 в Орджонікідзевському районі міста земельні ділянки: в постійне користування площею 980,5645 га; в тимчасове користування –площею 32,5728 га.
На підставі наведеного рішення міської ради ВАТ "МК "Азовсталь" було видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ДН №004338 від 23.02.2001р., у відповідності до якого позивачу надано у постійне користування 835,0612 га землі для експлуатації та обслуговування комплексу промислових адміністративно-господарських будівель та споруд, складських приміщень, гаражів, мережі залізничних та автомобільних доріг по вул. Лепорського, 1 в Орджонікідзевському районі міста.
Судами встановлено, що позивачем на наведеній земельній ділянці було побудовано об’єкти нерухомості –будівлі та споруди наповнювальної неоново-гелієвої станції, розташовані за адресою: вул. Лепорського,1 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області.
За результатами технічної інвентаризації, КП "Маріупольське БТІ" станом на 06.04.2010р. складено технічний паспорт на спірні об'єкти.
Листом №0118/1680 від 23.08.2010р. позивач звернувся до КП "Маріупольське БТІ" із заявою про видачу свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1 (територія комбінату), які є власністю ВАТ "МК "Азовсталь", в т.ч. будівлю наповнювальної неоново-гелієвої станції (з віднесеними до будівлі промисловими проводками). За результатами розгляду наведеної заяви 16.10.2010р. реєстратором КП "Маріупольське БТІ" прийнято рішення про відмову у видачі свідоцтва про право власності на вказані об'єкти.
На замовлення позивача, Інститутом проектування та експертизи будівництва було складено звіт про технічний стан будівельних конструкцій та інженерних мереж наповнювальної неоново-гелієвої станції за адресою: вул. Лепорського, 1, Орджонікідзевський район, м. Маріуполь, Донецька обл., відповідно до якого спірні об'єкти нерухомості мають необхідні запаси міцності й характеристики, що забезпечують твердість і просторову стійкість, перебувають у нормальному та задовільному стані, згідно з нормативною класифікацією технічний стан будівельних конструкцій належить до категорії К-1 та К-2. Реалізовані на будівлі наповнювальної неоново-гелієвої станції конструктивні та архітектурно-планувальні рішення відповідають вимогам діючих нормативних документів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).
У відповідності до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
За приписами ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в ст. 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі (самочинному будівництві) були порушені.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
За приписами ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Таким чином, необхідною умовою для визнання права власності на самочинне будівництво за ч. 5 ст. 376 ЦК України є знаходження вказаного об'єкта на земельній ділянці, наданій в користування, та відсутність порушення самочинним будівництвом прав інших осіб.
Спірне нерухоме майно, яке відноситься до будівель підприємств чорної металургії, розташоване на земельній ділянці, наданій позивачу у постійне користування на підставі державного акту серії ІІ-ДН №004338 від 23.02.2001р. для експлуатації та обслуговування комплексу промислових адміністративно-господарських будівель та споруд, складських приміщень, гаражів, мережі залізничних та автомобільних доріг по вул. Лепорського, 1 в Орджонікідзевському районі міста.
Судами на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено додержання позивачем цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки, відсутність порушення прав інших осіб в контексті ч. 5 ст. 376 ЦК України, в т.ч. відповідача у справі.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову, судами дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв’язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
В свою чергу, доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судами фактичних обставин справи, що в силу положень ст. 1117 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Заступника прокурора Донецької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. у справі №41/20пн залишити без змін.
Головуючий Г.К. Прокопанич
Судді Р.Г. Новікова
О.В. Попікова