Справа № 2-469 2007р

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 липня 2007 р.                                                                              смт . Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді                                                                                           ЛеонідовоїО.В.

при секретарі                                                                                                   Лагода Л.Б.

за участю сторін                            позивачки Савчиної A.M.,  відповідача Савчина Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Широке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_2. позов визнав,  при цьому пояснив,  що дійсно не надає коштів на утримання спільних малолітніх дітей,  так як мало заробляє,  згодний платити аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку).

Позивачка ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до відповідача,  вказуючи,  що з відповідачем вона знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 26 березня 1988 року. Від шлюбу мають чотирьох дітей,  з яких троє є малолітніми,  ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  які проживають з нею. Відповідач матеріальної допомоги на утримання малолітніх дітей не надає. Просила суд в позовній заяві стягнути з відповідача на утримання дітей аліменти в розмірі 500 грн. В судовому засіданні уточнила позовні вимоги,  просить стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей в розмірі 1/2 частини з його всіх видів заробіку на її користь.

Матеріалами справи встановлено,  що позивачка перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 26 березня 1988 року. Від шлюбу мають трьох малолітніх дітей дітей: ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2,  ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3,  з якими проживають спільно. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.

Допитаний за власною заявою як свідок згідно статті 184 ЦПК України,  відповідач показав,  що він працює охоронцем в магазині,  його місячний сукупний доход складає 200 грн.

Відповідно до ч.2  ст.  51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття,  що також передбачено ст 180 СК України.

Суд враховує обставини при визначенні розміру аліментів,  які передбачені  ст.  182 СК України,  а саме: діти групи інвалідності не мають,  не хворіють,  на диспансерному обліку перебуває лише малолітній ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  позивачка теж перебуває на диспансерному обліку,  працює в Широківській центральній районній лікарні молодшою медичною сестрою. Стан здоров'я та матеріальний стан відповідача задовільний,  він працює,  інших дітей не має,  ніяких інших утримань по виконавчим документам з нього не проводиться,  на утриманні непрацездатних членів сім'ї не має. Тому суд вважає обгрунтованими вимоги позивачки,  а відповідач в змозі платити аліменти на утримання своїх дітей в розмірі 1/2 частини з усіх видів його доходів,  що суд

визначає відповідно до  ст.  183 СК України. Згідно ч. 1  ст.  191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Отже,  позов підлягає задоволенню.

Відповідно до  ст.  ст.  79,  81,  88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн.,  а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.

Керуючись  ст.  ст.  10,  11,  130 ч.4,  213-215,  218 ЦПК України,  суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  уродженця с Гута Ужгородського району Закарпатської області,  аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно,  починаючи з 25 червня 2007 року і до досягнення повноліття.

Рішення суду про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити негайному виконанню згідно ч.1 п.1  ст.  367 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн.,  одержувач: УДКУ у Широківському районі Дніпропетровської області,  р/р 31410537700368,  код одержувача 23929773,  МФО 805012,  банк ГУДКУ у Дніпропетровській області,  код бюджетної класифікації 22090100.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Широківським районним судом Дніпропетровської області відповідно до  ст.  81 ЦПК України в розмірі 7 грн. 50 коп.,  одержувач: УДКУ у Широківському районі,  р/р 31216259700367,  код одержувача 23929773,  МФО 805012,  банк ГУДКУ у Дніпропетровській області.

Сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  а також особи,  які не брали участі у справі,  якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки,  мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції,  який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений статею 294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.