ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "16" листопада 2011 р.                                                                                    Справа № 9/516  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,

суддіКондратової І.Д.,

суддіСтратієнко Л.В.,

за участю представників сторін

від позивачаОСОБА_4, ОСОБА_5,

від відповідача ОСОБА_6

від третьої особи 1ОСОБА_4,

від третьої особи 2не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  

касаційні скарги Закритого акціонерного товариства "Сонат" (підписана представником Оверко І.І), Закритого акціонерного товариства "Сонат" (підписана представником ОСОБА_5.), Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс", ОСОБА_8 та ОСОБА_4,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2011р.

у справі № 9/516 Господарського суду міста Києва

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Сонат"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1.          ОСОБА_4;

2.          ОСОБА_8

провизнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 р. у справі № 9/516 за позовом Закритого акціонерного товариства "Сонат" (далі –позивач, ЗАТ "Сонат") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс" (далі –відповідач, ТОВ "Комекс-Фінанс"), за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 (далі - третя особа 1, ОСОБА_4.), ОСОБА_8 (далі –третя особа 2, ОСОБА_8) про визнання недійсним договору № 207 від 11.06.2009 р. на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, укладений між ЗАТ "Сонат" та Відкритим акціонерним товариством "Комекс-реєстратор" (правонаступником якого є ТОВ "Комекс-Фінанс") –у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний договір підписаний від імені позивача уповноваженою особою, оскільки на момент підписання спірного договору № 207 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів від 11.06.2009р. ОСОБА_8, як голова правління мав повноваження на укладення даного договору, що підтверджується рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Сонат" від 19.09.2008р. Крім того, місцевий господарський суд, врахувавши те, що за актом прийому-передачі реєстратору були надані документи, які свідчать про неможливість прийняття рішення загальних зборів про передачу ведення реєстру новому реєстроутримувачу, визнав, що рішення засідання правління про обрання тимчасовим реєстроутримувачем ВАТ "Комекс-Реєстратор" є достатнім для укладення договору з тимчасовим реєстроутримувачем.

Київський апеляційний господарський суд за результатами розгляду апеляційної скарги ЗАТ "Сонат" постановою рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 року у справі № 9/516 скасував та  прийняв нове рішення, яким позов задовольнив повністю, визнав  недійсним договір № 207 від 11.06.2009 р. на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, укладений між ЗАТ "Сонат" та ВАТ "Комекс-реєстратор" (правонаступником якого є  ТОВ "Комекс-Фінанс").

Апеляційний господарський суд, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку про відсутність у ОСОБА_8 повноважень на укладання спірної угоди, оскільки повноваженим керівником ЗАТ "Сонат" на момент укладення спірної угоди була ОСОБА_9 Тобто, оспорюваний договір укладено та підписано від імені позивача неуповноваженою особою, що відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу (надалі -  ЦК) України є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

Не погоджуючись з мотивувальною частиною постанови, ЗАТ "Сонат" та ОСОБА_4 звернулися до Вищого господарського суду України зі спільною касаційною скаргою, в якій  просять змінити постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2011р.

В обґрунтування касаційної скарги скаржники посилаються на порушення судом апеляційної інстанції процесуального права, оскільки в постанові не зазначені обставини, які стали підставою для прийняття рішення про скасування рішення суду першої інстанції.

Громадянином ОСОБА_8, ТОВ "Комекс-Фінанс" та  ЗАТ "Сонат" (підписана представником ОСОБА_5.) також подано до Вищого господарського суду України касаційні скарги з вимогою скасувати прийняту у справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2011р. та залишити без змін рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 р.

В обґрунтування касаційних скарг скаржники посилаються на те, що судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального права та безпідставно не враховано, що витяги (довідки, виписки) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не можуть визнаватись документами, що посвідчують повноваження ОСОБА_4, як керівника юридичної особи, оскільки право на представництво юридичної особи пов’язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, яким ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії. Скаржники відзначають, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 14.07.2010 р. були підтверджені повноваження голови правління ОСОБА_8, а також затверджені умови оспорюваного договору.

До початку судового засідання ОСОБА_10, як представником ЗАТ "Сонат", було заявлено відвід судді Кондратовій І.Д., який ухвалою колегії суддів було відхилено в порядку ст. 20 Господарського процесуального кодексу (надалі –ГПК) України.

В судовому засіданні ОСОБА_4, як головою правління ЗАТ "Сонат", подано до Вищого господарського суду України заяву про відмову від касаційної скарги ЗАТ "Сонат", яка підписана представником ОСОБА_5

Відповідно до вимог ст. 1116 ГПК України особа, що подала касаційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією. Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у ч. 6 ст. 22 цього Кодексу. Частиною 6 ст. 22 ГПК України визначено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Вищий господарський суд України не приймає відмову ЗАТ "Сонат" від касаційної скарги, підписану головою правління товариства ОСОБА_11, оскільки суд касаційної інстанції прийшов до висновку про необхідність розгляду касаційної скарги з метою захисту інтересів акціонерів ЗАТ "Сонат" та зважаючи на те, що для вірного вирішення справи необхідно перевірити чи повно та всебічно судом з’ясовано питання про те чи уповноважена особа підписала оспорюваний договір.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши, згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційні скарги не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 11.06.2009 р. ЗАТ "Сонат" (емітент) та ВАТ "Комекс-реєстратор", правонаступником якого є ТОВ "Комекс-Фінанс", (реєстратор) уклали договір № 207 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів (далі –договір), відповідно до умов якого емітент доручив, а реєстратор зобов’язався надавати емітенту послуги щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів, а саме: обліку та зберігання інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів відповідно до чинного законодавства, а емітент зобов’язався здійснювати оплату наданих послуг.  

В силу ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу (надалі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Господарськими судами встановлено, що від імені ЗАТ "Сонат" договір підписано ОСОБА_8 з посиланням на те, що він є головою правління товариства та діє на підставі його статуту.

Судом першої інстанції встановлено, що повноваження  ОСОБА_8 на укладення договору № 207 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів підтверджуються рішенням загальних зборів ЗАТ "Сонат" від 19.09.2008р. про обрання ОСОБА_8 головою правління та рішення правлінням ЗАТ "Сонат" від 08.06.2009р., яке оформлене протоколом № 08.06/09-1, про обрання тимчасового реєстроутримувача та передачу йому ведення реєстру та уповноваження голову правління ОСОБА_8 здійснити всі необхідні дії для передачі реєстру.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду, не погодився із фактичними обставинами справи, встановленими місцевим господарським судом, та  висновками суду щодо наявності повноважень у ОСОБА_8 на укладення оспорюваного договору. При цьому, суд апеляційної інстанції за результатами дослідження матеріалів справи, встановивши, що станом на 11.06.2009 р. (тобто на день укладення оспорюваного договору) керівником ЗАТ "Сонат" була ОСОБА_4, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ та довідка Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації № 24-631 від 31.05.2011 р., а також ухвала Верховного Суду України від 14.07.2010 р. (додаток 1 а.с. 48), визнав оспорюваний договір недійсним у відповідності до ст. ст.  203, 215 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Виходячи зі змісту ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частин 1, 2 вказаної статті до правочину встановлюються наступні вимоги: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Приписами ч. 1 ст. 16 Закону України "Про  державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 цього ж Закону в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи як, відомості про органи управління юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 18 Закону України "Про  державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, відомості про керівника юридичної особи підлягають внесенню в Єдиний державний реєстр. При цьому, суд касаційної інстанції враховує, що рішення  загальних  зборів є  актом, який зумовлює настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і має  обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Вказане рішення загальних зборів є підставою для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДРПОУ, зокрема, про керівництво товариства, і лише з моменту реєстрації державним реєстратором відповідних змін, відомості про керівництво юридичної особи набудуть достовірності і зможуть бути використані.

Виходячи з викладеного, Вищий господарський суд України погоджується із тими обставинами, що ОСОБА_8 не мав права вчиняти оспорюваний договір № 207 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів від імені ЗАТ "Сонат", оскільки його повноваження як голови правління  не підтверджені належними доказами.

Доводи касаційних скарг ОСОБА_8 та ТОВ "Комекс-Фінанс" стосовно того, що договір від імені ЗАТ "Сонат" підписано уповноваженою особою з посиланням на рішення загальних зборів ЗАТ "Сонат" від 19.09.2008р. та рішення позачергових загальних зборів від 14.07.2010 р. про обрання ОСОБА_8 головою правління ЗАТ "Сонат" не приймаються до уваги, оскільки касаційна інстанція не має права переоцінювати докази згідно ст. 1117 ГПК України, а судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що керівником та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори ЗАТ "Сонат" є ОСОБА_4

За таких обставин, оскільки твердження скаржників про порушення та неправильне застосування апеляційним господарським судом норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, а також враховуючи те, що скаржники в касаційних скаргах стверджують факт порушення судом апеляційної інстанції не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 ГПК України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг та скасування прийнятої у справі постанови апеляційної інстанції, яка відповідає положенням ст. 105 ГПК України.

Крім того, оскільки під час з’ясування повноважень представників сторін встановлено, що представник за довіреністю ОСОБА_5, яким подано спільну касаційну скаргу від імені гр. ОСОБА_8 та ЗАТ "Сонат" не може бути належним представником останнього, оскільки довіреність на вказану особу від імені ЗАТ "Сонат" підписано гр. ОСОБА_8 як головою правління товариства. В той же час,  з матеріалів справи вбачається, що головою правління на теперішній час є гр. ОСОБА_4, про що свідчить виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.08.2011 р., у достовірності якої у колегії суддів Вищого господарського суду України відсутні сумніви.

З оглядну на зазначене вище, касаційна скарга подана ОСОБА_5 від імені ЗАТ "Сонат" по суті не розглядається та залишається без розгляду, як така, що подана особою, яка не має право її підписувати.

Керуючись статтями 81, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Закритого акціонерного товариства "Сонат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс", ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2011р. у справі за № 9/516  –без змін.

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Сонат", яка підписана від імені ЗАТ "Сонат" представником ОСОБА_5, залишити без розгляду.

Головуючий суддя       Гончарук П.А.

Суддя          Кондратова І.Д.

СуддяСтратієнко Л.В.