Справа № 22-ц-4484/11 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.
Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2011 року
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Кота І.Н.
суддів: Каблака П.І., Петрички П.Ф.
при секретарі: Купчак О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Бориславської міської ради на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 02 червня 2011р.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА :
Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 02 червня 2011р. частково задоволено позов ОСОБА_2 до комунального підприємства « Благоустрій «та Бориславської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної ушкодженням транспортного засобу належного позивачеві, внаслідок неналежного утримання відповідачами дорожного покриття вулиць у м. Бориславі.
Стягнуто з Бориславської міської ради Львівської області в користь позивача 8 611 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди заподіяної ушкодженням автомобіля позивача «Форд –Ескорт «1997р. випуску, держномер НОМЕР_1 , а також на відшкодування витрат за надання правової допомоги у розмірі 850 грн. та проведення експертного дослідження автомобіля в розмірі 550 грн. Стягнуто з відповідача судові витрати у справі.
Рішення районного суду оскаржила Бориславська міська рада. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та невідповідність викладених у ньому висновків дійсним обставинам справи.
Зокрема, зазначає, що всупереч беззаперечно встановленому факту про настання ДТП з вини заподіювача шкоди КП «Благоустрій «, як юридичної особи спеціально створеної органом місцевого самоврядування для ремонту і утримання вулиць і доріг у місті , обов»язок по відшкодуванню збитків покладено безпосередньо на орган місцевого самоврядування, вина якого у настанні ДТП не доведена. Крім того, позивачем не подано жодних доказів заподіяння йому моральної шкоди. Просить рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в позові за його недоведеністю та безпідставністю .
Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги , виходячи із наступного.
Відповідно до положень ст.11 та ст.60,61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, й лише в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи , які визнані сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.
У спорах про відшкодування шкоди згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України діє презумпція вини заподіювача щкоди. У зв»язку з цим, саме він повинен довести відсутність своєї вини у завданні шкоди.
Реалізуючи надане йому право самостійно розпоряджатися своїми процесуальними правами, позивач пред»явив позов до обох визначених ним відповідачів, подавши разом з тим докази про заподіяння йому шкоди лише з вини одного КП «Благоустрій «, керівник якого ОСОБА_3 визнав свою вину , сплативши 12.08.08р. 170 грн. накладеного на нього адміністративного штрафу за ДТП, що мала місце 18.07.08р. у АДРЕСА_1 через неналежне утримання і ремонт комунальним підприємством дорожного покриття на цій вулиці ( адм. справа №21/08).
Задовільняючи вимоги про відшкодування шкоди виключно за за рахунок органу місцевого самоврядування, міський суд покликався на невиконання ним обов»язків визначених для нього Законами України «Про дорожній рух «, «Про автомобільні дороги «, «Про місцеве самоврядування в Україні «, Постановою КМ України № 198 від 30.03.1994р. «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони « й не звернув уваги, що для реалізації завдань визначених зазначеними законодавчими і нормативними актами, органом місцевого самоврядування власне спеціально й створено комунальне підприємство «Благоустрій «.
Як вбачається із наявної у матеріалах справи копії статуту КП «Благоустрій « ( а.с.64-70), таке з часу його державної реєстрації 08.10.07р. наділено повноваженнями юридичної особи предметом діяльності якої є : улаштування і ремонт асфальтових, гравійних та інших видів покриття доріг, встановлення дорожніх знаків і нанесення дорожньої розмітки.
В цьому зв»язку, за умови беззаперечно встановленого факту належного виконання цим відповідачем своїх статутних обов»язків, що власне й призвело до настання ДТП з автомобілем позивача та його ушкодження і відсутності жодних доказів про неналежне фінансування Бориславською міською радою свого комунального підприємства, чи неплатоспроможності останнього, суд безпідставно поклав відповідальність по відшкодуванню шкоди безпосередньо на міську раду, як власника цього підприємства.
Згідно із роз»ясненнями, що містяться у п.4 та п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди «позивач повинен зазначити у заяві та відповідно довести в судовому засіданні у чому власне полягає заподіяна йому моральна шкода і якими доказами підтверджується визначений ним її розмір, характер вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, обсяг моральних страждань, що настали з вини відповідача.
Таких доказів позивачем не подано, оскільки автомобіль на час його ушкодження безпосередньо власником не використовувався, а перебував у володінні іншої довіреної особи, яка вимог про відшкодування їй моральної шкоди не пред»являє, а тривале вирішення судом питання із відшкодуванням збитків, не дає підстав для покладення за це відповідальності на відповідача.
Тому рішення міського суду, яке не відповідає вимогам матеріального закону та встановленим обставинам справи про дійсні права і обов»язки сторін щодо предмета спору, залишатися в законній силі не може і частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в їх задоволенні , а в частині відшкодування матеріальної шкоди та інших витрат підлягає зміні, шляхом покладення такого обов»язку безпосередньо на заподіювача шкоди в особі комунального підприємства «Благоустрій «Бориславської міської ради.
З урахуванням зазначеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Бориславської міської ради задоволити частково.
Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 02 червня 2011р. в частині відшкодування моральної шкоди скасувати з ухваленням у цій частині позовних вимог судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в їх задоволенні.
В решті розглянутих вимог про відшкодування матеріальної шкоди та інших проведених витрат, рішення міського суду змінити , вказавши, що визначені ним суми матеріального відшкодування на користь ОСОБА_2 в розмірі 8 611 грн., за надання правової допомоги 850 грн., експертне автотоварозначе дослідження 550 грн. та судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача –комунального підприємства «Благоустрій «Бориславської міської ради. .
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення й може бути оскарженим протягом 20-ти днів з часу набрання ним законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді :