Справа № 22-Ц-818/06 Головуючий у І інстанції - Наваляний А.Д.
Категорія - 38 Доповідач - Здрилюк О. І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2006 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Лончука В.Г.,
суддів - Подолюка В.А., Здрилюк О.І.,
при секретарі Губарик К.А.,
з участю позивача ОСОБА_1,
пр-ка позивача ОСОБА_2,
пр-ків відповідача Сидорука В.А., Александрука А.Ф.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до колективного підприємства «Ковельбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача - колективного підприємства «Ковельбуд» на рішення Ковельського міськрайонного суду від 23 червня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1; представник позивача - ОСОБА_2; відповідач - колективне підприємство «Ковельбуд»;
представники відповідача - Сидорук Володимир Адамович, Александрук Анатолій Федорович, Баландюк Марія Юхимівна.
Колегія суддів -
встановила:
13 серпня 2004 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до КП «Ковельбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
Свій позов мотивує тим, що відповідач після її звільнення не провів повного розрахунку, а саме - не донарахував і не виплатив грошову компенсацію в розмірі 446 грн. 64 коп. за невикористану відпустку як матері, яка має дитину інваліда: за 2002 рік - 5 календарних днів та за 2003 рік - 7 календарних днів.
Після уточнення позовних вимог позивач просила стягнути з відповідача 446 грн. 64 коп. компенсації за невикористану відпустку, 144 грн. 26 коп. компенсації втрати частини доходів у зв*язку з порушенням строків її виплати, 30825 грн. 13 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку з врахуванням індексу інфляції та зміни розміру посадового окладу ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з часу звільнення і по день винесення судового рішення, 1000 грн. моральної шкоди, а також 300 грн. за надання юридичної допомоги.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 23 червня 2006 року позов задоволено частково.
Стягнуто з колективного підприємства «Ковельбуд» в користь ОСОБА_1 446 грн. 64 коп. компенсації за невикористану відпустку як матері, яка має дитину-інваліда, 144 грн. 26 коп. компенсації втрати частини доходів у зв*язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку, 30825 грн. 93 коп. середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку з 08.07.2003 року по 23.06.2006 року з врахуванням індексації та зміни розміру посадового окладу, 500 грн. моральної шкоди та 300 грн. витрат, пов*язаних з оплатою правової допомоги.
Постановлено, що рішення в частині стягнення заробітної плати за 1 місяць в сумі 660 грн. підлягає до негайного виконання.
Стягнуто з колективного підприємства «Ковельбуд» в дохід держави 322 грн. 86 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати це рішення і ухвалити нове - про відмову в позові.
Вважає, що судом допущено порушення норм матеріального і процесуального права.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції невірно застосовано норми трудового законодавства, не враховано, що позивач пропустила строки звернення до суду з даним позовом, невірно зазначено, що компенсація відноситься до заробітної плати, не враховано, що позивач при поступленні на'роботу даних про дитину-інваліда в особову картку не вносила і завіреного належним чином відповідного посвідчення не подавала, заяв про надання відпустки чи виплату такої компенсації не подавала.
Заслухавши представників відповідача, які апеляційну скаргу підтримали, позивача та її представника, які апеляційну скаргу заперечили, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази в межах доводів апеляційної скарги, законність і обгрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції- зміні з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, яка працювала у відповідача з 06.02.2002 року по 08.07.2003 року на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, мала на утриманні дитину-інваліда і після звільнення їй не було нараховано і виплачено компенсації за невикористану відпустку за 12 календарних днів в розмірі 446 грн. 64 коп., які й стягнуто з відповідача, а також стягнуто 144 грн. 26 коп. компенсації втрати частини доходів у зв*язку з порушенням строків виплати цієї компенсації.
Судом вірно визначено розміри вказаних сум та задоволено позов в цій частині на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, підтверджених належними доказами.
Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що компенсація за невикористану відпустку не виплачена позивачу з вини відповідача, в зв*язку з чим на підставі ст.117 КЗпП України стягнуто з відповідача в користь позивача 30825 грн. 93 коп. середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку з 08.07.2003 року по 23.06.2006 року з врахуванням індексації та зміни розміру посадового окладу ІНФОРМАЦІЯ_1 підприємства.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про необхідність задоволення позову в даній частині.
Згідно ч.І ст.94 КЗпП України та ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Компенсація за невикористану відпустку не входить в структуру заробітної плати, зазначену в ст.2 Закону України «Про оплату праці».
Згідно ст. 182-1 КЗпП України та ст. 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має дитину-інваліда надається щорічно додаткова оплачувана відпустка.
Вказана відпустка відповідно до ст.4 Закону України «Про відпустки» відноситься до соціальних відпусток і надається лише за бажанням жінки.
В судовому засіданні встановлено, що ні під час роботи у відповідача, ні після звільнення позивач заяв про надання такої відпустки чи про виплату компенсації за її невикористання відповідачу не подавала, а тому відсутня будь-яка вина відповідача у несвоєчасній виплаті після звільнення позивача належної їй компенсації за невикористану вказану додаткову відпустку.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення відповідно до вимог "ст.117 КЗпП України 30825 грн. 93 коп. середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку з 08.07.2003 року по 23.06.2006 року з врахуванням індексації та зміни розміру посадового окладу ІНФОРМАЦІЯ_1 підприємства не підлягають до задоволення.
Також, з врахуванням тривалості моральних страждань та втрат немайнового характеру, а також засад розумності і справедливості, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зменшення стягнутої судом першої інстанції моральної шкоди до розміру 100 грн..
Крім того, підлягає зміні і розмір судового збору, який має бути стягнуто з відповідача в користь держави.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача - колективного підприємства «Ковельбуд» задовольнити частково.
Рішення Ковельського міськрайонного суду від 23 червня 2006 року в даній справі змінити.
Стягнути з колективного підприємства «Ковельбуд» в користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 грн. (сто грн.).
Стягнути з колективного підприємства «Ковельбуд» в користь держави судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп. (п*ятдесят дев*ять грн. 50 коп.).
В позові ОСОБА_1 до колективного підприємства «Ковельбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні -відмовити.
Виключити з резолютивної частини рішення суду першої інстанції вказівку про те, що рішення в частині стягнення заробітної плати за 1 місяць в сумі 660 грн. підлягає до негайного виконання.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді