Малиновський районний суд м.Одеси

Справа №  2-а/1519/4877/11

УХВАЛА

Іменем України

20 вересня 2011 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Вербицька Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

23 серпня 2011р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії. Позивач просив нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни», за період з 1 вересня 2010р. по лютий 2011р. в розмірі 1 316,70 грн. Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому з 2006 року повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідними законами «Про державний бюджет»на 2007р. та 2008р. дія цієї норми була призупинена, але рішеннями Конституційного суду № 6-рп від 09.07.2007р. та № 10-рп від 22.05.2008р. такі обмеження в соціальному захисті визнавались неконституційними. Відповідач в добровільному порядку відмовився виплатити щомісячну соціальну допомогу в повному обсязі. На підставі цього позивач звернувся до суду з позовом про виплату йому недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за вищевказаний період.

Представник відповідача отримав позов та додатки до нього і надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі наступного. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, та в який не включені витрати по виплаті зазначеної державної соціальної допомоги, тому в діях управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси порушень законодавства не вбачає. Крім того, з 2008 року відповідачу проводились доплати до пенсії в розмірі 10% на підставі постанови Кабінету Міністрів України, замість 30%, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з вищевикладеними причинами. Більш того, 19 червня 2011р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011р»від 14.06.2011р. № 3491, пунктом 7 якого передбачено застосування ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011рік. На виконання п. 7 вищезазначеного Закону була прийнята постанова Кабінета Міністрів Укрїани «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№ 745 від 06.07.2011р. Відповідно до п.6 якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальниї допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 грн., що виконується відповідачем.

Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України, тобто одноособово без проведення судового засідання та виклику сторін.

Дослідивши наявні в справі докази, суд дійшов висновку, що є наявність достатніх підстав для залишення без розгляду позовних вимог в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 1 вересня 2010р. по 31 січня 2011р. Вимоги в іншій частині позову підлягають розгляду по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи,  яка його подала,  не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Ч. 2 ст. 99 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вбачається, що позивач просить стягнути суму недоплаченої допомоги за період з 1 вересня 2010р, отже він звернувся до суду з пропущенням строку позовної давності відносно цих вимог.

ОСОБА_1  просить поновити йому строк позовної давності. Вирішення питання щодо поновлення строку судом роз’яснено в Листі Вищого адміністративного суду України від 13.10.2010р. за № 1425/11/13-10 «Щодо застосування Рішення Конституційного Суду України від 09.09.2010р. за № 19-рп/2010». Відповідно до цього листа поважною причиною пропуску строку слід також вважати звернення особи до 9 вересня 2010р. до місцевого загального суду з позовною заявою в межах строку, визначеного ЦПК України, яка не була розглянута у зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 9 вересня 2010р. № 19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, повязаних із соціальними виплатами». Позивачем не надано доказів його звернення до суду до 9 вересня 2010р.

Суд вважає, що державна соціальна допомога дітям війни не є пенсією, виплата цієї допомоги врегульована спеціальним законом, а тому до даного позову належить застосовувати шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст.99 КАС України.

Враховуючи, що соціальні виплати «Дітям війни»є щомісячною соціальною допомогою і строк її виплати для ОСОБА_1 ще триває, суд вважає, що позивач встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячний строк за період з 23 лютого 2011р. по 23 серпня 2011р., не пропустив. Крім того, оскільки строк позовної давності відновлюється з 23 лютого 2011р., тому суд вважає можливим розглядати питання щодо виплати соціальної надбавки до пенсії, починаючи з 1 лютого 2011р., враховуючи щомісячну виплату надбавки. У зв’язку з чим, вимоги щодо стягнення соціальних доплат за 1 вересня 2010р. по 31 січня 2011р. суд залишає без розгляду.

Будь-яких інших доводів, які б стали обґрунтованою підставою для поновлення строку позивачем не надано, а судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»за період з 1 січня 2007р. по 31 січня 2011р. включно у відповідному розмірі суд залишає без розгляду, як такий, що поданий після закінчення строку, установленого законом.

Керуючись ст.ст. 99,100,183-2 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку та вимоги до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»за період з 1 вересня 2010р. по 31 січня 2011р. включно у відповідному розмірі залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5 денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                     Н.В.Вербицька