УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "21" листопада 2011 р. справа № 18/5007/128/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

             судді  Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача:        ОСОБА_1., довіреність від 24.10.2011р.;

від відповідача:   не з'явився;

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан агро сервіс" (м.Збараж) < В особі(назва) > 

до Дочірнього підприємства "Агрофірма "Немиринецька" (с.Немиринці Ружинського району)

про стягнення 1400,00грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 1400,00грн. заборгованості за надані послуги сервісного обслуговування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, на виконання вимог ухвали господарського суду від 28.10.2011р. надав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази, які свідчать про часткову оплату відповідачем наданих послуг, та  довідку, в якій повідомляє, що станом на 21.11.2011р. заборгованість відповідача не змінилась та складає 1400,00грн.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового  відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений завчасно, за юридичною адресою, вказаною у довідці ЄДР,  та належним чином,  (про що свідчить розписка відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.18).

Приймаючи до уваги той факт, що неявка повідомленого належним чином  відповідача  не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а також те, що ухвалою від 28.10.2011р. відповідача було попереджено про можливість розгляду справи за наявними документами у разі нез'явлення представника відповідача,  господарський суд   розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості ТОВ "Лан агро сервіс" (позивач) надав ДП "Агрофірма "Немиринецька" (відповідач) послуги сервісного обслуговування з врахуванням транспортних витрат на загальну суму 3800,00грн.

Факт надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №209/1 від 02.09.2010р. та рахунком-фактурою (а.с.9-10).

Відповідач лише частково здійснив оплату за надані послуги у розмірі 2400,00грн. (а.с.21);  таким чином, станом на день звернення позивача до суду з позовом у відповідача перед позивачем існувала заборгованість у сумі 1400,00грн., яка станом на час розгляду справи не змінилась.

В акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №209/1 від 02.09.2010р. сторони не встановили строк оплати.

05.10.2011р. (а.с.11-13) позивач направив на адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості в сумі 1400,00грн. Проте останній залишив її без  відповіді та задоволення, чим спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення  цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші юридичні акти. При чому, у наведеній нормі відсутній вичерпний перелік підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

В силу ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173  ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є позадоговірними (заснованими на усних домовленостях) правовідносинами з надання послуг, згідно якого у відповідача, внаслідок надання позивачем послуг на загальну суму 3800,00грн., виник кореспондуючий обов'язок оплатити їх. Наявність  акту здачі-прийняття робіт №209/1 від 02.09.2010р. (а.с.9) та рахунку-фактири (а.с.10) свідчать про укладення договору шляхом обміну відповідними документами.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами  статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплати виконані роботи, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.

Докази сплати відповідачем 1400,00грн. основного боргу в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу претензію від 05.10.2011р. з вимогою про сплату заборгованості в сумі 1400грн., проте останній залишив її без відповіді та задоволення (а.с.11).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в сумі 1400,00грн. обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та  підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32,33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Агрофірма "Немиринецька" (13643, Житомирська область, Ружинський район, с.Немиринці, код 31826128 )

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан агро сервіс" (47302,  Тернопільська область, м.Збараж, вул.Черняховського, 2 кв.1, код 35617066)

- 1400,00грн. основного боргу;

-102,00грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.      

< Текст > 

Віддрукувати: < Поле для текста >  

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. з повід.)

< Текст > 

 21.11.2011