СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
22 червня 2006 року | Справа № 2-5/319-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Градової О.Г.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Будяк К.А.
за участю представників сторін:
позивача: Криштонов М.О. –директор, Омельченко В.А. дов. б/н від 14.02.2005,
відповідача: Абсеметов З.Н. дов. № 23/10/10-0 від 09.06.2006,
розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 14.03.2006 по справі № 2-5/319-2006А
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Степанова (вул. Центральна, 2, с. Оріхове, 96570)
до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Курортная, 57, м. Саки, 96500)
про спонукання списати безнадійну податкову заборгованість
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Степанова подало позовну заяву про спонукання до списання безнадійного податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у сумі 25 206, 94 грн., уточнивши позов позивач просив списання безнадійний податковий боргу по податку з доходів фізичних осіб у сумі 25 206, 94 грн. та по фіксованому сільськогосподарському податку у сумі 3 216, 00 грн. згідно з вимогами підпункту 18.2.1 пункту 18.2. статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2006 (суддя Гаврилюк М.П.) позов задоволено у частині спонукання податкового органу списати безнадійний податковий борг у сумі 1 707, 77 грн., в решті позову відмовлено.
При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з того, що борг, який виник у зв’язку з обставинами непереборної сили, що підтверджується висновками Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини, підлягає списанню як безнадійний, відповідно до вимог підпункту 18.2.1. пункту 18.2. статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000.
Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд зазначив, що карткою особливого рахунку платника податків підтверджується борг позивача лише у сумі 1 707, 77 грн., тому відповідно до норм Порядку списання безнадійного податкового боргу, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №103 від 14.03.2001, тільки він підлягає списанню.
Відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Так, на думку податкового органу вимоги позивача про списання податкового боргу не можуть бути виконані, оскільки відповідно до пункту 5 статті 75 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України” №2505 від 25.03.2005 на 2005 рік зупинено дію пункту „г” підпункту 18.2.1. ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу визнає не підлягаючою задоволенню, виходячи з нижчевикладеного:
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг позивача виник у наслідок неможливості підприємства розрахуватися з бюджетом у зв'язку з форс-мажорними обставинами у 2004 року, що підтверджується висновком Торговельно-промислової палати від 20.05.2004 №2116/05-4 та сторонами не оспорюється.
Із вказаного висновку вбачається, що несприятливі погодні умови, що призвели пошкодження і загибель посівів сільськогосподарських культур на площах Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Степанова у 2004 року та визнані форс-мажорними обставинами.
Відсутність можливості отримати дохід від здійснення господарської діяльності, призвело до збитків у розмірі 54 500, 00 грн., у тому числі по прибутковому податку у розмірі 25 206, 94 грн. та по фіксованому сільськогосподарському податку у розмірі 3 216, 0000 грн.
Відповідно до підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21 грудня 2000 підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
При цьому податковим боргом, згідно пунктам 1.3 та 1.2 частини 1 статті 1 того ж Закону, є узгоджене платником або встановлене судом, але не сплачене у встановлений термін зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів відповідну суму коштів з урахуванням штрафних санкцій при їх наявності. А під терміном «безнадійний»відповідно до підпункту «г»пункту 18.2 статті 18 розуміється податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Матеріалами справи підтверджується факт наявності у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Степанова податкового боргу у сумі 1 707, 67 грн. по прибутковому податку і доходів фізичних осіб.
Згідно із пунктом 4.1. Порядку списання безнадійного податкового боргу, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №103 від 14.03.2001 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Відповідно до підпункту 18.2.3 пункту 18.2 статті 18 Закону України № 2181-ІП податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу.
Безпідставними є доводи заявника апеляційної скарги про неможливість задоволення позовних вимог у зв’язку з тим, що пунком 7 статті 75 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік і деякі інші законодавчі акти України” від 25.03.2005 №2505-IV зупинено на 2005 дію підпункту “г” п. п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону 2181-ІІІ, оскільки позивач, звернувся до суду із позовом про списання боргу, який виник у 2004 році, тобто до прийняття Закону № 2505 –ІV.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її зміни або скасування відсутні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2006 по справі № 2-5/319-2006А залишити без змін, а апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим –без задоволення.
2. Ухвала набуває чинності з дні оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді О.Г. Градова
О.В. Дугаренко