Справа  № 2-4416/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08 листопада 2011 року    Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:  

            головуючого – судді Пащенко Т.П.

           при секретарі – Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 18.05.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №214, мотивуючи тим, що вони не проживають разом та спільне господарство не ведуть з тих підстав, що дружина після реєстрації шлюбу стала рідше приходити та перестала цікавитися його здоров’ям. Вважає примирення неможливим.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглянути справу в його відсутність.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, надала суду заяву в якій позовні вимоги визнала, просила розглянути справу в її відсутність.

Вислухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.          

В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 18.05.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб 27.09.2011 року серії НОМЕР_1 від 27.09.2011 року. Сторони не проживають разом та спільне господарство не ведуть з тих підстав, що між ними немає взаєморозуміння.

Спору щодо майна не має.

Ч. 1 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

Оскільки сторони однією сім’єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки  наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, а також відповідачка позов визнала, суд вважає за можливе шлюб розірвати.

Керуючись ст.ст.10,11,60,61,208,209,212,213-215,218 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 18.05.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №214 – розірвати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя           Т. П. Пащенко