2-581/11                                                                                                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 16 листопада 2011 року         Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі :

                           головуючого судді Приліпка В.М.

                           з участю секретаря Петренко О.Г.

                           представника відповідачів адвоката ОСОБА_1

         розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бахмацького районного суду  цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_3  та  ОСОБА_4   про відшкодування  моральної та  матеріальної  шкоди,  

                                                           В С Т А Н О В И В:

         Позивач звернулася до  суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, вказуючи на те, що вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2011 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки. Так, 11 жовтня  2009 року  під  час  дорожньо-транспортної  пригоди, яка сталася з  вини  водія ОСОБА_4, вона отримала  тілесні  ушкодження, внаслідок  яких тривалий  час  перебувала  на лікуванні та  потребувала  стороннього догляду. Рішенням Бахмацького районного суду від 11 березня 2011 року її позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_4   про  відшкодування моральної та матеріальної  шкоди задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_3   на її користь  31252 гривні  84 копійки   у рахунок  відшкодування  матеріальної  шкоди, заподіяної  злочином та з  ОСОБА_4  30 000 гривень  у рахунок відшкодування моральної  шкоди, завданої злочином. Після рішення суду вона продовжувала лікування. Так, з 24 по 27 травня 2011 року вона знаходилась на лікуванні у Центрі спортивної травматології Національного університету фізичного виховання та спорту України, де їй було проведено операцію по видаленню фіксаторів лівого стегна та видаленню фіксаторів лівої п»ятки. За проведення оперативного лікування вона сплатила 5729 грн.28 коп. Також, оскільки лікування проходило в м.Києві, то на дорогу нею було витрачено 1498 грн 90 коп. Тому вона просить стягнути з відповідачів7 228 грн. 18 коп. матеріальної шкоди. Також вважає, що  їй  була  заподіяна  моральна шкода, оскільки їй знову довелося пережити лікування та хірургічне втручання і вона знову отримала моральну травму. Понесена моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, оскільки їй знову прийшлося терпіти шалений біль та тривалий час відновлюватися після операції. Розмір матеріальної  шкоди  просить  стягнути  з відповідачів в сумі 10000 грн., також просить стягнути судові витрати по справі.

         В судовому засіданні  позивач ОСОБА_2 позовні вимоги  збільшила і вказала, що після перенесеної травми їй було необхідне санаторно-курортне лікування, що підтверджується довідкою. За путівку до санаторію нею було сплачено 6660 грн., за додаткові послуги з лікування у санаторії нею було сплачено 575 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру. Крім того вона понесла витрати на дорогу до санаторію та назад на загальну суму 145 грн. 56 коп. Тому вона просить додатково стягнути із відповідачів витрати на санаторно-курортне лікування в сумі 7380 грн. 56 коп.

         Відповідач  ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно і належним чином.

         Відповідач ОСОБА_4, який  на  даний час перебуває в місцях  позбавлення волі, був  повідомлений про  час  та  місце розгляду  справи  відповідно  до вимог  ч. 6 ст. 76 ЦПК України.

         Представник відповідачів адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала частково і пояснила, що підстав для стягнення матеріальної шкоди в частині понесених витрат на дорогу на лікування в м.Київ на суму 1498 грн.90 коп. не вбачається оскільки позивачем такі витрати нічем не підтверджені. Також не вбачається і підстав для стягнення матеріальної шкоди із відповідача ОСОБА_5, оскільки він автомобілем керував з дозволу ОСОБА_3  Щодо стягнення моральної шкоди, то вона вважає, що в цій частині позовні вимоги взагалі не підлягають задоволенню оскільки за рішенням суду від 11.03.2011 року із ОСОБА_4 вже стягнуто моральну шкоду.

         Ознайомившись із матеріалами справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що  позов підлягає  частковому задоволенню  з наступних підстав.

         Як  встановлено  в судовому  засіданні, за вироком Бахмацького районного суду  від  28 жовтня 2010 року  ОСОБА_4 засуджений  за  скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України до  3 років позбавлення волі   з  позбавленням права   керувати  транспортними засобами  строком на  2 роки. Вирок набрав законної сили.

         Рішенням Бахмацького районного суду від 11 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4   про  відшкодування моральної та матеріальної  шкоди стягнуто з ОСОБА_3   на користь ОСОБА_2 31252 гривні  84 копійки   у рахунок  відшкодування  матеріальної  шкоди, заподіяної  злочином та з  ОСОБА_4  30 000 гривень  у рахунок відшкодування моральної  шкоди, завданої злочином.  

         Згідно із ч.2 ст.1187 ЦК України відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, покладається на особу, яка на відповідній правовій підставі( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, навіть якщо ця особа безпосередньо не здійснювала експлуатації цього джерела.

         Відповідно до  п. 19 Постанови пленуму  Верховного Суду  України  № 6  від  27.03.1992 року  з наступними змінами «Про практику  розгляду  судами  цивільних  справ  за позовами про  відшкодування шкоди» передбачено, що   розмір  витрат  на ліки, лікування, предмети  догляду  за потерпілим  визначається  на підставі  виданих  лікарями  рецептів, довідок або рахунків  про їх вартість. За медичним  висновком, який  став  інвалідом, періодично, але не рідше 1 разу на 3 роки, надається путівка  для  санаторно - курортного лікування».

         Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 2192 від 30.05.2011 року позивачкою за проведення операції по видаленню фіксаторів сплачено 5729 грн. 28 коп. Відповідно до виписного епікризу № 154 від 27.05.2011 року ОСОБА_2 рекомендовано санаторно-курортне лікування. А отже, підлягають  відшкодуванню витрати,   понесені  потерпілою  на санаторно-курортне лікування. Квитанцією до прибуткового касового ордеру № 5005 від 14.07.2011 року підтверджується, що позивачкою за путівку до санаторію було сплачено 6660 грн. За додаткові послуги з лікування у санаторії позивачкою було сплачено 575 грн., що підтверджується накладною № 1089 від 15.07.2011 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 53 від 26.07.2011 року. Крім того позивачка понесла витрати на дорогу до санаторію в сумі 145 грн. 56 коп., що підтверджується квитками УП № 344221, СЕ №546053, ТГ №245339, ТЛ № 153742.

         Що  стосується  витрат, пов»язаних  з придбанням  паливно –мастильних матеріалів, то в цій  частині позовних вимог слід відмовити, оскільки  відповідно до  п. 19  вищезазначеної  постанови Пленуму  та законодавства про службові відрядження такі витрати  відшкодуванню не підлягають (а.с.5).

         Таким чином, враховуючи  вищевикладене,  розмір  матеріальної шкоди, яка  підлягає  відшкодуванню  складає 13109 гривень 84 коп.

         Як вбачається з вироку Бахмацького районного суду від 28.10 2010 року, що відповідач ОСОБА_3, який є власником транспортного засобу, добровільно без належного правового оформлення передав в технічне управління транспортний засіб ОСОБА_4, а отже ОСОБА_3 і повинен відповідати за завдану матеріальну шкоду і саме з  нього і  слід  стягнути  розмір матеріальної шкоди.

         Що стосується позовних вимог позивачки про стягнення моральної шкоди з відповідачів, то суд вважає, що позов в цій частині не підлягає задоволенню з наступних підстав.

         Відповідно  до  ст.  23  ЦК України  «Особа  має  право  на відшкодування  моральної  шкоди, завданої  внаслідок порушення  її прав. Моральна  шкода полягає у   фізичному  болю  та  стражданнях, яких  фізична  особа  зазнала  у  зв»язку  з каліцтвом  або  іншим  ушкодженням  здоров»я;  у  душевних  стражданнях, яких  фізична  особа   зазнала  у  зв»язку   з  протиправною  поведінкою  щодо  неї  самої,   членів  її сім»ї  чи близьких  родичів».                                                                  

         Рішенням Бахмацького районного суду від 11 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4   про  відшкодування моральної та матеріальної  шкоди вже стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 30 000 гривень  у рахунок відшкодування моральної  шкоди, за фізичний біль та страждання, яких позивачка зазнала у зв»язку з ушкодженням здоров»я внаслідок ДТП, а тому суд вважає, що підстав для задоволення позову в цій частині не вбачається.

         Суд вважає, що підлягають  стягненню витрати, понесені позивачкою по  сплаті     правової  допомоги адвокату,  виходячи з  положень Постанови Кабінету   Міністрів  України  №   590  від 27.04.2006 року «Про граничні  розміри  компенсаційних  витрат, пов»язаних  з  розглядом  цивільних  та  адміністративних  справ  і порядок  їх  компенсації   за рахунок  держави», оскільки  адвокат  готував  ОСОБА_2 процесуальні  документи, пов»язані з  розглядом справи і  відповідачем не  спростовано розмір зазначених  витрат.

         Керуючись  ст.ст. 10, 60, 209, 212, 213, 215, 218  ЦПК  України,  ст. 23,  1187 ЦК України, Постановою Пленуму  Верховного Суду  України  № 6  від 27.03.1992 року з наступними змінами «Про практику розгляду   судами  цивільних  справ  за позовами  про відшкодування  шкоди», Постановою КМУ  № 590  від  27.04.2006 року  «Про граничні  розміри  компенсації  витрат, пов»язаних    розглядом  цивільних  та   адміністративних  справ  і порядок  їх компенсації  за рахунок  держави»,  суд,   –

                                                    В И Р І Ш И В:

             Позовні  вимоги  ОСОБА_2  до ОСОБА_3 та ОСОБА_4   про  відшкодування моральної та матеріальної  шкоди задовольнити частково.      

  Стягнути з ОСОБА_3   на користь  ОСОБА_2  13109 (тринадцять тисяч сто дев»ять)  гривень 84 копійки   у рахунок  відшкодування  матеріальної  шкоди, 500 грн. витрат на правову допомогу адвоката, а всього 13609(тринадцять тисяч шістсот дев»ять)  гривень 84 копійки.

         В іншій частині  позовних  вимог ОСОБА_2  відмовити.

         Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області  протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                                  Суддя                                                            В.М.Приліпко