Справа №2-220/2008

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

26 березня 2008 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Доброріза А.В.

при секретарі           Черевко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ясинуватій цивільну справу за позовом Державного підприємства “Донецька залізниця” до ОСОБА_1про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

5 грудня 2007 року позивач - Державне підприємство “Донецька залізниця” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1. про відшкодування шкоди, завданої відповідачем при скоєні дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженні автомобіля позивача.

Позивач вказував, що відповідач ОСОБА_1. з 17 травня 2005 року працював водієм 1 класу на Донецькій залізниці. 26 січня 2007 року відповідач, не маючи подорожнього листа та не пройшовши медичний огляд, о 21 годині на автомобілі “Ранж-Ровер”, який належить позивачу, виїхав з гаражу Донецької залізниці. 27 січня 2007 року о четвертій годині ранку, відповідач, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи вказаним автомобілем, на автодорозі “Ясинувата-Авдіївка”, в місті Авдіївка, в порушення підпункту 12.4 пункту 12 Правил дорожнього руху, перевищив встановлену швидкість, виїхав на край дороги та скоїв наїзд на опору електромережі, внаслідок чого, керований ним автомобіль перевернувся та одержав аварійні пошкодження. Остаточна балансова вартість автомобіля на 1 січня 2007 року складала 14133 гривні 54 копійки. Позивач просив стягнути вказану вартість автомобіля з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача Бородіна О.Г. підтримала позовні вимоги та пояснила, що відповідач використовував автомобіль в особистих цілях, виїхав із гаражу без дозволу, без подорожнього листа та не пройшовши медичний огляд, а тому повинен відшкодувати заподіяну шкоду в повному обсязі, просила стягнути з відповідача 14133 гривні 54 копійки.

Відповідач позов визнав частково. Не заперечуючи факту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автомобіль був повністю приведений в непридатний для подальшої експлуатації стан, відповідач вважав, що розмір матеріальної шкоди надто великий. Заробітна плата відповідача складає 1000-1100 гривень на місяць, на утриманні у нього знаходяться трирічна дитина та вагітна дружина, просив зменшити розмір матеріальної шкоди. Відповідач пояснив також, що дорожньо-транспортна пригода сталася також з вини його брата ОСОБА_2., який знаходився в машині як пасажир та втрутився в управління автомобілем. Під час цієї аварії ОСОБА_2 . загинув.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач знаходився з Державним підприємством “Донецька залізниця” - в трудових відносинах, - з 17 травня 2005 року працював водієм на автомобілі “Ранж-Ровер”, реєстраційний номерНОМЕР_1, який належав позивачеві на праві власності. 26 січня 2007 року відповідач, не маючи подорожнього листа та не пройшовши медичний огляд, о 21 годині на цьому автомобілі, самовільно виїхав з гаражу Донецької залізниці. 27 січня 2007 року о четвертій годині ранку, відповідач, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи вказаним автомобілем, на автодорозі “Ясинувата-Авдіївка”, в місті Авдіївка, в порушення підпункту 12.4 пункту 12 Правил дорожнього руху, перевищив встановлену швидкість, виїхав на край дороги та скоїв наїзд на опору електромережі, внаслідок чого, керований ним автомобіль перевернувся та одержав аварійні пошкодження. Своїми діями відповідач завдав Державному підприємству “Донецька залізниця” матеріальної шкоди у розмірі 14133 гривні 54 копійки. Ці обставини підтверджуються постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно відповідача (а.с.13), поясненнями сторін та іншими матеріалами справи.

Згідно з пунктами 4, 7 ст.134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству у випадках, коли шкоду завдано працівником, який був у нетверезому стані, а також коли шкоду завдано не при виконанні трудових обов'язків.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №14 від 29 грудня 1992 року “Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками” (з наступними змінами), роз'яснив, що при визначенні розміру матеріальної шкоди, заподіяної працівниками самовільним використанням в особистих цілях технічних засобів (автомобілів, тракторів, автокранів, тощо), належних підприємствам, установам, організаціям, з якими вони перебувають у трудових відносинах, слід виходити з того, що така шкода як заподіяна не при виконанні трудових (службових) обов'язків підлягає відшкодуванню із застосуванням норм цивільного законодавства. У цих випадках шкода відшкодовується у повному обсязі (пункт 18).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 ст.1192 ЦК України встановлює, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ч.1 ст.135-3 КЗпП України, - розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Із відомостей наявності основних засобів (бухгалтерського обліку) Державного підприємства “Донецька залізниця” станом на 1 січня 2007 року встановлено, що початкова вартість автомобіля “Ранж-Ровер” становила 149418 гривень 74 коп. Сума зносу цього автомобіля дорівнювала 135285 гривень 20 копійок. Таким чином, вартість автомобіля на момент його ушкодження (розмір шкоди) становитиме 14133 гривні 54 коп.(149418,74-135285,2=14133.54), (а.с.9-11).

Таким чином, суд вважає доведеним, що відповідач завдав Державному підприємству “Донецька залізниця” матеріальної шкоди у розмірі 14133 гривні 54 копійки.

Частина 4 ст.1193 ЦК України встановлює, що суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Приймаючи до уваги розмір заробітної плати відповідача (1000-1100 гривень), а також те, що він утримує малолітню дитину та вагітну дружину, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування шкоди на користь Державного підприємства “Донецька залізниця” і стягнути з відповідача 12000 гривень на користь позивача, а також судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - судовий збір - 120 гривень 14 коп. та витрати на інформайційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 25 гривень 50 коп., а всього 12145 гривень 64 копійки.

Керуючись ст.135-3 КЗпП України, ст.ст.1166, 1192, 1193 ЦК України, ст.ст.57-59, 212, 214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства “Донецька залізниця” задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1на користь Державного підприємства “Донецька залізниця” 12000 (дванадцять тисяч) гривень, а також судовий збір - 120 гривень 14 коп. та витрати на інформайційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 25 гривень 50 коп., а всього 12145 гривень 64 копійки.

Кошти перерахувати на рахунок Державного підприємства “Донецька залізниця” №260000000019 в ДФ АБ “Експрес банку” в місті Донецьку, МФО 335838, ОКПО 01074957.

Рішення  може бути  оскаржено до  Апеляційного суду  Донецької області через Ясинуватський  міськрайонний суд. 

Заяву про апеляційне оскарження рішення  може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів  з дня проголошення рішення суду без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя