Справа №295/15439/24

Категорія  35

2/295/127/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2025 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Єригіна І.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії у розмірі 43715,97 грн. та витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування вимог вказано, що позивачем надаються послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач за період з 01.09.2016 року по 01.10.2024 року не сплачує у повному обсязі за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Представником позивача – Тичиною Г.В. заявлено клопотання про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 08.11.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Відповідачем 16.12.2024 року подано відзив на позовну заяву в якому вона заперечувала проти задоволення позовних вимог в зв`язку з їх необгрунтованістю та спливом строку позовної давності.

18.12.2024 року предстаником позивача подано відповідь на відзив, в якому остання заперечувала з приводу пропуску позовної давності з посиланням на норми чинного законодавства, та просила задовольнити позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №398601415 від 10.10.2024 року.

Комунальним підприємством «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради надавалися послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 .

Особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) відкрито на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджується договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води від 13.01.2011 року.

Згідно розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), обліковується заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.09.2016 року по 01.10.2024 року у розмірі 43715,97 грн.

Відповідно до ст. 162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

За положеннями п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 18 Правил).

Відповідно до положення п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Квартира АДРЕСА_2 під`єднана до єдиної централізованої системи теплопостачання, від користування якої відповідач, як власник, не відмовився, у встановленому законом порядку, отже, вони зобов`язані нести витрати по її утриманню, в тому числі з надання послуг по її обігріву, а відтак надання таких послуг та їх оплата не залежать у будь-якому випадку від того проживали власники у цій квартирі чи ні.

Такий правовий висновок висловлено в постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.12.2018 року (справа №638/11034/15), від 02.04.2020 року (справа №757/29813/17).

Щодо строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.264 ЦПК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно із приписами ст.ст. 260, 261 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Позовні вимоги позивача стосуються заборгованості, що утворилася у період з 01.09.2016 по 01.10.2024. Водночас, із вказаними вимогами позивач звернувся до суду 15.10.2024.

Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 «з метою запобігання поширенню на України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-, з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території країни діяв карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом» та наступними постановами КМУ з цього ж питання.

В подальшому Кабінет Міністрів України постановою № 1336 від 15.12.2021 продовжив дію адаптивного карантину на території України до 31 березня 2022 року продовжено внесення змін до постанови № 1236 від 9 грудня 2020 р., постановою від 09.12.2020 №1236 продовжено дію до 30.04.2023 року. Постановою від 27.04.2023 №383 продовжено дію до 30.06.2023 року. Отже Карантин в Україні безперервно встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023 року.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України). В випадку перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Отже, до вимог позивача, строк позовної давності до яких не сплив на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, тобто станом на березень 2020 року, не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності.

При цьому, оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувались позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісяця платежу.

30.03.2020 Верховна Рада прийняла закон № 540-IX (набрав чинності 02.04.2020), який продовжив низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.

Зокрема, пунктом 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України було визначено, що під час дії карантину, строки, встановлені низкою статей цього Кодексу (зокрема, позовна давність), продовжуються на строк дії карантину.

За загальним правилом, визначеним у статті 58 Конституції України та статті 5 Цивільного кодексу, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, і не мають зворотної дії у часі.

З огляду на це, сплив строків до набрання чинності Законом № 540-IX разом із відсутністю норми про зворотну дію цього закону в часі дають підстави стверджувати, що строки, які спливли до 02.04.2020, не є продовженими.

При застосуванні приписів пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України суд враховує також, що такий строк слід застосовувати відносно кожного щомісячного платежу.

Суд враховує ті обставини, що оплата комунальних послуг має здійснюватись споживачами цих послуг до 20 числа місяця, наступного за тим, в якому цю послугу спожито.

Також слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц дійшов висновку, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Судом встановлено, що згідно розрахунку заборгованості, який долучено до матеріалів справи, останній платіж відповідачем було здійснено у грудні 2019 року.

З цього вбачається, що позовна давність по заборгованості за період 01.09.2016 по 01.10.2024 не сплила та позивачем не допущено пропуску строку позовної давності. А тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідач належним чином та в повному обсязі не здійснював оплату наданих послуг, позивачем доведено наявність заборгованості відповідача за надання послуг з централізованого опалення, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог, шляхом стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354, 382 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.09.2016 року по 01.10.2024 року у розмірі 43715 (Сорок три тисячі сімсот п`ятнадцять) грн. 97 коп. та 3028 (Три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору сплаченого згідно платіжної інструкції №30443 від 27.09.2024 року.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Київська, 48; ідентифікаційний код: 35343771.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя І.М. Єригіна