Справа №295/816/25

1-кс/295/1690/25

УХВАЛА

про продовження строку

застосування запобіжного заходу

12.03.2025 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ( у режимі відеокоференцзв`язку),

слідчого: ОСОБА_4 ,

підозрюваної: ОСОБА_5 ,

захисника – адвоката: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУПН в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Щеніїв, Черняхівського району, Житомирської області, громадянки України, українки, з середньою-спеціальною освітою, одруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, винесене в кримінальному провадженні №12025060400000217 від 17.01.2025,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 16.01.2025 близько 19 години 00 хвилин між ОСОБА_5 , яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння, та знаходилася разом з чоловіком ОСОБА_8 за місцем спільного проживання, в середині кімнати будинку АДРЕСА_2 , у ході словесної суперечки, виник конфлікт.

У ході вказаного конфлікту у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень своєму чоловікові ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , у вказаний день, час та місці, сидячі на стільці, правою рукою взяла зі столу кухонний ніж та зі значною силою прикладання, умисно нанесла один удар ножем в ліве передпліччя ОСОБА_8 , який сидів біля неї на дивані, внаслідок чого спричинила ОСОБА_8 , тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної, проникаючої в ліву плевральну порожнину рану на дорсальній поверхні в ділянці лівого надпліччя, напружений пневмоторакс, підшкірну емфізему обличчя, шиї, тулуба, яке відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Мотивуючи наявність ризиків слідчий зазначає, що існує реальний ризик переховування підозрюваної  ОСОБА_5 ,  від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке їй  загрожує у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обґрунтовано підозрюється, а саме позбавлення волі строком від п`яти  до восьми років. Вік підозрюваної  ОСОБА_5 , її  соціальні зв`язки, майновий стан та стан здоров`я, дозволяють останній переховуватись від органів досудового розслідування. Крім того, відповідно до матеріалів, доданих до клопотання, наявні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, враховуючи те, що потерпілий ОСОБА_8 , являється чоловіком підозрюваної ОСОБА_5 , а також свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , проживають на одній вулиці з підозрюваною а тому існує ризик впливу на свідків та потерпілого.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання, просили його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували з приводу задоволення клопотання, просили застосувати цілодобовий домашній арешт за адресою реєстрації підозрюваної, а саме: АДРЕСА_1 . Пояснили, що перебування підозрюваної під домашнім арештом за вказаною адресою зменшить ризики зазначені слідчим та прокурором, бо підозрювана після нанесення удару потерпілому надавала медичну допомогу, викликала швидку, вину у скоєнному визнала.

Також пояснили, що будинок належить матері підозрюваної, в будинку ніхто не проживає, бо сестра підозрюваної забрала матір до себе.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 17.01.2025 о 09:53 год., ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

17.01.2025 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру.

12.03.2025 року постановою в.о. керівника Коростишівської окуржної прокуратури ОСОБА_11 продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №12025060400000217 від 17.01.2025 року продовжено до 17.04.2025 року.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, незаконно впливати на потерпілого, свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Слідчий суддя зважає і на те, що при розгляді питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі підозрюваного. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховання від повторного вчинення злочинів.

Слід зазначити, що ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.

Слідчий суддя припускає, що ОСОБА_5 під тяжкістю можливого покарання, яке загрожує останній у разі доведеності її вини, вона може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду ( п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).        

Враховуючи, що підозрювана  ОСОБА_5  та потерпілий тривалий час проживають разом в одному будинку за адресою:  АДРЕСА_2 , та  після виходу з лікарні потерпілий проживає в будинку за вищевказаю адресою, що в свою чергу дають слідчому судді припускати, що підозрювана будучи під домашнім арештом, перебуваючи в одному будинку з потерпілим, зможе здійснювати на нього вплив з метою зміни його показів вподальшому, а також здійснювати вплив на свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 які проживають на одній вулиці із підозрюваною, оскільки на час розгляду клопотання не всі експертизи проведені (п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Слід зазначити, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Крім того, КПК України закріплює принцип безпосередності дослідження доказів судом, за яким доказами є покази, які безпосередньо надали свідки в судовому засіданні.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.02.2022 в справі № 991/8808/21.

При цьому слідчий суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя враховує обставини статті 178 КПК України, що ОСОБА_5 не є особою похилого віку та за станом здоров`я не потребує стаціонарного лікування, інвалідності не має, офіційно не працює, вживає алкоголні напої, дітей та/або батьків на утриманні не має, що дає підстави стверджувати про відсутніст міцних соціальних зв`язків.

Доводи захисника про те, що до підозрюваної ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки слідчому судді при розгляді клопотання не надано інформації або дозволу власника вищевказаного будинку про те, що він не заперечує, що підозрювана ОСОБА_5 буде знаходитися в будинку під домашнім арештом.

Також доводи захисника, що підозрювана є несудимою особою, визнала вину у скоєному, не є переконливим аргументом для можливості застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки це не стримало її від протиправної поведінки, будь-яких стримуючих факторів слідчим суддею не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що підозрювана зловживає алкоголем, кримінальне правопорушення, відповідно до підозри, вчинено в стані алкогольного сп`яніння, свідки у справі вказують, що ОСОБА_5 вже раніше спричиняла ножем тілесні ушкодження потерпілому, що свідчить про її схильність до неконтрольованої поведінки, агресії та вказує про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.

Оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1 ст. 121 КК України, достатніх підстав вважати, що ризикі, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, тому  слідчий суддя вважає,що клопотання підлягає задоволенню.

Розмір застави не визначається слідчим суддею в силу ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, пов`язаного із застосуванням насильства.

На підставі вищевикладеного, відповідно до вимог ст. ст. 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 392, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити застосування до підозрюваної ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, а саме: до 09 год. 53 хв. 17.04.2025 року в межах строку досудового розслідування.

Встановити строк дії ухвали до 17.04.2025 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оголошення повного тексту ухвали – о 15-15 год. 13.03.2025 року.

Слідчий суддя                                                                         ОСОБА_1