Справа № 2-169
2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2008 року Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.
при секретарі Шевцовій Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
в с т а н о в и в:
Позивач зазначає, що згідно договору дарування він подарував сину 81 % будинковолодіння. Зазначеною угодою не визначалося, який розмір земельної ділянки переходить сину. На даний час позивач бажає приватизувати землю, але відповідач не погоджує межі, а тому позивач не може отримати державний акт на право приватної власності на землю. Вважає, що відповідач своїми діями чинить перешкоди в приватизації земельної ділянки. Позивач просить суд постановити рішення, яким зобов'язати відповідача не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою.
В судовому засіданні позивач підтримав позов, пояснив про обставини, описані вище. Додав, що він не звертався до сільської ради для вирішення спору з приводу землекористування. Вважає, що йому має належати земельна ділянка в розмірі, зазначеному в рішенні сільської ради від 27.03.07 р. № 250, та в межах, визначеною землевпорядною організацією.
Відповідач позов не визнав і пояснив, що є власником 81 % будинковолодіння, яке отримав в дарунок від позивача. Для визначення порядку землекористування та приватизації землі він звернувся до землевпорядної організації з метою виготовити технічну документацію. Після отримання документів підійшов до батька, щоб узгодити межі. Але батько відмовляється підписувати акт погодження межі, оскільки вважає, що в документах відповідача вона не вірно визначена. В свою чергу, відповідач не погоджується підписати акт погодження меж згідно технічної документації, яку виготовив позивач, оскільки такий порядок землекористування не влаштовує відповідача. А тому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно до наявних матеріалів справи, позивач є власником 19 %, а відповідач є власником 81 % будинковолодіння.
Зі слів позивача, для будівництва цього будинку в свій час було виділено 0,3 га землі.
Позивачем був наданий правовстановлюючий документ - свідоцтво на забудову садиби в населених пунктах Української РСР, згідно якого під будівництво виділялася земельна ділянка площею 0,15 га.
Відповідно до рішення Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 27.03.07 р. № 250, сільська рада вирішила передати позивачеві у власність земельну ділянку для будівництва будинку та господарських споруд в розмірі 0, 0675 га.
Сторони пояснили, що з метою реалізації права на приватизацію землі вони виготовили технічну документацію, кожен власну. Проте жодна із сторін не погоджується на те, щоб погодити межі: позивач - за варіантом відповідача, а відповідач - за варіантом позивача.
Відповідно до положень частини 3 статті 158 ЗК України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування визначений статтею 159 ЗК України.
Згідно з частиною 5 статті 158 ЗК України, у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.
Позивач пояснив, що він не звертався до органів місцевого самоврядування з метою вирішити земельний спір.
Відповідач висловив свою готовність прийняти участь у розв'язанні земельного спору в порядку, визначеному ст. 159 ЗК України.
За таких обставин позов позивача не може бути задоволений.
Позивач не довів суду, що саме відповідач своїми діями перешкоджає першому у реалізації права на приватизацію земельної ділянки. Позивач в обґрунтування позовних вимог не надав суду належних доказів, які б свідчили про порушення відповідачем його прав та охоронюваних законом інтересів.
На підставі наведеного вище суд вважає, що позов не є доведеним.
Керуючись ст. 10, ч.1 ст. 11, 60, 61, 84, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.
СУДДЯ: О.КРАСОВСЬКИЙ