донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.09.2011 р. справа №26/295/10-13/5009/3553/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.
Приходько І.В., Манжур В.В.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 –за довіреністю № 113 від 06.04.2011
від відповідача:1.ОСОБА_2 –за довіреністю № 35 від 24.01.2011 р.
2. не з’явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж”, м. Запоріжжя
на рішення господарського судуЗапорізької області
від25.07.2011 р.
по справі№ 26/295/10-13/5009/3553/11(суддя Серкіз В.Г.)
за позовомВідкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж”, м. Запоріжжя
до 1. Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”, м. Запоріжжя
2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоконсалтинг 2007”, м. Запоріжжя
простягнення 139 989 грн. 43 коп.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж”, м. Запоріжжя, звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”, м. Запоріжжя, та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоконсалтинг 2007”, м. Запоріжжя, про стягнення боргу у розмірі 139 989 грн. 43 коп. відповідно до договору № 94 від 01.11.2006 р. про постачання електричної енергії.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.11.2010 року по справі № 26/295/10 (суддя Юлдашев О.О.) у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж”, м. Запоріжжя, до Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”, м. Запоріжжя, та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоконсалтинг 2007”, м. Запоріжжя, про стягнення боргу у розмірі 139 989 грн. 43 коп. за договором № 94 від 01.11.2006 р. про постачання електричної енергії відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2010 р. у справі № 26/295/10 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2011 р. у справі № 26/295/10 в рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2010 р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.2010 р. скасовані. Справу, передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. Судом касаційної інстанції, зокрема, зазначено, що судами попередніх інстанцій не досліджено, кому належали електроустановки та електрообладнання на праві власності для оцінки правомірності дій ТОВ “Автоконсалтинг 2007” щодо недопуску представників ЗПД “Радіоприлад” до розрахункових приладів обліку.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.07.20011 р. по справі № 26/295/10-13/5009/3553/11 (суддя Серкіз В.Г.) за результатами нового розгляду у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж”, м. Запоріжжя, до Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”, м. Запоріжжя, та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоконсалтинг 2007”, м. Запоріжжя, про стягнення боргу у розмірі 139 989 грн. 43 коп. за договором № 94 від 01.11.2006 р. про постачання електричної енергії, відмовлено.
Позивач з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області від 25.07.2011 р. по справі № 26/295/10-13/5009/3553/11 не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2011 р. по справі № 26/295/10-13/5009/3553/11 –скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж”, м. Запоріжжя, в повному обсязі.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що рішення господарського суду було прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають істотне значення для вирішення справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме –ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, з невірним застосуванням ст.ст. 538,617 Цивільного кодексу України, а також п. 4.3 Договору, який не передбачає звільнення від виконання основного обов’язку за Договором та не передбачає зміну порядку визначення обсягу спожитої електричної енергії у разі ненадання споживачем акта про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період, що призвело до прийняття незаконного рішення та є підставою для його скасування відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.11 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Донець О.Є. (головуючий) Приходько І.В., Манжур В.В.
19 вересня 2011 року від представника відповідача-1 до Донецького апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.11 р. законним та обґрунтованим, у зв’язку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду без змін.
Представник позивача у судовому засіданні 19.09.11 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2011 р. по справі № 26/295/10-13/5009/3553/11 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та на прийнятті нового рішення, яким просив суд задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж”, м. Запоріжжя, до Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”, м. Запоріжжя, та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоконсалтинг 2007”, м. Запоріжжя, про стягнення боргу у розмірі 139 989 грн. 43 коп. відповідно до договору № 94 від 01.11.2006 р. про постачання електричної енергії, в повному обсязі.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні 19.09.11 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення –без змін.
Відповідач - 2 у судове засідання 19.09.11 р. свого представника не направив, причин нез’явлення до судового засідання та невиконання вимог апеляційного суду не повідомив.
Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача - 2 не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2006 р. між ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж”, м.Запоріжжя, (далі – Постачальник електричної енергії) та Запорізьким державним підприємством “Радіоприлад”, (далі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 632 (далі –Договір), за умовами якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Статтею 714 Цивільного кодексу України та ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором постачання електричних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання..
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, споживач енергії зобов’язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.
Пункт 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96р. № 28, визначає, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, абзац 2 п. 5.1, п.п. 1 та 2 п.10.2 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження Правил користування електричною енергією" № 28 від 31.07 1996р. зі змінами та доповненнями внесеними Постановою НКРЕ від 25.12.08р. № 1449, зареєстрованими в Мін'юсті України 18.11.2005р. за № 1399/11679 споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та оплачувати обсяги спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно умов договору .
Пунктом 10 п.п. 10.2 Правил визначено, що Споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі Договору і відповідно оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов Договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов Договору.
Згідно із п. 5 додатка № 4 Договору, Споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для підписання "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію", "Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної Постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу» за формою додатка № 5.5" (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу), "Акта результатів замірів потужності" за формою Додатка № 5.4. Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.
Згідно із п. 12 додатка № 4 Договору, якщо Споживач не надав Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати.
Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струймоприймачів та кількістю годин їх використання.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.525 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач - 2 за договором купівлі-продажу майна від 17.08.2009 року придбав лише будівлі та споруди бази відпочинку «Золотий пляж», а власником електроустановок та електрообладнання залишається ЗДП «Радіоприлад».
Право власності на електроустановки та електрообладнання підтверджується постановою та актом опису і арешту майна, актом про проведені прилюдні торги від 07.07.2011р., з яких вбачається, що право власності на це електричне обладнання, яке призначене для передачі, розподілу, споживання електричної енергії, припинено у ЗДА «Радіоприлад» тільки після проведення прилюдних торгів 07.07.2011р., але на момент виникнення спірних обставин право власності на ці об'єкти відповідачу 2 не належало.
Згідно із ч. 2 ст. 538 Цивільного кодексу України сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свої обов'язки, повинна своєчасно повідомити про це іншу сторону з тим, щоб остання мала можливість використати своє право односторонньої відмови від виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України передбачено, що під непереборною силою розуміється надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Відповідно до ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України, сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Пунктом 4.3 Договору, передбачені обставини звільнення сторін від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов'язків за договором.
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання умов договору у разі дії обставин непереборної сили (форс-мажор), що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково. Термін виконання зобов'язань за цим договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили.
Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією та пп. 4.3.1 Договору, до форс-мажорних обставин належать: виняткові погодні умови і стихійні лиха (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту); непередбачені ситуації, викликані діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух); умови, регламентовані відповідними органами виконавчої влади, а також пов'язані з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями.
Як вбачається з матеріалів справи, представників ЗДП «Радіоприлад»було недопущенно на територію бази відпочинку «Золотий пляж»та до електроустановки бази відпочинку, а відповідач - 1 неодноразово звертався до керівництва ВАТ «Запоріжжяобленерго», що підтверджується листами від 12.05.2010 р. вих. № 112/8-41, від 21.05.2010 р. вих. № ЗГІЧ-1359 з повідомленням про те, що з 30.04.2010 р. ЗДП «Радіоприлад» не споживає електроенергію (і навіть не має доступу до електроустановки, розташованої на території бази відпочинку) та проханням прийняти відповідні заходи по припиненню незаконного споживання електроенергії, в тому числі відключення енергопостачання. Одночасно енергопостачальна організація була повідомлена про відмову ЗДП «Радіоприлад» сплачувати рахунки за електроенергію, яку державне підприємство не споживало.
Пп. 2 п. 7.5 Правил користування електричною енергією, передбачений обов'язок постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) припинити повністю або частково постачання електричної енергії у разі недопущення уповноважених посадових осіб електропередавальної організації до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Відповідно до п. 7.7 Правил користування електричною енергією, відключення електроустановок споживача здійснюється персоналом власника електричних мереж.
Розділом 5 Договору № 94 також передбачений порядок обмеження та припинення електропостачання.
Відповідно до п. 8.3 Правил, Постачальник електричної енергії несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за порушення ним умов Договору про постачання електричної енергії та Правил користування електричною енергією.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Запоріжжяобленерго» листом від 07.06.2010 р. вих. № 7481/019-83 повідомило ЗАП “Радіоприлад” про те, що 19.05.2010 р. працівниками Запорізького РЕМ було здійснено виїзд на базу відпочинку «Золотий пляж»для здійснення відключення бази від електропостачання; недопуск на територію бази відпочинку унеможливив здійснення відключення з ввідного комутаційного пристрою, про що на місці було складено акт про недопуск.
Після чого, ЗДП «Радіоприлад» листом від 10.06.2010 р. вих. № 179-1620 звернулося до районного відділу УМВС України в Запорізькому районі з викладенням ситуації, що склалася, та проханням невідкладно провести заходи щодо забезпечення вільного доступу до мереж та приладів відключення електроенергії на території бази відпочинку «Золотий пляж» співробітникам державного підприємства та ВАТ «Запоріжжяобленерго».
Отже, з огляду на вищевикладене, вбачається, що ЗДП «Радіоприлад» не мало можливості подавати відповідно до умов Договору акти про спожиту електричну енергію з травня 2010 року, оскільки з незалежних від нього причин підприємство не мало доступу до власних електроустановок, а саме -внаслідок непередбаченої ситуації, викликаної діями сторони, що не є стороною відповідного договору – ТОВ «Автоконсалтинг - 2007», яке протиправно заборонило доступ до зазначених установок.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2011 р. у справі № 26/295/10/-13/5009/3553/11 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж”, м. Запоріжжя, залишається без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника –Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж”, м. Запоріжжя.
Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж”, м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2011 р. у справі № 26/295/10/-13/5009/3553/11 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2011 р. у справі № 26/295/10/-13/5009/3553/11 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя І.В.Приходько
Суддя В.В. Манжур
Надруковано 6 прим.:
1. Позивачу;
2.Відповідачу;
1. У справу,
1. ДАГС,
1. ГСЗО