донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.09.2011 р. справа №31/5009/3315/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.,
Богатир К.В., Приходько І.В.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 –за довіреністю № 3679 від 26.10.10 р.
від відповідача:не з’явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька електрична станція», м. Енергодар
на рішення господарського судуЗапорізької області
від03.08.2011 р.
по справі№ 31/5009/3315/11 (суддя Хуторной В.М.)
за позовомДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька електрична станція», м. Енергодар
до Дочірнього підприємства “Енергодартеплоенергомонтаж», м. Енергодар
простягнення безпідставно набутих коштів
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька електрична станція», м. Енергодар, звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом до Дочірнього підприємства “Енергодартеплоенергомонтаж», м. Енергодар, про стягнення вартості користування державним майном в сумі 672 192,47 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.08.2011 р. по справі № 31/5009/3315/11 (суддя Хуторной В.М.) у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька електрична станція», м. Енергодар, до Дочірнього підприємства “Енергодартеплоенергомонтаж», м. Енергодар, відмовлено.
Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суд із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2011 р. по справі № 31/5009/3315/11 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька електрична станція», м. Енергодар у повному обсязі.
У якості підстав для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що господарським судом Запорізької області неповно з’ясовані обставини, які мають значення для справи, визнані встановленими обставини, які насправді є недоведеними, висновки, які викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права.
У своїй скарзі позивач посилається на те, що при прийняття оскаржуваного рішення суд порушив норми ст.ст. 11, 189, 390 Цивільного кодексу України, не з’ясував обставин, що мають значення для справи та виклав в рішенні висновки, які не відповідають цим обставинам. У зв’язку з чим, апелянт вважає, що це є підставою для скасування рішення в апеляційному порядку згідно із ст.104 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.11 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Донець О.Є. (головуючий), Богатир К.В., Приходько І.В.
Представник позивача у судовому засіданні 26.09.11 р. підтримав вимоги своєї скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 26.09.11 р. не з’явився, надав телеграму, в якій просить відкласти судове засідання в зв’язку з хворобою.
Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.05 р. Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька електрична станція», м. Енергодар, та Дочірнім підприємством “Енергодартеплоенергомонтаж», м. Енергодар, підписана угода про розрахунки №75/207-05, згідно з умовами якої, позивач передав відповідачу нерухоме майно, а відповідач зобов’язався на підставі рахунків відшкодовувати позивачу доходи від володіння цим майном.
Відповідно до Акту прийому - передачі майна №41 від 21.11.05р., відповідачу було передане майно у користування.
Як свідчать матеріали справи, у 2009 р. Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька електрична станція», м. Енергодар, зверталось до господарського суду Запорізької області із позовом до Дочірнього підприємства “Енергодартеплоенергомонтаж», м. Енергодар, про стягнення заборгованості в розмірі 1197700 грн., які складаються з 218315,60 грн. заборгованості за вищезазначеної угодою та 979384, 40 грн. пені.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.12.2009 р. по справі № 20/77д/09-7/271/09 (суддя Кутіщева Н.С.) позовні вимоги були задоволені частково, а саме –розірвано договір №7/207-05 від 20.09.2005 р., укладений між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька електрична станція», та Дочірнім підприємством “Енергодартеплоенергомонтаж». Стягнуто з Дочірнього підприємства ““Енергодартеплоенергомонтаж»на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька електрична станція»271480,53 грн. боргу, 42567,73 грн. пені,3141,33 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.06.10 р. рішення господарського Запорізької області від 03.12.2009 р. у справі № 20/77д/09-7/271/09 –скасовано, та в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що у позивача відсутні повноваження на передачу в оренду державного майна, оскільки Законом України “Про оренду державного майна” чітко визначено особу, яка має право вчиняти певні дії щодо державного майна, а саме: орендодавцем в таких правовідносинах повинен виступати –Фонд державного майна України, та що прихований сторонами договір оренди державного нерухомого майна є неукладеним, як договір оренди, тому він не породжує для сторін ніяких прав і обов’язків.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2010 р. залишено без змін постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 03 червня 2010 р.
Майно було повернуто позивачу за Актом приймання-передавання основних засобів, підписаним 01.11.2010 р.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилався у своєму позові як на правову підставу своїх вимог, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Виходячи із припису ст.1212 Цивільного кодексу України, зобов’язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
По-перше, є наявним факт набуття або збереження майна, тобто особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути з її володіння.
По-друге, набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
По-третє, відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов’язків.
Статтею 1214 Цивільного кодексу України, на яку також посилається позивач у своєму позові як на правову підставу позовних вимог встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона обов'язана повернути доходи.
Згідно із ч. 1 ст. 189 Цивільного кодексу України, доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме - довідок № 68/01/101/11, № 68/01/102/11, № 68/01/103/11, № 68/01/104/11, № 68/01/105/11, № 68/01/106/11, № 68/01/107/11 від 28.07.2011 р., ДП «Енергодартеплоенергомонтаж»за використання вказаного майна доходу не отримувало, а навпаки, відповідно до довідок № 68/08/110/11, № 68/08/111/11, № 68/08/113/11 від 1.08.2011 р., несло витрати з охорони та освітлення вказаних об’єктів.
Згідно із ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішення третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Вищезазначеними постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.06.10 р. та постановою Вищого господарського суду України від 07.10.10 р. по справі № 20/77д/09-7/271/09 за участю тих же самих сторін, що й в даній справі, встановлено, що спірна угода про розрахунки № 75/207-05, підписана між сторонами у справі, є удаваним право чином, оскільки регулює відносини, що склались між сторонами, які за правовою природою є відносинами з оренди нерухомого державного майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення –щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
При зверненні до господарського суду Запорізької області із даним позовом позивач не врахував вищевикладеного, внаслідок чого, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відмову у задоволенні вимог щодо стягнення вартості користування державним майном в сумі 672 192,47 грн.
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька електрична станція», м. Енергодар, не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 03.08.2011 р. по справі № 31/5009/3315/11 слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька електрична станція», м. Енергодар.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька електрична станція», м. Енергодар, на рішення господарського суду Запорізької області від 03.08.2011 р. по справі № 31/5009/3315/11 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 03.08.2011 р. по справі № 31/5009/3315/11 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя К.В.Богатир
Суддя І.В.Приходько
Надруковано 5 прим.:
1 - Позивачу;
1 - відповідачу;
1 - У справу;
1. ДАГС;
1. ГСЗО