Справа № 22ц- 357/2008 р.                      Головуючий у першій інстанції -

                                                                                     Карапута Л.В.

        Категорія - цивільна                                 Доповідач - Ішутко В.М.

 

                                                 Р І Ш Е Н Н Я

 

     І м е н е м            У к р а ї н и

 

21  березня  2008 року  апеляційний   суд  Чернігівської  області  у  складі:

                                            головуючого судді   - Ішутко В.М.,

                                            суддів  -  Шевченка В.М., Горобець Т.В.

                                            при  секретарі - Зіньковець О.О.

                                з участю -ОСОБА_4

 

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Деснянського районного суду м. Чернігіва  від 12 грудня   2007 року  та ухвалу суду від 12 грудня 2007 року у справі за позовом  ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання договору підряду, відшкодування шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про визнання недійсним договору підряду та відшкодування шкоди,

 

 

                                             в с т а н о в и в:

 

 

В серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду і стягнення матеріальних та моральних збитків, заподіяних неналежним виконання умов договору підряду, укладеного 9 вересня 2004 року.

 

ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про скасування договору підряду і стягнення винагороди за послуги та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що він не займається підприємницькою діяльністю і не видавав ОСОБА_1 квитанцію, або інший документ,  підтверджуючий укладення договору.

 

Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 грудня 2007 року відмовлено в задоволенні позову  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду, відшкодування шкоди та в зустрічному позовові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору підряду та відшкодування шкоди.

 

Ухвалою суду від 12 грудня 2007 року закрито провадження у справі за позовом  ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в розмірі  70 000 грн. та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в розмірі 70 000 грн.

 

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалу суду в частині відмови в задоволенні його позовних вимог та закриття провадження у справі в частині відшкодування моральної шкоди, і ухвалити  нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду спростовуються доказами, які були досліджені в судовому засіданні, рішення суду не відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

 

Вислухавши  доповідача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши  доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

 

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд виходив з того, що позивач не надав доказів про передачу підряднику будівельних матеріалів та визначення їх вартості. В своєму висновку експерт лише передбачає існування необхідності демонтажу, але не вказує на обов”язковість його проведення.

 

Проте, до такого висновку суд дійшов в порушення вимог законодавства.

 

Відповідно до вимог ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони ( замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити виконану роботу.

 

По справі встановлено, що 09.09.2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір підряду, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов”язався до 01 листопада 2004 року власними силами, засобами і матеріалами установити і обладнати блок наданих йому пам”ятників згідно креслень, які додаються до договору. Цим же договором передбачена оплата за виконання роботи та отримання відповідачем за це коштів, та відповідальність сторін.

 

Звернувшись з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про  стягнення винагороди за виконану роботу, ОСОБА_2 цим не заперечував факт передачі йому матеріалів для виготовлення блоку пам”ятників.

 

Відповідно до ст.840 ЦК України, підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

 

По справі встановлено, що ОСОБА_2, отримавши від ОСОБА_1 всі складові блоку пам”ятників, вартість роботи, не виконав умов договору. Спорудження блоку пам”ятників закінчено не в листопаді 2004 року, як передбачено договором, а в лютому 2005 року. Крім того, висновком судової будівельно - технічної експертизи від 08 лютого 2007 року встановлено, що при спорудженні пам”ятника допущені порушення будівельних норм: плити покриття не мають щеплення з підготовкою, легко знімаються, що свідчить про неякісне виконання робіт. Стели закріплені не належним чином, при натисканні - хитаються, стіл не закріплений, легко знімається, гранітні елементи огорожі укладені на розчин, який в деяких місцях розшарувався і висипається із швів, бортові елементи пам”ятників легко знімаються, що свідчить про установку їх не належним чином та використання неякісних матеріалів. Одна із стел в нижній частині має вертикальну тріщину на 1/3 частину висоти, що свідчить про незадовільну підготовку основи під стелу, в цокольній частині пам”ятника появились плями, які утворились при вимиванні неякісного розчину із швів.

 

Висновком експертизи визначений розмір збитків, заподіяних позивачу ОСОБА_1 -  15 578 грн., що складає ринкову вартість відновлюваного ремонту з урахуванням фізичного зносу плит покриття, та 18 693 грн. 60 коп., які є заподіяною шкодою з урахуванням фізичного та функціонального зносу, а також вартість матеріалів повторного монтажу.

 

Цим же висновком встановлено, що підрядник допустив істотні відступи від умов договору підряду та істотні недоліки. Виявлення зазначених недоліків відповідно до ст.852 ЦК України, дають право замовнику вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. З такими вимогами і звернувся до суду ОСОБА_1, проте, під час розгляду справи, а саме, 16.02.2007 року відповідач помер. Відносини в частині розірвання договору підряду є особистими немайновими правами, які не входять до складу спадщини, тому ухвалою апеляційного суду провадження у справі в цій частині закрито.

 

Відповідно до ст.1231 ЦК України, до спадкоємця переходить обов”язок відшкодувати майнову шкоду(збитки), яка була завдана спадкодавцем.

 

По справі встановлено, що після смерті ОСОБА_2, спадщину прийняв його син ОСОБА_3, який ухвалою суду першої інстанції був залучений до справи в якості відповідача, і якому 20.08.2007 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

 

 

Майнова та моральна шкода, яка була завдана  спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

 

Таким чином, оскільки спадкодавцем ОСОБА_2при виконанні договору підряду, укладеного з ОСОБА_1  була завдана матеріальна шкода позивачу ОСОБА_1, спадщину прийняв ОСОБА_3, то з нього і повинна бути стягнута майнова шкода в розмірі  34271 грн.60 коп., а саме, в межах вартості спадкового майна. Також підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 278грн.98 коп. за проведення експертизи та 342грн.71 коп. на користь держави.

 

Суд обґрунтовано відмовив в задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків з ОСОБА_1, тому рішення суду в цій частині не підлягає скасуванню.

 

Відповідно до вимог діючого законодавства, до спадкоємця переходить право і обов”язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, або спадкодавцю,  яке було присуджено судом із спадкодавця  чи спадкодавцю за його життя.

Таке відшкодування присуджено ОСОБА_1 під час життя ОСОБА_2 не було,  як не було присуджено і ОСОБА_2 з ОСОБА_1, тому суд обґрунтовано закрив провадження у справі в частині відшкодування моральної шкоди, як за позовом ОСОБА_1, так і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1.

 

           Керуючись ст.ст.837,839, 846, 852, 858, 1231ЦК України, ст. 303, 307, 309 п.3, 314, 316,  316, 317, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд,

         

                                                           В И Р І Ш И В :

 

                            Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  задовольнити частково.  

 

                    Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12  грудня  2007 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди скасувати.

 

Позовні вимоги  ОСОБА_1в цій частині  задовольнити частково.

 

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1у відшкодування матеріальної шкоди 34271 грн.60 коп., 278 грн. 98 коп. в повернення  витрат за проведення експертизи, а всього 34550 грн. 58 коп. - в межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане відповідачем у спадщину.

 

Стягнути з ОСОБА_3на користь держави судовий збір в сумі    342 грн.71 коп.

 

Рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків залишити без зміни.

 

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова  від 12 грудня 2007 року залишити без зміни.

 

                     Рішення суду набирає законної сили  з моменту  проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

 

 

 

                   Головуючий:                                           Судді: