Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненськї області в складі:
головуючого- Іващука В.Я.
уддів : Сачука В.І., Полюховича О.І.
з участю прокурора Горбань О.В.,
засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4,
засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_4, захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Костопільського районного суду від 29 червня 2011 року
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, народжений та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, не судимий,
- засуджений за ч.2 ст.121 КК України на сім років позбавлення.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, народжений та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, з середньою освітою, розлучений, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючий, не судимий,-
засуджений за ч.2 ст.121 КК України на сім років позбавлення волі.
Судом вирішено питання стосовно речових доказів.
За вироком суду, 1 червня 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння на автобусній зупинці с.Злазне Костопільського району під час сварки з ОСОБА_8, яка переросла у бійку, умисно нанесли кулаками рук та взутими ногами не менше 9-ти ударів в ділянку обличчя та голови та не менше 64 удари в різні частини тіла потерпілому внаслідок чого заподіяли тяжкі тілесні ушкодження, за критерієм небезпечних для життя в момент спричинення, від яких настала смерть ОСОБА_8.
В поданих на вирок суду апеляціях:
- прокурор, не оспорюючи доведеності вини засуджених у вчиненому та кваліфікації їх дій, просить вирок суду скасувати за м’якістю призначеного їм покарання та просить постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за ч.2 ст.121 КК України на 9 років позбавлення волі –кожного. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд не належним чином врахував особи засуджених та те, що вони вчинили особливо тяжкий злочин;
- потерпіла просить вирок суду скасувати у зв’язку з неповнотою як досудового так і судового слідства, а справу направити на додаткове розслідування у зв’зку з необхідністю перевірки причетності до вбивства її сина, ОСОБА_9 та ОСОБА_10;
- засуджений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 просять вирок суду скасувати, а захисник, крім того вважає, що суд апеляційної інстанції має постановити щодо ОСОБА_3 виправдувальний вирок. При цьому, апелянти покликаються на неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону істотні порушення КПК України;
- захисник ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу інкримінованого йому злочину. При цьому апелянт покликається на однобічність, незаконність та необґрунтованість вироку суду, грубі порушення норм кримінально-процесуального права при провадженні досудового слідства.
Заслухавши доповідь судді, прохання сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що подані у справі апеляції підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ч.1 ст.334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення.
Проте, при провадженні даної справи, зазначених вимог закону, дотримано не було.
Відповідно до ст.367 КПК України підставами для скасування вироку суду є однобічність або неповнота судового слідства та істотні порушення кримінально-процесуального закону.
Згідно вимог ст.370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально- процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкоджали суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.
Проте, як на стадії досудового слідства, так і під час розгляду справи в суді першої інстанції не з’ясованими залишилася низка обставин, які відповідно до ст.64 КПК України підлягають доказуваню.
Як вбачається з протоколу судового засідання, поза увагою слідчого залишилися питання щодо того, яким чином підсудні в нічний час доби, тобто в темряві, у населенному пункті, не відшукавши потерпілого вдома та на вулиці, на якій той мешкав, а відшукали його на автобусній зупинці, розташованій на виїзді з с.Злазне у напрямку с.Базальтове Костопільського району.
Аналогічним чином, залишилося нез’ясованим питання про те, яким чином на автобусну зупинку села потрапив ОСОБА_3
Як вбачається з показань потерпілої ОСОБА_7, померлий її син ОСОБА_8 31 травня 2010 року ліг спати у прибудові до будинку біля 23 години, при цьому його велосипед стояв на території двору. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 того дня вона не бачила, ці хлопці до них додому не приїзджали. Потреби перебувати на зупинці, на якій пізніше виявили труп її сина, яка знаходиться на відстані 700 метрів від їх будинку, він не мав.
Разом з тим, згідно роздруківок телефонних дзвінків потерпілого ОСОБА_8, в період часу з 0 год.24 хв. до 1 –ї години 04 хв. 1 червня 2010 року він впродовж 40 хвилин отримав від абонента ОСОБА_9, мешканця с.Злазне, 11 вхідних дзвінків (тобто під час вчинення злочину), на два з яких відповів та сам здійснив на номер цього абонента один вихідний дзвінок о 0 год. 54 хв. тобто за 6 хвилин до часу вчинення злочину.
Проте, версія причетності ОСОБА_9 до вчинення даного злочину, органом досудового слідства взагалі не перевірялася, а його допит в суді носив формальний характер.
Не дають відповіді матеріали справи й на питання як та коли перед нібито вчиненням злочину зустрілися ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які між собою навіть не були знайомі.
Викликають сумніви висновки органу досудового слідства про те, що мотивом даного злочину є неприязні стосунки між ОСОБА_3 та потерпілим, а також виникле у ОСОБА_5 під час спільного розпиття спиртного бажання допомогти ОСОБА_3 у з’ясуванні стосунків з потерпілим, оскільки під час судового засідання не знайшли свого підтвердження.
Доводячи винність підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину, суд послався на їх показання під час досудового слідства. Між тим, як зазначено в п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №2 Про практику застосування судами законодавства , що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” визнання обвинуваченим, підсудним, засудженим своєї вини має бути всебічно перевірене.
У судовому засіданні підсудні факт визнання ними вини на цій стадії розслідування пояснили застосування щодо них працівниками міліції тиску та фізичного насильства. Як ствердили підсудні, побої та залякування спричинили до того, що вони підписували усі запропоновані їм документи та будучи попередньо ознайомлені працівниками міліції з обставинами злочину, давали показання щодо цих обставин. Факт впізнання ОСОБА_5, ОСОБА_3 у суді пояснив тим, що перед проведенням відповідної слідчої дії, йому показали як самого ОСОБА_5 так і його паспорт з фотографією.
Згідно протоколу огляду місця події від 1 червня 2010 року, складеного дізнавачем ОСОБА_12 в присутності понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 проведено огляд господарства ОСОБА_15, у ході якого вилучено кофту та штани ОСОБА_3 Допитані у суді ОСОБА_13 та ОСОБА_16 показали, що права та обов’язки понятих їм ніхто не роз’яснював, зі змістом протоколу, який підписали їх ніхто не ознайомлював, речі що вилучалися були поміщені в один пакет, який не опечатувався, на бірках вони не розписувалися. Видимих плям крові на вилучених речах не було. Аналогічні порушення вимог КПК України були допушенні і при вилученні мопеда, куртки, кросівок підсудного ОСОБА_17
Допит підозрюваного ОСОБА_5 проводився у формі запитань та відповідей, а не добровільної розповідді про обставини справи. Протокол допиту підозрюваного викладений на 4 аркушах і проведений всього за 15 хв., що практично не можливо (т.1, а.с.170-173). В даному протоколі зазначено, що невідомий під’їхав на скутері червоного кольору, але ці факти досудовим слідством не перевірялись та не дана їм оцінка судом.
Відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_5 проводилось 3 червня 2010 року у формі запитань та відповідей, а не добровільної розповідді про обставини справи (т.1, а.с.175-177) за короткий проміжок часу. Даний протокол не відповідає даним відеозапису протоколу відтворення обстановки та обставин події, який досліджувався у суді, проте оцінки не отримав.
Згідно протоколу огляду місця події на зупинці виявлені сліди крові походження яких (згідно експертизи) від засудженого ОСОБА_3 виключається (т.1 а.с. 9-13, 223-225). Між тим згідно показань потерпілої її син ОСОБА_8 був розвинутим хлопцем і міг дати здачі любому, проте на місці події, чомусь, не виявлено крові інших осіб, крім потерпілого.
Однак належна оцінка цим обставинам, судом у вироку не дана.
Висновок судової одорологічної експертизи носить ймовірний характер (т.2, а.с.67-69).
За таких обставин вирок суду не може залишатися чинним і підлягає до скасування, а справа поверненню на додаткове розслідування, оскільки під час дізнання та досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку та однобічність і неповнота досудового слідства не можуть бути усунені в судовому засіданні.
При додатковому розслідуванні необхідно ретельно перевірити доводи сторін по справі, виконати вимоги ст.64 КПК України про доказування зазначених в ній обставин.
Необхідно з’ясувати дійсний стан взаємовідносин між потерпілим, ОСОБА_10 та ОСОБА_3, встановити коло їх друзів, знайомих чи родичів, яким можуть бути відомі ці дані.
Потрібно ретельно перевірити причетність до вчинення злочину ОСОБА_9, шляхом допиту його знайомих та друзів. Встановити стан його взаємовідносин з потерпілим. Встановити власника мопеда, що був у власності ОСОБА_9 на час вчинення злочину та при можливості перевірити залишення слідів на місці злочину протектором шин цього мопеда, тощо. Вжити заходів до відшукання мобільного телефону потерпілого та роздруківки його дзвінків після 1 червня 2010 року.
Крім того, необхідно вжити всіх інших передбачених законом заходів для встановлення об’єктивної істини у справі.
На підставі наведеного та керуючись ст., ст.365,366, 374 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, потерпілої, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Костопільського районного суду від 29 червня 2011 року стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу повернути прокурору Костопільського району на додаткове розслідування.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишити попередній –тримання під вартою.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи