У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі
суддів: Хилевича С.В., Гордійчук С.О., Шеремет А.М.
секретар судового засідання: Панас Б.В.
за участю прокурора Гіліс І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Навчально-курсового комбінату Рівненської обласної державної асоціації по сільському будівництву „Рівнеагробуд” на ухвалу Рівненського міського суду від 2 вересня 2011 року у справі за заявою Навчально-курсового комбінату Рівненської обласної державної асоціації по сільському будівництву „Рівнеагробуд” про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Рівненського міського суду від 12 березня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Рівненського міського суду від 2 вересня 2011 року Навчально-курсовому комбінату Рівненської обласної державної асоціації по сільському будівництву „Рівнеагробуд” (далі –НКК „Рівнеагробуд”) у задоволенні заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами зазначеного рішення суду відмовлено.
Не погодившись з законністю та обґрунтованістю ухвали, заявник через свого представника –ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, де покликався на неповноту з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права.
На її обґрунтування зазначав про недодержання судом вимог ст. 210 ЦПК України щодо вмотивування своїх висновків.
Вважав, що ним порушено також ст. 363 ЦПК України щодо перегляду саме того рішення і саме тим судом, яким його ухвалено, однак заява переглядалася тим судом, але не в тій справі, у якій ухвалено заочне рішення, а в окремій, тобто заочно. На підтвердження своїх доводів покликався на Узагальнення судової практики про перегляд рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами від 13.12.2010 року. Тому, на його думку, наслідком порушення судом норм процесуального права є неправильність висновку оскаржуваної ухвали про відсутність підстав перегляду заочного рішення як підстави для відмови у перегляді цього рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
З наведених міркувань просив скасувати ухвалу Рівненського міського суду від 2 вересня 2011 року.
У судовому засіданні прокурор, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалася на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали.
НКК „Рівнеагробуд”, Регіональне відділення Фонду державного майна
Справа №22-1809-11 Головуючий у суді 1 інстанції: Доля В.А.
Суддя-доповідач в апеляційному суді: Хилевич С.В.
України по Рівненській області, Комунальне підприємство „Рівненське міське бюро технічної інвентаризації” та Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву „Рівнеагробуд”, бувши належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили.
ОСОБА_1 достовірно повідомлений про час і місце судового засідання у справі, однак не з’явився з невідомих колегії суддів причин.
Заслухавши доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, колегія суддів
дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Відмовляючи НВК „Рівнеагробуд” у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості, оскільки наведені заявником обставини самі по собі не є нововиявленими. Тим більше, у нього не існувало перешкод представити докази про наявність цих обставин під час вирішення справи по суті.
Погоджуючись з правильністю досягнутих судом попередньої інстанції висновків, колегія суддів враховувала таке.
Матеріалами справи встановлено, що 12 березня 2010 року Рівненським міським судом ухвалено заочне рішення у справі за позовом Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області до НКВК „Рівнеагробуд”, ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство „Рівненське міське бюро технічної інвентаризації”, Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву „Рівнеагробуд”; про визнання права власності на майно та витребування його з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації права власності.
Цим рішенням позов задоволено: встановлено, що договір купівлі-продажу від 14.10.2008 року 48\100 частин по вул.. Шкільній, 11, у м. Рівне, укладений між НКК „Рівнеагробуд” і ОСОБА_1. з доповненнями, внесеними, 20 листопада 2009 року, є нікчемним. Визнано право власності на зазначене приміщення за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області та витребувано його з володіння НКК „Рівнеагробуд” і ОСОБА_1. Скасовано запис від 23.04.2008 року №289-2543 в книзі №16 про реєстрацію у Реєстрі права власності на нерухоме майно права власності на цю будівлю за НКК „Рівнеагробуд”. Скасовано запис від 29.01.2009 року №289-2543 в книзі №16 про реєстрацію у Реєстрі права власності на нерухоме майно права власності на 48\100 частин за цією адресою за ОСОБА_1.
Рівненським міським судом від 27 травня 2010 року заяву ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення залишено без задоволення, а ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 28 жовтня 2010 року апеляційну скаргу НВК „Рівнеагробуд” відхилено, а заочне рішення - залишено без змін.
19 липня 2011 року НКК „Рівнеагробуд” звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Рівненського міського суду від 12 березня 2011 року, яку 2 вересня 2011 року було відхилено.
Колегія суддів, погоджуючись з обґрунтованістю і законністю тверджень суду попередньої інстанції, ураховує те, що наведені заявником обставини на підтвердження існування спірної будівлі як приватного домоволодіння не раніше 1935 року; ті, що прямо заперечують підставу набуття і виникнення права власності держави; ті, що не підтверджують наявність інших законних підстав для набуття права власності держави на будівлю, а також ті, що свідчать лише про використання її у 1939 році органами радянської влади в будь-якому випадку не можуть бути нововиявленими відповідно до вимог ч. 2 ст. 361 ЦПК України.
З роз’яснень, даних Пленумом Верховного Суду України у п. 5 своєї постанови від 27.02.1981 року №1 „Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” (з наступними змінами), вбачається, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона була недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов’язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо).
Оскільки (як зазначив сам заявник) питання про те, чи є ці обставини новоявленими, вже вирішувалося і місцевим судом, і апеляційним, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви саме з підстав їх відсутності.
Щодо істотних (як вважав заявник) обставин, що не були і не могли бути відомі НКК „Рівнеагробуд” на час розгляду справи, то колегія суддів, поділяючи переконання суду попередньої інстанції, вважає, що зазначені ним юридичні факти, а саме ті, що не підтверджують набуття і виникнення права власності держави на спірну будівлю; архівні дані про діяльність треста „Ровносільбуд” та аудиторський висновок, до нововиявлених віднести не можна.
За змістом ст.ст. 10 і 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вбачається, що оскільки рішення суду ухвалене в заочному провадженні, тому будь-яких об’єктивних перешкод для подання доказів з приводу наявності цих обставин при обґрунтуванні своїх заперечень НКК „Рівнеагробуд” під час перегляду справи рішення судом апеляційної інстанції не існувало, що очевидно виключає їх застосування як нововиявлених.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення норм процесуального права, то вони виявляються неприйнятними і на увагу колегії суддів не заслуговують.
Враховуючи наведене, в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Навчально-курсового комбінату Рівненської обласної державної асоціації по сільському будівництву „Рівнеагробуд” відхилити, а ухвалу Рівненського міського суду від 2 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Судді: