Справа  № 2-120/2008р.

   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

            23 січня 2008 року Золочівський районний суд Харківської області в складі :      

                            головуючого - судді            Юхименко О.М.

                            при секретарі                        Озерській Ю.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Золочів цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

               Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2. Вказавши, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем  з 22 жовтня 1988 року, від даного шлюбу мають двох дітей: дочку ОСОБА_3, 1989 року народження та сина ОСОБА_4, 1994 року народження. Неповнолітній син проживає  разом з відповідачкою і в подальшому буде проживати разом з нею. Причиною розірвання шлюбу є відсутність почуття кохання та взаєморозуміння, а також різні погляди на сімейне життя. Все це призвело до того, що вони припинили сімейні стосунки і кожний з них став проживати окремо. Подальше спільне життя та збереження шлюбу не можливі.

            Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, про стягнення з відповідача на її користь судових витрат відмовляється. Відповідач пред'явлені  позовні вимоги визнав повністю, на розірвання шлюбу згодний.

            Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

            Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 цього ж Кодексу у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

            Згідно ст.112 ч.2 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

            Матеріалами справи встановлено, що згідно свідоцтва про одруження, сторони уклали шлюб 22 жовтня 1988 року, який зареєстрований Малорогозянською сільською радою, Золочівського району, Харківської області, актовий запис № 9.

            Сторони як подружжя разом не проживають,  шлюб існує формально, їхнє подальше спільне життя  суперечить інтересам сторін та їх дітей, що має істотне значення при розірванні шлюбу.

            Керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного  Кодексу України, ст.ст. 57 - 60, 130,174,  212, 213, 214  ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

            Позовні вимоги  ОСОБА_1- задовольнити.

            Шлюб, між ОСОБА_1та ОСОБА_2, зареєстрований 22 жовтня 1988 року Малорогозянською сільською радою Золочівського району, Харківської області, актовий запис № 9- розірвати.

           Витрати пов'язані з  видачею свідоцтва про розірвання шлюбу в сумі 17 гривень покласти на ОСОБА_2, ОСОБА_1від сплати звільнити.

          Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачою її копії до апеляційного суду або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

           Головуючий :