Справа № 2-а-4457/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 листопада 2011 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                      Зінченко С.В.,

при секретарі                               Шевчук Я. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо зменшення 95% до 50% розміри виду грошового забезпечення під час перерахунку пенсії у лютому 2011 року та зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок з урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 95% від окладу за посадою, окладу за військовим званням та процентної надбавки за вислугу років та виплати недоплачені за минулий час. В обґрунтуваннях позивач посилався на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Свої вимоги обґрунтовує тим, що наказом Міністерства оборони України від 17.12.2001 року № 1195 він був звільнений з військової служби у запас.

Вказує, що перебуває на військовому обліку в Київському міському військовому комісаріаті, на пенсійному обліку –в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших громадян Головного управління Пенсійного фонду України. Пенсію було призначено на підставі грошового атестату Генеральної військової інспекції при Президентові України від 01.12.2001 року №26.

Під час розгляду справи представником позивача було уточнено позовні вимоги шляхом визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії позивачу  у урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 90% від окладу за посадою, окладу за військовим званням та процентної надбавки за вислугу років та зобов’язати відповідача нарахувати і виплачувати надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 90 % від окладу за посадою, окладу за військовим званням та процентної надбавки за вислугу років у повному розмірі в подальшому.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з урахуванням уточнених вимог та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала в повному обсязі, з підстав необґрунтованості та безпідставності позовних вимог. Також зазначила, що Головне Управління Пенсійного фонду м. Києві здійснює перерахунок пенсії на підставі наданих Київським міським військовим комісаріатом документів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, та дослідивши матеріали  справи, оцінивши докази, що є в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів

Як встановлено з матеріалів справи та підтверджено поясненнями сторін пенсію позивачу до 01.01.2007 року виплачував Київський міський військовий комісаріат.

Відповідно до ст. 99 ЗУ "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 р., який набрав чинності 01.01.2007 р., військовослужбовцям, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії призначаються (перераховуються) та виплачуються органами Пенсійного фонду України.

Тобто Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві почало здійснювати виплату пенсії позивачеві лише з 01.01.2007 р. підставі документів які містилися в пенсійній справі позивача,  переданій до відповідача з Київського міського військового комісаріату.

Відповідно до статті 99 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та станови Кабінету Міністрів України від 02.11.06р. № 1522 органи Пенсійного фонду України виконують функції тільки призначення та перерахунку пенсій, а функція визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсій виходить за межі їх компетенції.

Встановлення розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії відноситься до компетенції уповноваженого структурного підрозділу Міністерства оборони України. Основним документом для перерахунку пенсії є довідка про розмір грошового забезпечення, яка надається саме уповноваженим на це структурним підрозділом.

У зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та яких інших осіб»№1294, 07.11.2007, з 01.01.2008 року позивачу було здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення №132739 від 12.03.2008р.(а. с. 19) виданої Київським міським військовим комісаріатом , з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання розмірі 90%.

Таким чином суд може зробити висновок,  що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при виплаті пенсії використовує відомості, що надійшли з Київського міського військового комісаріату.

Судом встановлено, що в листопаді 2010 року Київський міський військовий комісаріат надіслав уточнену довідку про склад грошового забезпечення (а. с. 20) на адресу відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 132739 від 22.11.2010р. на підставі, якої було здійснено перерахунок пенсії, з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання розмірі 50%.

Відповідно до приписів ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері  публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Також право на звернення до адміністративного суду визначено ст. 104 КАС України, у відповідності до вимог якої до адміністративного суду має право звернутись з адміністративним позовом особа, яка вражає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач просить проводити нарахування та надбавку до пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в подальшому.

Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, у зв’язку з цим  визнання будь-якого права, яке на день звернення, до суду не є порушеним, або будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим.  З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність дій суб’єкта владних повноважень та безпідставність заявлених позивачем вимог, а тому позов визнається таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.ст. 99, 105,106, 158, 163, 183-2, 256 КАС України, суд –

                                                  постановив :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії –відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів  з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття  постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається  до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                                                     Зінченко С.В.