Справа № 2-5042/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"26" жовтня 2011 р.    Дніпровський районний суд міста Києва в складі:  

                                                  головуючого судді -     Макарчук В.В.,

                                                  при секретарі          -     Александровій А.С.,

за участю представника Прокуратури Дніпровського району м. Києва Кобрін Н.О., представника Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації Яценюк Л.П., відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Прокуратури Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_3, про стягнення суми збитків, –

В С Т А Н О В И В:

        У вересні 2011 року прокуратура Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування суми збитків, завданих внаслідок скоєння злочину.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2011 року (кримінальна справа №1-800/2011) ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України. Внаслідок вчинення відповідачем у справі вказаних злочинів було заподіяно шкоду державі в особі Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації у розмірі 2 158 936 гривень 20 копійок.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, ст.ст. 34, 36-1 Закону України «Про прокуратуру»та Рішенням КСУ України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно обґрунтовує та визначає в чому полягає порушення інтересів держави. Таким чином, прокуратура Дніпровського району м. Києва подала позов в інтересах держави в особі Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації.

        У судовому засіданні представники прокуратури Дніпровського району м. Києва та Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації підтримали позов, просили його задовольнити.

        Відповідач у судове засідання з’явився, проти задоволення позову прокуратури Дніпровського району м. Києва про стягнення з нього на користь держави в особі Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації 2 158 936 гривень 20 копійок суми збитків, завданих внаслідок скоєння злочину, заперечував.

        Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.   

        З матеріалів справи вбачається, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2011 року (кримінальна справа №1-800/2011) ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України. Згідно даного вироку підсудний ОСОБА_3 свою вину у пред’явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України визнав повністю, щиро розкаявся і підтвердив обставини, які у ньому викладені (а.с. 24).

Як встановлено у судовому засіданні вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2011 року в апеляційному порядку не оскаржувався та набрав законної сили.

         Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 11.07.11 у кримінальній справі №1-800/11 року є обов’язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

        Таким чином, преюдиційними є обставини, встановлені вищевказаним вироком суду щодо того, що ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора КП «Дніпробудтехсервіс», усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно використав своє службове становище в інтересах ТОВ «Аладін», всупереч інтересам служби, а саме, достовірно знаючи, що будівельно-монтажні роботи вказані у актах приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за червень 2008 року №№ 1, 2, за вересень 2008 року № 1 та за грудень 2008 року № 4/08 не були у повному обсязі виконані ТОВ «Аладін», підписав вказані акти та для звітності за перераховані на рахунок ТОВ «Аладін»авансові платежі надав їх до УДКУ в м. Києві, чим заподіяв матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету в особі Дніпровської РДА на суму 1 380 043 гривні 20 копійок (а.с. 18), а також що ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора КП «Дніпробудтехсервіс», усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно використав своє службове становище в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби заподіяв матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету в особі Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації на суму 778 893 гривні 00 копійок (а.с. 24).

В сумі заподіяна шкода ОСОБА_3 державному бюджету в особі Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації становить 2 158 936 (два мільйона сто п’ятдесят вісім тисяч дев’ятсот тридцять шість) гривень 20 копійок.

        Отже, суд вважає доведеною ту обставину, що внаслідок вчинення ОСОБА_3 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України, державі в особі Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 2 158 936 гривень 20 копійок.

        На даний час, як було встановлено в судовому засіданні завдані матеріальні збиткі Дніпровській районній у м. Києві державній адміністрації ніким не відшкодовані.

        Ч.1 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

        Отже, суд приходить до висновку про необхідність позов задовольнити, стягнути з відповідача на користь держави в особі Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації 2 158 936 гривень 20 копійок на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину.

        Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд стягує з відповідача на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн., а також судовий збір у розмірі –1700,00 грн.

        Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 1166 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

                                                                       В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позов прокуратури Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_3, про стягнення суми збитків –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації суму збитків у розмірі 2 158 936 (два мільйони сто п’ятдесят вісім тисяч дев’ятсот тридцять шість) гривень 20 копійок на розрахунковий рахунок 31417544700005, одержувач УДК у Дніпровському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 26077906), банк ГУ ДКУ у м. Києві, код банку 820019, код бюджетної класифікації доходів: 24060300 „інші надходження”.

        Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 (нуль) копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 (нуль) копійок, в дохід держави.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

      Суддя                                                                                                                              В.В. Макарчук