Справа № 4-5223/11
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2011 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Кірєєв Р. < По батькові >. , при секретарі Огірко Т.Ю., за участі прокурорів Бондур Д.В., Панчишин М. Я., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову заступника прокурора Печерського району м. Києва Кузьменко О.П. від 8 вересня 2011року про порушення кримінальної справи за фактом замаху на заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «БІК «Інтербудінвест» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 – генеральний директор ТОВ «Будівельно-інвестиційної компанії «Інтербудінвест» звернувся до суду із зазначеною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову заступника прокурора Печерського району м. Києва Кузьменка О.П. від 8 вересня 2011року про порушення кримінальної справи №56-2942 за фактом скоєння службовими особами ТОВ «БІК «Інтербудінвест» злочину, передбаченого ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, посилаючись при цьому на те, що вказана постанова заступником прокурора Печерського району м. Києва прийнята без достатніх підстав.
В обґрунтування скарги ОСОБА_2 стверджує, що в жовтні 2009 року ТОВ «БІК «Інтербудінвест» в податковій декларації з податку на додану вартість (яку відправлено до ДПІ поштою 09 листопада 2009року) з врахуванням уточненого розрахунку (вх.№573623 від 10 грудня 2010року) було відображено податковий кредит на суму 2 872 681 грн., в тому числі за податковими накладними минулих періодів на суму 2 870 180 грн. (березень-серпень 2008 р., жовтень 2008р., грудень 2008р., лютий-березень 2009р., травень-вересень 2009р.). В листопаді 2009 року ТОВ «БІК «Інтербудінвест» в податковій декларації з податку на додану вартість (відправлено поштою 09 грудня 2009року) було відображено податковий кредит на суму 1 894 681грн., в тому числі за податковими накладними минулих періодів на суму 1 894 681 грн. (квітень-травень 2007р., серпень 2007р., липень 2007р., жовтень-грудень 2007р., січень-квітень 2008р., липень-серпень 2008р., жовтень-грудень 2008р. березень-червень 2009р.).
ОСОБА_2 стверджує, що на виконання вимог Закону України від 20 травня 2010року №2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набув чинності з 16 червня 2010 року та яким було внесено зміни до Закону України «Про податок на додану вартість», значення рядка 26 з декларації податку на додану вартість, відправленої поштою 8 червня 2010року, за травень 2011 року було розподілено на суми, по яких були проведені розрахунки з постачальниками та не проведені. В декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року (№284759 від 19 липня 2010 року) було відображено суму у розмірі 1 596 817 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню при зменшенні податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів. В декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року (№630443 від 17 січня 2011року) було відображено суму у розмірі 3 277 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню при зменшенні податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів. Фактично ж податкові накладні були отримані ТОВ «БІК «Інтербудінвест» у жовтні та листопаді 2009 року, що підтверджується в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за відповідний період.
Посилаючись на вказані доводи ОСОБА_2 стверджує, що суми податку на додану вартість були включені ТОВ «БІК «Інтербудінвест» у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, тобто в 2009 році, оскільки включення таких даних без наявності податкових накладних було б безпідставним, а тому, на думку скаржника, ТОВ «БІК «Інтербудінвест» дотримано вимоги п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо періоду формування податкового кредиту.
Окрім того, ОСОБА_2 стверджує, що не реалізація отримувачем товару права на додання до податкової декларації за звітний період заяви із скаргою на постачальника товару про не видання податкової накладної не може позбавити його права сформувати податковий кредит із сум податків, сплачених протягом певного попереднього звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів, у податковому періоді, в якому було фактично отримано податкову накладну, оскільки закон забороняє включати до складу податкового кредиту сплачений податок на додану вартість не підтверджений податковими накладними.
В судовому засіданні ОСОБА_2 скаргу підтримав повністю з підстав, вказаних в скарзі та зазначив, що податкове повідомлення – рішення, винесене ДПІ в Печерському районі м. Києва за результатами перевірки товариства, оскаржене до суду.
Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи, наведені в скарзі, підтримав повністю та зазначив, що оскаржувана постанова була прийнята без жодних перевірочних дій, що суперечить ст.ст. 97, 98 КПК України.
Прокурори Бондур Д.В. та Панчишин М. Я. проти доводів, викладених в скарзі та наведених в судовому засіданні заперечили повністю. Вважають, що при порушенні кримінальної справи були дотримані вимоги ст.ст. 94, 98 КПК України.
Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу № 56-2942, заслухавши пояснення заявника та його представника, думку прокурорів, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.
Постановою заступника прокурора Печерського району м. Києва Кузьменко О.П. від 8 вересня 2011року скасовано постанову старшого оперуповноваженого ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Мінко І.В. від 13 серпня 2011року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно директора ТОВ «Інтербудінвест» ОСОБА_2 та головного бухгалтера ОСОБА_5 за відсутності в їх діях складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 5 ст. 191 КК України та порушено кримінальну справу за фактом замаху на заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «БІК «Інтербудінвест» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
Згідно вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно вимог цієї статті, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину. Відповідно до ст.98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у заволодінні чужим майном шляхом зловживанням службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
З оскаржуваної постанови вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи №56-2942 було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину. Підставами до порушення кримінальної справи зазначено акт ДПІ у Печерському районі м. Києва №905/23-5/32799609 від 20 липня 2011року, податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0006852305 від 2 серпня 2011року, пояснення головного бухгалтера ТОВ «БІК «Інтербудінвест» ОСОБА_5, головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_6, копії первинної документації ТОВ «БІК «Інтербудінвест» та інші матеріали дослідчої перевірки в їх сукупності, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 94, ст. 98 КПК України..
З аналізу положень статті 236-8 КПК України вбачається, що на цій стадії перевіряється лише наявність об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину, і закон не вимагає надавати докази або вважати встановленими обставини, які можуть бути встановлені лише під час розслідування справи.
При цьому суд зазначає, що заперечення скарги щодо законності вказаних у постанові приводів, які по суті є оцінкою викладених у них даних та обставин і заперечення їх дійсності, не можуть бути розглянуті судом в силу вимог ст. 236-8 КПК України, оскільки можуть бути перевірені тільки на підставі оцінки наявних в матеріалах справи даних, як доказів.
Відповідно до вимог ст.98 КПК України оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, в постанові ґрунтовно вказано приводи та підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону та подальше її спрямування.
Як перевірено судом, фактичні дані про викладені в постанові обставини, містяться в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва №905/23-5/32799609 від 20 липня 2011року (копія – а.м. 15-44), податковому повідомленні-рішенні форми «В1» №0006852305 від 2 серпня 2011року (копія – а.м. 11), поясненнях головного бухгалтера ТОВ «БІК «Інтербудінвест» ОСОБА_5 (а.м. 49), головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_6 (а.м. 50).
Вказані дані відповідно до ч.2 ст.94 КПК України в своїй сукупності вбачаються законними та достатніми для порушення даної кримінальної справи, оскільки отримані у встановленому законом порядку в ході дослідчої перевірки і містять дані про обставини вчинення злочину - ознаки злочину, які вказують на реальність конкретної події злочину.
Наведені в скарзі доводи щодо необґрунтованості висновків проведеної контролюючим органом перевірки ТОВ «БІК «Інтербудінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо встановлення суми завищеного бюджетного відшкодування, а також доводи щодо оскарження в судовому порядку прийнятого за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення ґрунтуються на підставі тлумачення обставин та даних як таких, що вказують на відсутність події та складу злочину, а тому, виходячи з вимог ч.15 ст.236-8 КПК України по суті ці доводи не можуть бути розглянуті судом при розгляді даної скарги як такі, що підлягають вирішенню судом при розгляді справи по суті, оскільки за наявності інших вищевказаних даних, зокрема лежать в площині оцінки доказів, їх належності та допустимості, та з’ясування всіх обставин у справі, встановлення винних осіб та надання правильної кваліфікації дій, які можуть бути встановлені та отримані тільки процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства, і не можуть бути спростовані чи підтверджені в ході дослідчої перевірки.
Виходячи з вищевикладеного, скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 98, ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_2 на постанову заступника прокурора Печерського району м. Києва Кузьменко О.П. від 8 вересня 2011року про порушення кримінальної справи за фактом замаху на заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «БІК «Інтербудінвест» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, - залишити без задоволення.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Р. В. Кірєєв