Справа №127/7296/25

Провадження №1-кс/127/3227/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2025 року                                                        м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області  ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 .

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12022020050000215 від 23.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.06.2022 близько 22 години спільно із своєю дружиноюОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із двома малолітніми дітьми ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 рухалися на автомобілі марки «Volkswagen Passat B5», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », до свого місця проживання, а саме будинку за адресою:  АДРЕСА_2 , де при заїзді до двору зазначеного будинку помітилиОСОБА_12 ,  ІНФОРМАЦІЯ_7 , спільно із  ОСОБА_13 ,  ІНФОРМАЦІЯ_8 ,  ОСОБА_14 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 ,  ОСОБА_15 ,  ІНФОРМАЦІЯ_9 ,  ОСОБА_16 ,  ІНФОРМАЦІЯ_10 ,  ОСОБА_17 ,  ІНФОРМАЦІЯ_11 ,  ОСОБА_18 ,  ІНФОРМАЦІЯ_12 ,  ОСОБА_19 ,  ІНФОРМАЦІЯ_13  та ОСОБА_20 ,  ІНФОРМАЦІЯ_14 , які спілкувались між собою.

Зупинившись на повороті біля будинку, ОСОБА_7 , яка знаходилася за кермом вищевказаного автомобіля, подала звуковий сигнал, щоб компанія раніше невідомих осіб звільнила проїзд та дала змогу заїхати на прибудинкову територію. Однак, ніхто із компанії не відреагував.

В подальшому, ОСОБА_5 вийшов із автомобіля та звернувся до чоловіків із проханням звільнити проїжджу частину, на що невідомі чоловіки не відреагували. Далі, ОСОБА_5 вийшов із автомобіля, підійшов до компанії та повторно звернувся до останніх в результаті чого між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 виник словесний конфлікт в ході якого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 .

Реалізовуючи свій злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , ОСОБА_5 усвідомлюючи протиправність своїх дій, настання негативних наслідків та бажаючи діяти саме таким чином, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, повернувшись до автомобіля та взявши з його салону стартовий револьвер, підійшов до ОСОБА_12 та рукояткою стартового револьверу наніс удар в ліву тім`яну ділянку голови ОСОБА_12 .

Внаслідок своїх умисних дій ОСОБА_5 відповідно до висновку судово-медичної експертизи спричинив ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми - забій головного мозку, вдавлений багалоуламковий перелом кісток склепіння черепа в тім`яній ділянці ліворуч з формуванням вогнища забою речовини головного мозку з геморагічним просякненням, епідуральними та субдуральними геморагічними нашаруваннями над тім`яною долею головного мозку ліворуч. Пневмоцефалія. Забійна рана м`яких тканин тім`яної ділянки та ділянки брови ліворуч. Вказані ушкодження у ОСОБА_12 являються небезпечними для життя в момент заподіяння, належать до тяжких тілесних ушкоджень (п.2.1.3. “б” “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджених наказом № 6 МОЗ України 17.01.1995 р.), виникли від травматичної дії (удару) тупого твердого предмету (предметів), давністю утворення, можливо, в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи- 22.06.2022 р.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто – умисне тяжке ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

06 березня 2025, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Водночас, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відповідно до ст. 177 КПК України, до ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив умисний тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому без обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк зможе ухилитися від явки до органів досудового розслідування (слідчого), прокурора, та суду, залишивши район, область та межі держави, де він проживає, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєний злочин;

- підозрюваний ОСОБА_5 , маючи змогу вільно пересуватися, може вчинити інші кримінальні правопорушення, що підтверджується характером вчиненого правопорушення підозрюваного;

- підозрюваний ОСОБА_5 , маючи змогу вільно пересуватися, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, маючи їх анкетні дані, отримані з наданими йому копіями із матеріалів кримінального провадження.

- підозрюваний ОСОБА_5 , маючи змогу вільно пересуватися, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У той же час, застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:

1) особисте зобов`язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину.

2) особиста порука, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Звертаючись із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, тобто з 21.00 год. по 08.00 год., на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження, враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ст. 121 КК України, репутацію підозрюваного, його вік і стан здоров`я, матеріальний стан, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання, застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту буде достатнім для попередження вищевказаних ризиків, тому слідчий враховуючи викладені обставини просив клопотання задовольнити.

Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 клопотання слідчого підтримала, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому наявні достатні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки ризики вказані слідчим у клопотання та зазначені прокурором в судовому засіданні відсутні.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, проте раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має двох неповнолітніх дітей, що свідчить про наявність соціальних зв`язків.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрювана особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Слідчим та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, враховуючи тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , наявний ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків або експертів у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.

Інформації про ухилення чи перешкоджання слідству немає, відтак ризик уникнення від слідства наразі не підтверджується. Відомостей щодо наявності інших підозр у вчиненні кримінальних правопорушень стосовно підозрюваного не встановлено. Також слідчим не вказано, які конкретно речі та документи може сховати чи спотворити підозрюваний, що мають значення для досудового розслідування та не були долучені слідчим до матеріалів кримінального провадження та не визнані речовими доказами.

Таким чином, для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби буде достатнім для попередження ризиків вказаних слідчим та прокурором в судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_21 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в проміжок часу з 22:00 години до 06:00 години.

Визначити строк дії ухвали, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 травня 2025 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою на визначений ними час;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з особами, які мають процесуальні статуси потерпілого, свідка, експерта у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу суду для організації виконання направити начальнику Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_21 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя