Виноградівський районний суд Закарпатської області

_____________________________________________________________________

Справа № 299/543/25

У Х В А Л А

12.03.2025 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , володільців майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого   з   прокурором   Виноградівського  відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні, відомості по якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071080000104 від 01.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, погодженим із прокурором, у кримінальному провадженні №12025071080000104 від 01 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що за даними досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (із змінами якими, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб тобто до 07 лютого 2025 року), у зв`язку з чим в Україні діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, здійснив сприяння не законному переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання вказівок та засобів, щодо кількох осіб, за попередньо домовленістю з невстановленими досудовим розслідування особами, з корисливих мотивів за наступних обставинах.

Так, ОСОБА_11 , в період часу з 24 по 29 січня 2025 року, точної дати встановити не вдалося, погодився сприяти в незаконному переправленні через державний кордон України, поза пунктом пропуску, за грошову винагороду у невстановленому досудовим розслідуванням розмірі, громадянам України призовного віку, а саме: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцю АДРЕСА_3 .

В подальшому, ОСОБА_11 на, виконання злочинного задуму поєднаного спільним умислом із невстановленими досудовим розслідуванням особами, близько 10 години 00 хвилин 01 лютого 2025 року прибув за кермом автомобіля марки «Mercedes – Benz E200», державний номерний знак НОМЕР_1 в с.Гетиня, Берегівського району та зупинився поблизу будинку культури за адресою с. Гетиня, вул. Головна, 25, Берегівського району, де за попередньою домовленістю із невстановленою досудовим розслідуванням особою, зустрів ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій в цей час за сприянням невстановленої особи, з метою безперешкодного обходу контрольних прикордонних постів, перетнули річку Тиса з с. Дротинці до с. Гетиня, Берегівського району, на надувному човні марки «Bark». Після чого, ОСОБА_11 діючи з прямим умислом, шляхом надання засобів, а саме автомобіля яким керував марки «Mercedes – Benz E200», державний номерний знак НОМЕР_1 , з метою переховування та вичікування слушно моменту для подальшого незаконного переправлення через державний кордон України, розмістив в салоні вищевказаних громадян.

Після цього, 01 лютого 2025 року, близько 10 години 40 хвилин, ОСОБА_11 , разом з трьома особами призовного віку: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 , прибули на автодорогу М-23 на околиці с.Тисобикень, Берегівського району, за приблизними координатами 48.0727751 22.863465, де зупинилися на узбіччі автодороги, що знаходиться в безпосередній близькості від державного кордону України по напрямку 103 прикордонного знаку, на відстані близько 350 метрів. Далі ОСОБА_11 з метою незаконного переправлення вказаних осіб через державний кордон України надав їм вказівки щодо способу перетину державного кордону, а саме: напрямку руху, відстані між ними і лінією державного кордону України, способу подолання інженерних споруд на кордоні, для успішного перетину поза пунктом пропуску державного кордону України з можливістю потрапити до Угорської Республіки.

          Після чого, вичекавши настання слушного часу для їх незаконного переправлення через державний кордон України, ОСОБА_11 віддав усну вказівку та жестом продемонстрував напрямок руху, на що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вийшли з автомобіля та розпочали рух в швидкому темпі за вказівкою та по маршруту вказаного ОСОБА_11 , однак вони були затримані військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 на напрямку 103 прикордонного знаку на відстані 300 метрів від державного кордону України.

07 березня 2025 року старшим слідчим СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області, ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Виноградівського районного суду ОСОБА_1 , проведено обшук автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який знаходився припаркований навпроти будинку №4 по вул. Дружби в с. Олешник, Берегівського району, під час якого було виявлено та вилучено: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 16.01.2024 року, згідно якого власником автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , є ОСОБА_8 , мешк.       АДРЕСА_4 , мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A25», з мобільним номером НОМЕР_4 , ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , а також вилучено і сам автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який поміщено на спец майданчик ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за адресою м. Виноградів, вул. Миру, 57, з метою збереження речового доказу, проведення слідчий дій.

           Також 07 березня 2025 року старшим слідчим СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області, ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Виноградівського районного суду ОСОБА_1 , проведено обшук житла та іншого володіння особи за адресою АДРЕСА_4 , під час якого було виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі: 13 100 (тринадцять тисяч сто) доларів США, 14 100 (чотирнадцять тисяч сто) Євро, 1 400 (одна тисяча сто) Чеських крон, 33 500 (тридцять три тисячі п`ятсот) гривень, які упаковано до спец пакету WAR1884461, з метою збереження речового доказу та проведення слідчий дій.

          Ще 07 березня 2025 року слідчим СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області, ОСОБА_15 , на підставі ухвали слідчого судді Виноградівського районного суду ОСОБА_1 , проведено обшук житла та іншого володіння особи за адресою АДРЕСА_5 , під час якого було виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі: 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень, які упаковано до спец пакету WAR1530304, прозорий ЗІП пакет в якому наявні вісім насінин невідомого походження та поміщено до спец пакету WAR1884337, пластикову пляшку об`ємом 1,5 літрів із залишками горіння невідомої речовини, яку упаковано до спец пакету WAR1530307, з метою збереження речового доказу, проведення слідчий дій та призначення експертиз.

          Також 07 березня 2025 року слідчим СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області, ОСОБА_15 , на підставі ухвали слідчого судді Виноградівського районного суду ОСОБА_1 , проведено обшук житла та іншого володіння особи за адресою АДРЕСА_6 , під час якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Redmi» з ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 і мобільний телефон марки «Redmi», з ІМЕІ 1: НОМЕР_9 , ІМЕІ 2: НОМЕР_10 та поміщено до спец пакету WAR1884339, з метою збереження речового доказу та проведення слідчий дій.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 16.01.2024 року, автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , належить ОСОБА_8 , мешк. АДРЕСА_4 .

         Згідно постанови від 07.03.2025, винесеної старшим слідчим СВ відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , -  свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 16.01.2024 року, згідно якого власником автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , є ОСОБА_8 , мешк. АДРЕСА_4

  мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A25», з мобільним номером НОМЕР_4 , ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 ,  автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 ,

грошові кошти в сумі: 13 100 (тринадцять тисяч сто) доларів США, 14 100 (чотирнадцять тисяч сто) Євро, 1 400 (одна тисяча сто) Чеських крон, 33 500 (тридцять три тисячі п`ятсот) гривень, які упаковано до спец пакету WAR1884461,

грошові кошти в сумі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень, які упаковано до спец пакету WAR1530304,

прозорий ЗІП пакет в якому наявні вісім насінин невідомого походження та поміщено до спец пакету WAR1884337,

пластикову пляшку об`ємом 1,5 літрів із залишками горіння невідомої речовини, яку упаковано до спец пакету WAR1530307,

мобільний телефон марки «Redmi» з ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 і мобільний телефон марки «Redmi», з ІМЕІ 1: НОМЕР_9 , ІМЕІ 2: НОМЕР_10 , які поміщено до спец пакету WAR1884339, визнані речовими доказами по кримінальному провадженні №12025071080000104 від 01.02.2025, з метою проведення в подальшому слідчих дій та проведення експертиз.

З метою збереження речових доказів слідчий просить накласти арешт на вилучене майно та речі.

Старший слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив таке задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 , в судовому засіданні пояснив, що серед вилучених під час обшуку грошових коштів можуть бути й ті, які набуті кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

На мобільних телефонах, можуть міститись відомості про причетність вказаних осіб  до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, які можуть підтвердитись в ході їх аналізу, проведення відповідних судових експертиз (почеркознавчих, комп`ютерно-технічних тощо). Крім цього, в ході огляду мобільних телефонів можуть бути встановлені контакти та зв`язки з іншими особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення. З вказаних підстав просив клопотання задовольнити.

Представник третьої особи ОСОБА_7 , щодо майна якої вирішується питання про арешт – адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечив щодо задоволення вимог клопотання. Пояснив, що ОСОБА_7 , є співмешканкою ОСОБА_11 в ході проведення обшуку  з її особистої жіночої сумочки, працівниками поліції вилучено грошові кошти в розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень, які є заробітною платою ОСОБА_7 , позаяк остання офіційно працевлаштована про що свідчить довідка про її доходи та інші надані докази працевлаштування. Щодо вилучених в ході обшуку прозорого ЗІП пакету в якому наявні вісім насінин невідомого походження та  пластикової пляшки об`ємом 1,5 літрів із залишками горіння невідомої речовини,  то такі не можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення в межах якого здійснюється досудове розслідування, а тому в задоволенні клопотання просив відмовити.

Володілець майна ОСОБА_7 , в судовому засіданні підтримала доводи адвоката ОСОБА_5 .

  Представник третьої особи ОСОБА_8 щодо майна якого вирішується питання про арешт – адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_8 не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, належний йому автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , оглянутий, без вилучення жодної слідової інформації. Підозра у вказаному кримінальному провадженні нікому не оголошувалась, а від так просив передати належний йому автомобіль на відповідальне зберігання ОСОБА_8 як законному власнику. Такий зобов`язується не відчужувати його і надати слідчому для повторного огляду за першою вимогою.

Третьої особа щодо майна якого вирішується питання про арешт майна – ОСОБА_9 , в судовому засіданні пояснила, що в ході проведення обшуку за місцем їх з чоловіком проживання, слідчим вилучено грошові кошти. При проведенні обшуку вона пояснювала слідчому, що грошові кошти в сумі 33500 гривень є їх з чоловіком заощадженнями, а грошові кошти в сумі: 13 100 (тринадцять тисяч сто) доларів США, 14 100 (чотирнадцять тисяч сто) Євро, 1 400 (одна тисяча сто) Чеських крон, є власністю їх сина та невістки, які знаходяться на сезонних роботах в Чехії, а тому просила повернути вилучені кошти.

Заслухавши позицію сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання, СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025071080000104 від 01.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

07 березня 2025 року старшим слідчим СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області, ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Виноградівського районного суду ОСОБА_1 , проведено обшук автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який знаходився припаркований навпроти будинку №4 по вул. Дружби в с. Олешник, Берегівського району, під час якого було виявлено та вилучено: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 16.01.2024 року, згідно якого власником автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , є ОСОБА_8 , мешк. АДРЕСА_4 , мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A25», з мобільним номером НОМЕР_4 , ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , а також вилучено і сам автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який поміщено на спец майданчик ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за адресою м. Виноградів, вул. Миру, 57, з метою збереження речового доказу, проведення слідчий дій.

           Також 07 березня 2025 року старшим слідчим СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області, ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Виноградівського районного суду ОСОБА_1 , проведено обшук житла та іншого володіння особи за адресою АДРЕСА_4 , під час якого було виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі: 13 100 (тринадцять тисяч сто) доларів США, 14 100 (чотирнадцять тисяч сто) Євро, 1 400 (одна тисяча сто) Чеських крон, 33 500 (тридцять три тисячі п`ятсот) гривень, які упаковано до спец пакету WAR1884461, з метою збереження речового доказу та проведення слідчий дій.

          Ще 07 березня 2025 року слідчим СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області, ОСОБА_15 , на підставі ухвали слідчого судді Виноградівського районного суду ОСОБА_1 , проведено обшук житла та іншого володіння особи за адресою АДРЕСА_5 , під час якого було виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі: 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень, які упаковано до спец пакету WAR1530304, прозорий ЗІП пакет в якому наявні вісім насінин невідомого походження та поміщено до спец пакету WAR1884337, пластикову пляшку об`ємом 1,5 літрів із залишками горіння невідомої речовини, яку упаковано до спец пакету WAR1530307, з метою збереження речового доказу, проведення слідчий дій та призначення експертиз.

          Також 07 березня 2025 року слідчим СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області, ОСОБА_15 , на підставі ухвали слідчого судді Виноградівського районного суду ОСОБА_1 , проведено обшук житла та іншого володіння особи за адресою АДРЕСА_6 , під час якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Redmi» з ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 і мобільний телефон марки «Redmi», з ІМЕІ 1: НОМЕР_9 , ІМЕІ 2: НОМЕР_10 та поміщено до спец пакету WAR1884339, з метою збереження речового доказу та проведення слідчий дій.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 16.01.2024 року, автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , належить ОСОБА_8 , мешк. АДРЕСА_4 .

         Згідно постанови від 07.03.2025, винесеної старшим слідчим СВ відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , -  свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 16.01.2024 року, згідно якого власником автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , є ОСОБА_8 , мешк. АДРЕСА_4

  мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A25», з мобільним номером НОМЕР_4 , ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 ,  автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 ,

грошові кошти в сумі: 13 100 (тринадцять тисяч сто) доларів США, 14 100 (чотирнадцять тисяч сто) Євро, 1 400 (одна тисяча сто) Чеських крон, 33 500 (тридцять три тисячі п`ятсот) гривень, які упаковано до спец пакету WAR1884461,

грошові кошти в сумі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень, які упаковано до спец пакету WAR1530304,

прозорий ЗІП пакет в якому наявні вісім насінин невідомого походження та поміщено до спец пакету WAR1884337,

пластикову пляшку об`ємом 1,5 літрів із залишками горіння невідомої речовини, яку упаковано до спец пакету WAR1530307,

мобільний телефон марки «Redmi» з ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 і мобільний телефон марки «Redmi», з ІМЕІ 1: НОМЕР_9 , ІМЕІ 2: НОМЕР_10 , які поміщено до спец пакету WAR1884339, визнані речовими доказами по кримінальному провадженні №12025071080000104 від 01.02.2025, з метою проведення в подальшому слідчих дій та проведення експертиз.

Вказане майно, згідно з вимогами ст. 167 КПК України, значиться як тимчасово вилучене.

  Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України: арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.2ст.167 КПК Українитимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

У відповідності до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.2ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України при розгляді питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

З системного аналізу вказаних норм кримінального процесуального закону можна дійти висновку, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних норм кримінального процесуального закону можна дійти висновку, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Так, у даному випадку клопотання містить виклад обставин з відповідним доказовим підтвердження того, що вилучене майно, яке за твердженням слідчого належить арештувати, відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Частиною 11ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим доведена необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1ст. 173 КПК України) в частині вилученого майна під час обшуку 07.03.2025, який проводився в рамках розслідування вказаного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку арешту майна з метоюзабезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу. Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку у випадку арешту майна з метою конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Тож, тимчасово вилучене 07.03.2025 року в ході обшуку майно, яке на думку слідчого судді відповідає критеріям ст. 98 КПК України, підлягає вилученню незалежно від приналежності його підозрюваному та (або) іншій особі. 

Накладення арешту на майно необхідно в зв`язку з призначенням судових експертиз та збереження речових доказів, оскільки не накладення арешту на майно унеможливить проведення експертом відповідної експертизи та може призвести до знищення чи перетворення майна, у разі його повернення.

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За наведених обставин слідчий суддя приходить до переконання, що матеріали клопотання переконливо свідчать про те, що майно, яке зазначене в клопотанні слідчого про накладення арешту, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, та в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

Таким чином, у клопотанні слідчого  зазначені достатні на даній стадії кримінального провадження підстави вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Пунктом 1 частини першої статті 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння. За статтею 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.3 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії ( Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Згідно ч.1 ст. 172 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення статті 3 Конституції України є головним обов`язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Обмеження в одній із складових права власності на необмежений час (права розпорядження річчю), порушує на думку суду принцип правової визначеності та право власності володільця майна, яке гарантується ЦК України. Конституцією України, ст. 1 Протокола N 1 до Европейської Конвенції з прав людини.

На необхідність дотримання принципу правової визначеності вказував Европейський Суд у справі Кавка проти Польщі (Kawka v. Poland, рішення суду від 9 січня 2001 р. п. 49, зазначивши, що: "важливим є чітке визначення умов обмеження свободи відповідно до внутрішнього права, та щоб право як таке було передбачуваним у своєму застосуванні...." }

Слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси законного володільця майна, як обмеження права володіння.

Разом з тим на даному етапі досудового розслідування таке обмеження як заборона відчуження, перетворення або знищення вилученим свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 16.01.2024 року, згідно якого власником автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , є ОСОБА_8 , мешк. АДРЕСА_4 та автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , з метою запобігання його пошкодженню, знищенню, перетворенню, відчуженню та застосування такого найменш обтяжливого способу арешту транспортного засобу буде необхідним та достатнім для збереження речового доказу і таке втручання в права та інтереси власника є виправданим, а заборона користування ним, із вилученням у володільця та залишенням у розпорядженні органу досудового розслідування, є надмірним і невиправданим обтяженням.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження суд не вбачає.

Приймаючи таке рішення, слідчим суддею  враховано, що транспортний засіб оглянуто, а в даному клопотанні відсутні докази, які беззаперечно свідчать, що автомобіль, є засобом чи знаряддям вчинення злочину.

Разом з тим, під час розгляду клопотання встановлені обставини, які свідчать про необхідність відмови в накладенні арешту на окреме майно.

Так, слідчим суддею встановлено відсутність правових підстав в накладенні арешту на вилучені від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 в ході проведення обшуків грошові кошти, позаяк даючи оцінку доводам сторони обвинувачення на предмет того чи відповідає вилучене майно  критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Так, в ході розгляду клопотання прокурором не доведено, що вказані грошові кошти які вилущено в ході проведення обшуків, були отримані в наслідок  організації незаконного перенаправлення осіб через державний кордон України.

Матеріалами клопотання не підтверджено та прокурором не доведено, що дані грошові кошти містять відомості, які мають відношення до даного кримінального провадження та необхідності у застосуванні такого заходу забезпечення, як арешт майна.

В свою чергу в судовому засіданні з пояснень ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , на наданих на їх підтвердження доказів, вбачається, що такими доведено походження вилучених грошових коштів в законних спосіб.

Враховуючи вищевикладене, підстав для накладення арешту на вказані грошові кошти слідчий суддя не вбачає.

За таких обставин клопотання про накладення арешту на майно підлягає до  часткового задоволення.

Керуючись ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

У кримінальному провадженні №12025071080000104 від 01 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, накласти арешт на речові докази, а саме:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 16.01.2024 року, згідно якого власником автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , є ОСОБА_8 , мешк. АДРЕСА_4 .

- автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A25», з мобільним номером НОМЕР_4 , ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , які вилучено в ході проведення обшуку в АДРЕСА_4 за місцем проживання ОСОБА_8

- прозорий ЗІП пакет в якому наявні вісім насінин невідомого походження які поміщено до спец пакету WAR 1884337,-

- пластикову пляшку об`ємом 1,5 літрів із залишками горіння невідомої речовини, яку упаковано до спец пакету WAR 1530307, які вилучено в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_5

- мобільний телефон марки «Redmi» з ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , який поміщено до спец пакету WAR 1884339, який вилучено в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_6 , з метою збереження речових доказів та проведення слідчих дій.

Речові докази:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 16.01.2024 року, згідно якого власником автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , є ОСОБА_8 , мешк. АДРЕСА_4 та  автомобіль марки «Volkswagen Tiguan», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , які 07 березня 2025 року вилучено в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_4 у кримінальному провадженні №12025071080000104 від 01 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, передати на відповідальне зберігання законному власнику ОСОБА_8 .

Заборонити ОСОБА_8 та будь-яким іншим особам відчужувати, перетворювати, знищувати передане йому на відповідальне зберігання майно, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Попередити ОСОБА_8 про необхідність збереження арештованого майна та роз`яснити, що в разі вчинення незаконних дій щодо арештованого майна, він може нести кримінальну відповідальність за ст.388 КК України.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

- грошові кошти в сумі: 13 100 (тринадцять тисяч сто) доларів США, 14 100 (чотирнадцять тисяч сто) Євро, 1 400 (одна тисяча сто) Чеських крон, 33 500 (тридцять три тисячі п`ятсот) гривень, які упаковано до спец пакету WAR1884461, які 07 березня 2025 року вилучено в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_4 у кримінальному провадженні №12025071080000104 від 01 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повернути законному власнику ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

- грошові кошти в сумі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень, які упаковано до спец пакету WAR1530304, які 07 березня 2025 року вилучено в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_5 у кримінальному провадженні №12025071080000104 від 01 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повернути законному власнику ОСОБА_7 .

Ухвала виконується слідчим негайно.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого ОСОБА_4 .

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом.

Копію ухвали невідкладно надати слідчому та володільцям арештованого майна.

На ухвалу слідчого судді відповідно до п.2 ч.1, п.3 ч.2 ст.395 КПК України може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, в порядку передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1