Справа №173/3092/24

Провадження №2/173/266/2025

У Х В А Л А

іменем України

14 березня 2025 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бурхана С.М.,

за участю секретаря судового засідання: Салтикової С.І.,

представника позивача, адвоката Богданова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Богданов Олександр Васильович

до ОСОБА_2

про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

       В провадженні  Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом  ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Богданов Олександр Васильович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. 

       Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 року відкрито провадження у справі № 173/3092/24, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

       На електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі в зв`язку з перебуванням на військовій службі. На підтвердження чого відповідачем також надано витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.12.2024 року.

       Відтак відповідач не може прибути до суду та не має представника, який може в установленому порядку здійснювати представництво інтересів.

       Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти зупинення провадження у справі, оскільки відповідач обізнаний про наявність справи та мав змогу скористатися послугами адвоката для представництва його інтересів в суді.

       Дослідивши клопотання, а також докази, долучені до матеріалів справи, заслухавши думку представника позивача, суд доходить до такого висновку.

       Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право.

       За змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

       У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».

       Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

       Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

       Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

       Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

       Пунктом 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

       Вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

       Пунктом 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

       Керуючись ст.ст. 251, 253, 353 ЦПК України ,-

УХВАЛИВ:

       1. Зупинити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Богданов Олександр Васильович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

       2. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в частині зупинення провадження в справі.

               3. Учасники справи, яким ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної копії ухвали.

       Суддя                                                С. М. Бурхан