Справа № 21 ас-318                     Головуючий у 1 інст.Гладюк Г.Л.

Доповідач - Собіна І.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді  Малько О.С.

Суддів   Оніпко О.В.,    Собіни І.М.

При секретарі судового засідання Томашевській І.М.

З участю представника УСБУ в Рівненській області та

ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне адміністративну справу за апеляційною скаргою представника управління СБ України в Рівненській області на постанову Рівненського міського суду від 7 червня 2006 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області про призначення пенсії за вислугу років,

встановила:

Постановою Рівненського міського суду від 7 червня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним рішення Управління Служби Безпеки України (далі УСБУ) в Рівненській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов'язано УСБУ в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, виходячи з посадового окладу і окладу за військовим званням на даний час та додаткових видів грошового забезпечення, які отримував ОСОБА_1 на день звільнення з військової служби з дня вступу постанови в законну силу.

У поданій апеляційній скарзі представник УСБУ в Рівненській області вказує, що суд першої інстанції задовольняючи вимоги ОСОБА_1 порушив норми матеріального права зокрема, п. "б"

ст. 12 та ст. 50 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

Покликаючись на те, що позивач на день звільнення зі служби не досяг 45-річного віку та не мав 25 років загального трудового стажу, він не набув права на пенсію за вислугу років, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову ОСОБА_1 у позові.

В судовому засіданні представник УСБУ свою апеляційну скаргу підтримав і дав пояснення в межах її доводів.

Позивач та його представник апеляційної скарги не визнали.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Законом України від 4 липня 2002 року, який набрав чинності з 6 серпня 2002 року були внесені зміни до Закону України від 9 квітня 1992 року "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", зокрема в п. "б" ст. 12.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідно до роз'яснень даних у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року № 4 "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" пунктом "б" ст. 12 Закону України від 4 липня 2002 року встановлено виняток із загального правила для військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, раніше звільнених зі служби.

На підставі цього Закону, починаючи з 1 серпня 2002 року незалежно від підстав та часу звільнення цим особам може бути призначена пенсія за умови, що їм виповнилося 45 років і що вони мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 з половиною років становить військова служба.

ОСОБА_1 на час звернення з вимогою про призначення пенсії за вислугу років виповнилось понад 50 років,    загальний трудовий стаж його становить 34 роки 4 місяці і 27 днів, з яких 14 років і 7 місяців складає військова служба.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду, підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника управління Служби безпеки України в Рівненській області відхилити, а постанову Рівненського міського суду від 7 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити ухвалу апеляційної інстанції і постанову місцевого суду до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця починаючи з дня набрання чинності цією ухвалою, з подачею касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.