ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

05 березня 2025 року                                                                    Справа № 915/1311/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника позивача: Вавдійчик Б.П. (поза межами суду),

представника відповідача: не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергнетична компанія “ІНСОЛ” б/н від 27.02.2025 (вх.№3041/25) з урахуванням заяви б/н від 28.02.2025 (вх.№3086/25) про забезпечення позову  у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергнетична компанія “ІНСОЛ”,

до відповідача: Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства”,

про: стягнення заборгованості у розмірі 2647802,04 грн, -

в с т а н о в и в:

23.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергнетична компанія “ІНСОЛ” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 23.10.2024 (вх.№12894/24), в якій просило стягнути з Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства” заборгованість за Договором №14 про постачання електричної енергії споживачу від 21.02.2024 у загальному розмірі 2647802,04 грн, з якої: 2602315,0 грн - основний борг, 40781,48 грн пеня та 4705,56 грн - 3% річних.

29.01.2025 у справі №915/1311/24 Господарським судом Миколаївської області прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергнетична компанія “ІНСОЛ” 2602315,0 грн основного боргу, 4705,56 грн - 3% річних та 31284,25 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

30.01.2025 від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення б/н від 30.01.2025 (вх.№1438/25), в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення у даній справі та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 40000,0 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області 17.02.2025 у даній справі заяву позивача б/н від 30.01.2025 (вх.№1438/25 від 30.01.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі №915/1311/24 щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, - задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 10000,0 грн витрат на правову допомогу. Відмовлено позивачу у відшкодуванні витрат понесених на правову допомогу у сумі 30000,0 грн.

Комунальне підприємство Первомайської міської ради “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства” звернулося до суду з заявою б/н від 18.02.2025 (вх.№2489/25 від 18.02.2025) з урахуванням з уточненням до заяви про розстрочення виконання рішення (завою) б/н від 27.02.2025 (вх.№3026/25 від 27.02.2025), в яких просив суд розстрочити виконання рішення суду від 29.01.2025 у даній справі про стягнення 2648304,81 грн, терміном на 11 місяців рівними частинами по 240754,98 грн щомісячно починаючи з 31.03.2025.

28.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергнетична компанія “ІНСОЛ” до суду надійшли письмові заперечення на заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення б/н від 27.02.2025 (вх.№3041/25), в яких просив заяву відповідача про розстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2025 по справі №915/1311/24 на 11 місяців до 21.01.2026, відхилити.

Разом з тим, у запереченнях на заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення б/н від 27.02.2025 (вх.№3041/25 від 28.02.2025), позивач також просив, у випадках повного або часткового задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду вжити заходів щодо забезпечення позову та накласти арешт на майно, грошові кошти та дебіторську заборгованість Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства” (ідентифікаційний код 45094848, місцезнаходження: 55210, Миколаївська обл., Первомайський р-н, м.Первомайськ, вул.Київська, 129-А) у межах суми стягнення в розмірі 2488304,0 грн.

28.02.2025 від позивача до суду надійшла заява б/н від 28.02.2025 (вх.№3086/25), якою позивач уточнив заяву про забезпечення позову та просить суд, у випадках повного або часткового задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду вжити заходів щодо забезпечення позову та накласти арешт на майно, грошові кошти та дебіторську заборгованість Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства” (ідентифікаційний код 45094848, місцезнаходження: 55210, Миколаївська обл., Первомайський р-н, м.Первомайськ, вул.Київська, 129- А) у межах суми стягнення в розмірі 2638304,81 грн.

Відповідач про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином; у письмових поясненнях висловив заперечення проти забезпечення позову, посилаючись на ризики блокування у зв`язку з цим господарської діяльності підприємства.

Ухвалою суду від 05.03.2025 заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду від 29.01.2025, - задоволено частково; розстрочено виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2025 у справі №915/1311/24 наступним чином: - до 31.03.2025 - 529660,96 грн, - до 30.04.2025 - 529660,96 грн, - до 31.05.2025 - 529660,96 грн, - до 30.06.2025 - 529660,96 грн, - до 31.07.2025 - 529660,97 грн.

У судовому засіданні 05.03.2025 представник позивача підтримав заяву б/н від 27.02.2025 (вх.№3041/25) з урахуванням заяви б/н від 28.02.2025 (вх.№3086/25) про забезпечення позову у справі №915/1311/24 в повному обсязі та просив її задовольнити.

У судовому засіданні 05.03.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву б/н від 27.02.2025 з урахуванням заяви б/н від 28.02.2025 про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до норм ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У відповідності до ч.6 ст.331 ГПК України при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Позов забезпечується, згідно з п.1) ч.2 ст.137 ГПК України, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Позивач  стверджує, що задоволення судом заяви про розстрочення виконання рішення по справі може  істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, за відсутності реальних підстав для цього, вказує на недобросовісну поведінку, зловживання процесуальним правом та свідчить про намір ухилитись від повного та належного виконання рішення. За наведених обставин, та у випадку, якщо суд дійде висновку про наявність обставин істотного ускладнення та/чи унеможливлення виконання рішення суду, то доцільним є вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у розмірі стягнення за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2025, з метою ефективного захисту та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Згідно ч.4 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом статті 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім “право на суд”, яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Зокрема, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі “Кюблер проти Німеччини”).

ЄСПЛ у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі “Пантелеєнко проти України” зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Європейським судом з прав людини у справі “Горнсбі проти Греції” (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Водночас ч.4 ст.137 ГПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглянувши матеріали заяви, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, значний розмір заявлених позовних  вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову, а саме: шляхом накладення арешту на нерухоме майно Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства” у межах стягнутих за рішеннями суду сум, оскільки саме такий вид забезпечення позову є належним, адекватним, співмірним з заявленими вимогами та не призведе до зупинення господарської діяльності підприємства-відповідача.

Керуючись ст.ст.136, 137, 139, 140, 233, 234, 235, 331 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергнетична компанія “ІНСОЛ” б/н від 27.02.2025 (вх.№3041/25) з урахуванням заяви б/н від 28.02.2025 (вх.№3086/25) про забезпечення позову у справі №915/1311/24, - задовольнити частково.

2. Накласти арешт на нерухоме майно Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства” (55210, Миколаївська обл., Первомайський р-н, м.Первомайськ, вул.Київська, буд.129-А, код ЄДРПОУ 45094848) в межах суми 2648304,81 грн.

4. Ухвала є обов`язковою та набирає законної сили з 05.03.2025.

5. Дана ухвала є виконавчим документом та дійсна для пред`явлення виконавцю на протязі 3-х років.

За даною ухвалою:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергнетична компанія “ІНСОЛ” (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.102, корп. літ.З, код ЄДРПОУ 42834213).

Боржник: Комунальне підприємство Первомайської міської ради “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства” (55210, Миколаївська обл., Первомайський р-н, м.Первомайськ, вул.Київська, буд.129-А, код ЄДРПОУ 45094848).

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається  протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписана суддею 12.03.2025.

Суддя                                                                                           М.В.Мавродієва